Нова Верховна Рада України пропрацювала у вівторок аж годину (!) і взяла перерву до 25 грудня. Каменем спотикання стали парламентські комітети

Вочевидь, парламентарі 7-го скликання вирішили не перенапружувати себе пленарними засіданнями. За календарний план роботи авторства Олександра Єфремова, Віталія Кличка, Адама Мартинюка та Арсенія Яценюка проголосували 283 депутати як від влади, так і від опозиції. Це при тому, що перед виборами опозиціонери обіцяли взятися до роботи із першого ж дня у новій Раді.

Та, згідно з календарним планом, проведення пленарних засідань заплановане на 25 грудня, 10 та 11 січня (тоді відбудеться закриття першої сесії ВРУ 7-го скликання та година запитань до уряду). Окрім цього,  з 19-го по 21-ше, 24, з 26-го по 28-ме грудня та з 8-го по 9-те січня планується робота народних обранців у комітетах і фракціях.

Нардеп від “Батьківщини” Володимир Бондаренко заявив, що “депутати занадто спростили собі життя”. Його підтримав і колега Сергій Сас: “Невже за нашої економічної ситуації можна місяць не проводити пленарні засідання?”.

Без нормальної роботи

Варто наголосити на тому, що у вівторок депутати перенесли розгляд питання про парламентські комітети, адже не змогли до кінця домовитися про розподіл сфер впливу. А не розглянувши законопроекти у профільних комітетах, нардепи не зможуть ухвалювати їх. Тож нині законотворчий процес фактично загальмований. Витрачені із держ­бюджету немалі кошти на вибори стали причиною того, що новий  парламент впродовж першого місяця майже не працюватиме. 

Імовірно, 25 грудня депутати розглянуть лише питання персонального складу та керівництва парламентських комітетів. Занадто вже ласими шматками для політиків стали вони. Опозиція наполягає на тому, що головними “економічними” комітетами мають керувати їхні представники, адже це дозволить виконувати функцію конт­ролю над владою. Прикладом є ВРУ минулої каденції, коли у 2007-му тодішня парламентська більшість (БЮТ і НУ-НС) отримали повний контроль над 11-ма із 28-ми комітетів. При цьому опозиційні фракції (Партії регіонів, Компартії та блоку Литвина) отримали тоді керівництво у трьох із чотирьох комітетів, відповідальних за економічну політику. Це, зокрема, комітети з питань бюджету, економічної політики, фінансів і банківської діяльності.

Торги тривають

Зараз Партія регіонів не хоче повторювати ту ситуацію. Ці “ласі” комітети вона вирішила залишити собі. “Регіонали” заявляють, що можуть дозволити опозиціонерам стати лише заступниками голів чи секретарями тих комітетів.  

Навіть більше, представ­ник “Батьківщини” Микола Томенко зазначає, що провладна партія визначає представників опозиції, яких не хоче бачити на керівних посадах тих чи інших комітетів. “Влада сьогодні не тільки не готова віддати контрольні функції опозиції низці парламентських комітетів, а й написала чорний список політиків, які не мають бути головами комітетів із контрольними функціями… Це є однією з причин неможливості роботи парламенту в нормальному режимі”, – заявив він, інформує УНІАН.

У ЗМІ з’явилася інформація, що розподіл відбудеться за таким принципом: опозиція отримає 13 комітетів, провладна більшість – 15. При цьому опозиціонерам віддадуть комітети, що не виконують важливі контрольні функції.

Окрім цього, представників “Батьківщини”, УДАРу та “Свободи” обурює те, що КПУ, яка фактично стала частиною більшості заради легітимізації своєї фракції, претендує на нібито опозиційні комітети. Відомо, що комуністи заявили про намір очолити комітети соцполітики, транспорту та зв’язку і спецкомісію з питань приватизації.

Водночас учора спікер Володимир Рибак зазначив, що нібито досягнута певна домовленість між фракціями щодо розподілу сфер впливу. “У мене в кабінеті вже три чи чотири рази збиралися керівники фракцій, їхні заступники. Сьогодні вже є повне взаєморозуміння щодо 29 з 30 комітетів, один комітет ми ще узгодимо. Тож завтра-післязавтра ми підготуємо списки всіх комітетів, керівництва, предмети їхнього ведення”,  – сказав він в інтерв’ю парламентському телеканалу “Рада”. 

Опозиційні домовленості

До кінця не відомо, як опозиціонери поділять парламентські комітети в ме­жах своєї квоти. Як повідомляє “Український тиждень”, не вирішено, скільком комітетам (двом чи трьом) відповідатиме посада другого віце-спікера, яку віддали “Свободі”. Якщо двом, то “Батьківщина” отримає 8 комітетів, УДАР – 4, “Свобода” – 1. Якщо ж трьом, то представники “Батьківщини” отримають ще один комітет, а “Свобода” залишиться без них.

Проте велика кількість кандидатур на посади голів комітетів від вказаних трьох партій може змусити винести це питання на розгляд нещодавно анонсованої “Ради опозиції” (має бути створена для координації дій у парламенті).

ДО ТЕМИ

Надто дорога Рада 

Попри те, що парламент досі не може розпочати повноцінної роботи, вже відомо, що витрати з бюджету на нього збільшуватимуться. Президент Віктор Янукович схвалив збільшення фінансування утримання апарату Верховної Ради на 7,6 %, тобто з 869 821,2 тисяч гривень у 2012 році до 935 971 тисяч гривень у 2013-му. Про це повідомляють “Українські новини”,   посилаючись на текст опублікованого учора закону про державний бюджет. Отже, наступного року ВРУ 7-го скликання коштуватиме українським платникам податків майже мільярд гривень.