Степан Гавриш, заступник секретаря Ради національної безпеки та оборони, про дочасні вибори, політичну ситуацію та фінансову кризу

Розібратися у політичній ситуації сьогодні практично неможливо - протистояння між учорашніми однодумцями зайшло у глухий кут. Про те, як розгортатимуться події у цій ситуації, "Пошті" розповів Степан Гавриш.

- У понеділок Президент України Віктор Ющенко, виступаючи на телебаченні, повідомив, що постановив увес­ти в дію рішення РНБО щодо підготовки і проведення позачергових виборів до Верховної Ради в Україні й контроль за виконанням цього рішення поклав на секретаря Радбезу. Однак речники БЮТ одразу ж заявили, що не допустять проведення виборів 14 грудня "будь-якими законними методами" і далі оскаржуватимуть у судах Указ Президента про дочасні вибори. Скажіть тоді, що у цій ситуації робитиме Радбез, виконуючи Указ Президента?

- Я повідомляю Вам ексклюзивну інформацію. Є очевидним, що сьогодні більшість політичних і бізнесових лідерів перейшла на бік Президента і прем'єр-міністр Тимошенко та її політична сила опинилися в ізоляції. Всі інші або прямо, або за замовчуванням погодилися із дочасними виборами у той час, коли Тимошенко чинить цьому абсолютний опір. Можна дійти тільки одного висновку, що основна частина еліти України - ідейної, не ідейної, бізнесової і тієї, яка живе за рахунок влади, не очікує побачити Тимошенко як наступного національного лідера. Усі готові згодитися із такою місією Віктора Ющенка. Без сумніву, цей фактор треба максимально використовувати, передусім, у проведенні ефективнішої внутрішньої політики. Тому на засіданні РНБО у понеділок Юлія Володимирівна дуже граціозно голосувала  саме за це рішення ("Про суспільно-політичну ситуацію в Україні та виконання рішення РНБО від 13 жовтня 2008 року "Про невідкладні заходи щодо забезпечення конституційних виборчих прав громадян України під час проведення позачергових виборів до Верховної ради України". - "Пошта").

І, як наслідок, ми вкотре здивувалися. Знаєте, російське прислів'я "Не верь глазам своим" звучить краще - коли БЮТ, як Ганнібал на слонах через Альпи, бере парламент­ську трибуну. Ми маємо справу з політикою подвійних стандартів, ми бачимо спробу сьогодні проводити полярні маневри і керівництва БЮТ, і його очільників, які, наприклад, заявляють, що вони учора готові були створити новий уряд на чолі, звичайно ж, із Юлією Тимошенко із усіх представників політичних сил у парламенті. А Микола Томенко заявив, що вони готові працювати вже й без будь-якої коаліції у парламенті. Зрозуміло - мета одна - дотягнути цю ситуацію до формального початку виборів Президента України і провести одночасно вибори Президента і парламенту до або після 2009-го чи 2010 року і мати свого Президента на посаді.

- Тож як далі розвиватимуться події у політиці?

- По-перше, БЮТ чинив і чинитиме опір наодинці, не маючи підтримки. Друге, є розуміння того, що вибори все одно відбудуться. Можливо, не 7 грудня, а пізніше, і, можливо, навіть у значно пізніші терміни. Але Президент поки що не скасував це рішення, не видавши указ із новою точною датою дочасних виборів. Тому що він чудово розуміє, що ручні партійні суди знову незаконно скасують і цей указ, "в'їжджаючи" у чуже конститу­ційне поле для адміністративного суду, і таким чином створять черговий рівень кризи. І третя проблема полягає у тому, що БЮТ різко почав ідеологізувати свою політику - від дискусій про цінності ідей перейшов до дискусії щодо необхідності боротьби з кризовими явищами у фінансово-економічному секторі унаслідок світової фінансової кризи. І таким чином БЮТ намагається зберегти контакт з виборцями, налагодити цей діалог і повернути до себе тих виборців, які розчарувалися у новій несподіваній ідеології розвороту самого Блоку Юлії Тимошенко. Отже РНБО, яка ухвалила рі­шення щодо термінового прийняття у парламенті законопроекту про зміни поточного бюджету для фінансування виборів, одночасно продемонструвала, що і навколо цього був повний консенсус. Всі до єдиного на засіданні РНБО голосували за підтримку такого рішення. І це означає, що дочасні вибори жодним чином не впливають на фінансову кризу. Жоден з представників фінансового блоку не сказав, що дочасні вибори можуть будь-яким чином вплинути на фінансовий ринок України. Можливо, це й переконало Юлію Тимошенко голосувати за це рішення. Відтак ми отримали відповідь на запитання, що дочасні вибори є нормальним способом виходу із кризи. З цим погодилася прем'єр-міністр, голосуючи саме за таке рішення, а через два дні вона почала говорити про якийсь "отруйний пиріжок Червоної шапочки, яка несподівано злякалася віртуального вовка, якого сама ж і намалювала".

