Під Новий рік Верховній Раді сьомого скликання виповнилося 19 днів. За цей короткий час було організовано роботу в парламенті: депутати обрали керівництво, надали згоду на призначення прем’єр-міністром України Миколи Азарова, розподілили парламентські комітети та визначили порядок висвітлення в ЗМІ діяльності народних обранців.
Також було позбавлено декількох депутатів повноважень через їхнє працевлаштування в уряді. На жаль, Верховна Рада так і не розглянула жодного важливого законопроекту, бо затримала рішення щодо створення комітетів. Незважаючи на ці обставини, нардепи все ж таки охоче взялись до реєстрації своїх законодавчих ініціатив.
Представники ГМ ОПОРА підрахували, що майже за три тижні новообрані депутати України зареєстрували 196 законопроектів. Виходячи з цього, громадські активісти також склали рейтинг творців проектів, що плідно потрудились перед канікулами.
Найбільшу законотворчу активність продемонстрували представники ВО «Батьківщина», що зареєстрували 80 проектів. Своєю чергою представники КПУ зареєстрували 33 законопроекти. А ось Партія регіонів та УДАР, враховуючи їхню кількість, не поспішали із створенням законопроектів: «ударівці» зареєстрували всього 10, а «регіонали» – 29. Наразі найпасивнішими у законотворчому контексті виявились “свободівці”, адже самостійно не зареєстрували жодного законопроекту.
При цьому варто зазначити, що у своєму дослідженні ГМ ОПОРА вочевидь не враховувала другого-віце спікера Руслана Кошулинського, який представляє “Свободу”, проте займає посаду у ВРУ, тому формально не може бути членом фракції своєї політсили, хоч саме її інтереси відстоює у парламентській президії. І саме Кошулинський зареєстрував законопроект, який передбачає зміни Закону “Про статус народних депутатів України”. Зокрема, він пропонує спростити норму направлення запиту від нардепа до органів влади та посадових осіб.
КОМЕНТАР |
Ольга Айвазовська, голова правління Громадянської мережі ОПОРА: |
- Усі результати є цілком коректними, адже Верховна Рада тільки - но розпочала свою роботу. Відповідно, частина фракцій ще не проявила жодної ініціативи, але тим не менше 196 зареєстрованих законопроектів свідчить про те, що більшість депутатів чи фракцій налаштовані на роботу. Втім, ті депутати чи партії, які активно проявляють себе в публічній площині, вони настільки й активні й в законотворчій діяльності. Оскільки відбулося лише кілька засідань Верховної Ради, то вона по суті ще повністю не сформована, тому й повноцінно вона ще не запрацювала. |
Водночас 14 законопроектів було спільно внесено представниками різних політичних фракцій. Не надто перепрацьовували і позафракційні депутати. За їхньої ініціативи було зареєстровано 30 проектів, із загальної кількості котрих 20 належать авторству одного й того ж депутата – Сергію Міщенку.
“Така ситуація засвідчує те, що майбутні депутати давали передвиборчі обіцянки за відсутності чіткого бачення інструментарію їх досягнення, чи вже розроблених документів” – зазначено у повідомленні ГМ ОПОРА.
Проаналізувавши законопроекти новообраних депутатів за сферами регулювання, виявилось, що найбільшу увагу було приділено стандартам життя громадян та врегулюванню специфічних соціальних проблем окремих груп суспільства. Депутати займаються законотворчістю щодо актуальних політичних проблем, питань функціонування органів влади на центральному та місцевому рівнях. Пріоритетними залишаються гуманітарні питання. А ось теми економіки та бюджету, функціонування галузей господарства, проблеми правосуддя та правоохоронної системи поки не є центральними у законотворчій діяльності народних депутатів.
Однак, це лише початок роботи парламенту і не всі фракції змогли швидко мобілізуватись та організуватись.