“Пошта” проаналізувала роботу українських парламентарів: хто працює, а хто штани протирає

Сьогодні, 5 лютого, розпочинається друга сесія Верховної Ради України VII скликання, яка триватиме аж до липня. Парламентарі матимуть досить часу для того, аби хоча б спробувати виконати передвиборчі обіцянки і перетворити свої політичні платформи на конкретні законопроекти. 

Але тут виникає запитання: а що ж народні обранці робили на першій сесії, яка тривала з 12 грудня до 11 січня,  в ході якої відбулось сім пленарних засідань?!

Зазначимо, до 1 лютого парламентарі зареєстрували 678 законопроектів і постанов, з яких прийняли лише 21 (переважно постанови про кадрові призначення, розподіл комітетів, припинення повноважень тих депутатів, які перейшли в уряд). Тому не можна говорити про ефективність роботи нового парламенту в перший місяць. Це при тому, що всі політичні сили, а опозиція особливо, наголошували на тому, що робота розпочнеться з першого дня. 

Не бракує в нинішньому складі парламенту й відвертих нероб: 63% представників фракції Партії регіонів не зареєстрували жодного законопроекту, жодної поправки,  не подали жодного депутатського звернення, не виступали на пленарних засіданнях. 

Голосують не самі

Насправді ж із першого дня в новій Раді розпочались бійки. І якщо опозиціонери, зокрема “свободівці”, спочатку дуже жорстко намагались припинити випадки “кнопкодавства”, то згодом пристрасті дещо вщухли. Нині опозиціонери й далі наполягають лише на особистому голосуванні, навіть погрожують блокувати роботу ВРУ, доки не введуть у дію так звану “сенсорну кнопку”. 

Та досвід свідчить, що ще перед першою сесією опозиціонери взагалі нібито відмовлялись брати участь в роботі парламенту без ухвалення постанови про персональне голосування. Однак тоді дійшло лише до бійок… (До речі, під час голосування за керівництво ВРУ, коли опозиція отримала крісло другого віце-спікера, протистоянь не було, що дозволило експертам говорити про певні домовленості між двома таборами ). Вочевидь, питання особистого голосування залишатиметься каменем спотикання й далі.

Учора під час погоджувальної ради голова фракції “Батьківщина” Арсеній Яценюк зазначив, що в опозиції є відеодокази неперсонального голосування представників більшості, а також того, що він підготував “не тільки всі матеріали, які стосуються даної системи, але й навіть останнє інтерв’ю розробника системи “Рада-3”, яке він дав 15.01.2013 року (він – це Інститут проблем математики машин і систем Національної академії наук – “Пошта”), де чітко вказує,  що сенсорна кнопка працює, що інститут щомісяця перевіряє систему “Рада-3”, в тому числі й ту кнопку”.

Але спікер Володимир Рибак відмовляється підписати розпорядження про введення у дію сенсорної кнопки, оскільки, з його слів, депутати зареєстрували чотири проекти змін до законів та два проекти постанов з цього приводу, тож за відповідне рішення потрібно голосувати.

“Регіонали” вирішили зволікати, щоб не вводити в дію сенсорну кнопку. Приміром голова регламентного комітету ВРУ Володимир Макеєнко під час доповіді на погоджувальній раді зазначив, що електронна система голосування “Рада-3” взагалі застаріла, тому потрібно розробляти нову. А спікер Володимир Рибак під час брифінгу розповів журналістам, що розробку й уведення в дію електронної системи голосування “Рада-4” нібито можуть завершити  до початку чергової, третьої сесії парламенту, тобто до вересня.

Смак “тушкування”

Ще з першого дня роботи в нинішньому парламенті з’явились “тушки”. Це батько і син Табалови – кіровоградські бізнесмени, які пройшли у ВРУ від “Батьківщини”, але згодом перейшли на бік провладної більшості. Зазначимо, що й це питання спричинило бійки в перші дні роботи нової ВРУ.

Нещодавно представник фракції УДАР Федір Негой заявив, що за вступ до фракції Партії регіонів секретар РНБО Андрій Клюєв і “регіонал” Давид Жванія обіцяли сприяння його бізнесу, потік субвенцій і дотацій на округ. А після відмови вже нібито розпочався тиск на його бізнес…

Вочевидь, опозиція має страх перед “тушкуванням” своїх побратимів. Адже по-іншому неможливо пояснити те, що у фракції “Батьківщина” створили групу юридичної допомоги депутатам, яких намагаються переманити в провладну більшість. 

Не пройшли поза чергою

Ще одним політичним моментом, який впливатиме на роботу парламенту, стала відмова спікера Володимира Рибака скликати позачергову сесію наприкінці січня на вимогу опозиції. Нині він виправдовується, кажучи, що 17 із 158 зібраних опозиціонерами підписів були сфальшованими. 

Та у відповідь три опозиційні фракції 31 січня провели збори депутатів і зібрали 152 підписи для початку процедури відставки голови парламенту. 

Нагадаємо: на позачерговій сесії опозиція хотіла обговорити ситуацію, що склалася довкола висунення нових звинувачень Тимошенко. 

Учора ж представник фракції “Батьківщина” Юрій Одарченко зареєстрував проект Постанови про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України щодо розслідування фактів застосування тортур до лідерів опозиційних політичних партій України та причетності керівництва Партії регіонів до вчинення цих та інших резонансних злочинів (вбивства Євгена Щербаня і Євгена Кушнарьова).

Вибори, вибори…

Окрім цього, парламент ще має владнати ситуацію, що склалася у п’яти мажоритарних округах, на яких не встановлені переможці виборів (нині у ВРУ 445 депутатів із 450-ти). 

Учора три голови опозиційних фракцій зареєстрували законопроект, в якому вимагають від ЦВК не проводити вибори, а встановити їх результати у 94-му, 132-му, 194-му, 197-му і 223-му округах за протоколами дільничних виборчих комісій. Своєю чергою, “регіонали” навряд чи погодяться на такий варіант –чекають рішення Конституційного Суду.