- Як відомо, без рішення Верховної Ради про виділення грошей вибори не відбудуться. Президент не втомлюється щодня повторювати, що депутати таки приймуть усі необхідні законопроекти. Утім досвід показує інше - другий день Рада заблокована депутатами БЮТ. Як Президент збирається змусити депутатів працювати?

- Президент нікого не змушуватиме. Я думаю, що депутати сьогодні самі максимально зацікавлені у тому, щоб покінчити з цією парламентською глибокою кризою, яка досить демонстративно показує нездатність політичних сил до прийняття будь-яких рішень і ще більше підриває довіру до парламентаризму в Україні. Зате це посилює довіру до Президента, який залишається принциповим лідером, що захищає національні інтереси. Не випадково прем'єр Тимошенко повторює слово в слово і довід­ку, і проект рішень РНБО з питань подолання фінансової кризи, погоджуючись сьогодні з тим, що нам потрібно максимально розширити діалог з Міжнародним валютним фондом для отримання стабіліза­ційної позики. Хоча ще вчора її політичне оточення проти цього різко заперечувало. Але Президент сьогодні веде діалог з політичними силами. Думаю, що саме спікер парламенту має зібрати "круглий стіл", переконати політичні сили у необхідності прийняти антикризовий пакет законів. До речі, приймати його треба було вчора - завтра вже буде пізно. Йдеться про те, що коли у найближчі дні ми не приймемо належних антидепресивних документів, то ситуація в Україні може погіршитися . Поки що маємо непогану ситуацію, коли не отримали дошкульного удару по фондових ринках. Системно сформовані підприємства, ок­рім металургійних, тримаються на плаву, але металургія, як головний експортний сектор економіки, сьогодні падає на ко­ліна. Вважаю небезпечними деякі пропозиції уряду, аби перевести акцизи і митні збори щодо імпорту та експорту на ручне регулювання. Це може спричинити вибух контрабанди.

Влада має говорити однією мовою, мати одну позицію. Але ми знову бачимо різнопланову позицію. Ці процеси знову по­літизують, бо треба показати, що вони є політичними. А боротьба з фінансовою кризою не ведеться. Це безпрецедентна політика, коли урядова політична сила БЮТ блокує уряд у розгортанні антикризових заходів.

- Президент також заявив, що "РНБО має стати основним координаційним органом для захисту від кризи". Для чого тоді в країні уряд і чи Радбез виконуватиме функції Кабінету Міністрів?

- Ми ще рік тому попереджали уряд про необхідність створення стабілізаційного фонду. Так, як це зробила Росія. Поди­віться на сайт РНБО і побачите низку чітких рекомендацій уряду щодо формування інструментів захисту від світової фі­нансової кризи. Але уряд цілком проігнорував наші пропозиції тоді, коли хата почала горіти. Уряд бігає навколо з пустим від­ром і намагається продемонструвати найбільшу суєтність і активність, щоб усі побачили, що він є на цій пожежі. Але у відрі води нема. І ми досі не знаємо, що сталося, наприклад, з 20 міль­ярдами гривень, не розподіленими в бюджеті. Куди вони поділися? Як уряд вирішує питання з діркою в Пенсійному фонді? Про це треба говорити і на РНБО, бо Рада повинна контролювати уряд. Вона буде сьогодні робити це принципово і жорстко і не варто нас критикувати за цю позицію, бо ми діємо відповідно до Конституції.

- Що може стати остаточною точкою кипіння у сучасній політичній ситуації?

- Мені здається, що в сучасній політичній історії точка кипіння давно перевалила за 100 градусів, але ніхто не відчуває цієї температури. Тому важко сказати, яка буде остаточна точка. Думаю, що останньою точкою є те, що БЮТ, уряд не хоче виконувати свої прямі конституційні обов'язки щодо ефективної і швидкої боротьби із кризою. І ця відповідальність, яка лягає винятково на плечі уряду, зобов'язує сьогодні прем'єр-міністра відкинути політику, сісти з Президентом і приймати швидкі рішення з подолання тих загрозливих тенденцій, які вже виникли в економічному та фінансовому секторах.