Експерти заявляють, що обрання спікером парламенту Володимира Рибака, а прем’єр-міністром Миколи Азарова – це свідчення про рух України назад. Тим часом опозиція продовжує грати на публіку

З першого дня роботи нового парламенту стало зрозуміло, що конфліктних ситуацій та бійок у ньому буде багато. Водночас голосування за керівництво Ради продемонструвало також і те, що домовленості між опозиційним та провладним таборами можливі. 

У четвер депутати Верховної Ради України 250-ма голосами обрали “регіонала” Володимира Рибака спікером, першим віце-спікером комуніста Ігоря Калєтника (241 голос), а другим віце-спікером “свободівця” Руслана Кошулинського (305 голосів). Опозиція не голосувала за “регіонала” та комуніста, проте і не заважала, спокійно очікуючи своєї посади.

Зазначимо, що в усіх голосуваннях у цей день  команді “регіоналів” та комуністів допомагали від шести до дванадцяти самовисуванців  “тушок”. Більше того, навіть антигерой першого дня парламенту Олександр Табалов прийшов у зал і всівся поміж “регіоналів”. Щоправда опозиція не дозволила йому голосувати, і після чергового конфлікту Табалов передав свою картку в апарат Ради. Це була перша перемога опозиції. 

А другою можна вважати вже згадану посаду заступника голови ВРУ. Проте це більш значний здобуток саме для ВО “Свобода”, аніж для опозиції загалом. Опозиціонери і так претендували на місце в президії, але його зайняв представник кількісно меншої, аніж в “Батьківщини” та УДАРу, партії. Отже маємо і “великий львівський слід” у президії ВРУ, адже Руслан Кошулинський до виборів був головою фракції ВО “Свобода” у Львівській міській раді.

Після цього “Свобода”, яка два дні фізично протистояла “регіоналам” заспокоїлась. Система компромісів і поступок дозволила 252 депутатам дати добро на призначення Миколи Азарова знову прем’єр-міністром України. Три опозиційні сили не дали жодного голосу, проте це вже нічого не вирішувало. Одразу ж у четвер президент Віктор Янукович зробив Азарова прем’єром, підписавши відповідний указ. 

Гра на публіку

А все у четвер знову ж таки починалось із бійки. “Піаністи-регіонали” спровокували опозицію, яка відслідкувала, що біло-сині голосували за перехід до питання про розгляд кандидатури спікера карточками відсутніх депутатів. У бійці найбільше постраждав представник “Батьківщини” Олег Медуниця, якого одіозний “регіонал” Вадим Колесніченко разом із колегами бив під трибуною ногами. Пізніше і через самого Колесніченка сталась невелика сутичка, коли той з трибуни говорив російською мовою. Загалом зазначимо, що опозиціонери вимагають від усіх депутатів на засіданнях говорити виключно державною мовою. У четвер цього здебільшого дотримувались.  

Та тут варто наголосити на тому, що депутати явно налаштовані на шоу. Зокрема, якщо говорити про цькування тушок, то опозиція при кожній нагоді не оминала це робити. Але ж  поява “тушок” – провина Об’єднаної опозиції, а на їхньому вигнанні із залу піаряться усі опозиційні фракції. Тож якби Табалових не було, опозиції потрібно було б їх вигадати. Та якщо “тушок” побільшає, то буде вже не до публічних ігор 

Опозиція бореться із “тушками”, пиляє паркани (зокрема “свободівці”),  у прямому сенсі б’ється за персональне голосування. В той же час “регіонали” змогли добитись призначення спікера і прем’єра. Ось такий він новий парламент. Поки що опозиція завдяки “Свободі” стала сильнішою виключно у фізичному контексті. Проте вони не мають реальних інструментів для виконання передвиборчих обіцянок.

Зокрема опозиціонери обіцяли домогтися відставки прем’єра Азарова, а склалось так, що при них парламент на першому ж засіданні, без повної процедури обговорення в комітетах (на цій регламентній нормі опозиціонери наполягали дуже кволо, як і на присутності президента у Раді цього дня) дозволив його призначення.

“Швидше за все, він і далі буде працювати в такому шаленому режимі, у всякому разі, до президентських виборів. Ось ці два обличчя нової Верховної Ради, одне конфліктно-агресивне, а друге з хитрою усмішкою, яким допускаються конструктивні рішення при таємних домовленостях. Ми і те, і інше побачили”, – зауважує Володимир Фесенко, директор Центру політичних досліджень “Пента”, повідомляє “Інтерфакс-Україна”. 

До цього усього додамо, що опозиціонери із “Свободи” та “Батьківщини” активно включились у боротьбу за “телекартинку”, а тим часом “ударівці” поки що відчувають себе у стінах парламенту  не надто комфортно. 

Маневри влади

Зауважимо, що і опозиція, і влада не можуть вести до кінця свою гру, тому змушені діяти відповідно до обставин. Партія регіонів навіть за допомогою фальсифікацій не здобула одноосібну більшість, на яку розраховувала. Та й збір під своє крило самовисуванців-мажоритарників пройшов не так гладко, як очікувалось. Із 50 позафракційних депутатів у фракцію ПР офіційно вступила рівно половина. При цьому наступного ж дня молодший брат в.о. очільника МНС Віктора Балоги Павло написав заяву про вихід. Такі впливові депутати як старший Балога та Петро Порошенко ще придивляються до ситуації.

“Регіоналам” у голосуваннях допомагали й інші депутати- самовисуванці, проте їхньої кількості замало, тому необхідно було звернутись до вже традиційних союзників із КПУ. (Важливо наголосити, що союз комуністів із ПР є нічим іншим як обманом  виборців, котрі купились на дорогу рекламу. Комуністи перед виборами критикували  “свій” же уряд і публічно обіцяли не голосувати за Азарова. Всі побачили, що слова комуністів варті незаконного  визнання за ними статусу парламентської фракції, посади першого віце-спікера та, очевидно, кількох комітетів).

Тут ще варто зазначити, що і у самій Партії регіонів йде запекла боротьба за сфери впливу між різними групами. А призначення Рибака та Азарова може означати, що перерозподіл влади відкладається на деякий час. На думку низки експертів, ці призначення можуть мати перехідний характер. Віктору Януковичу потрібно готуватись до президентських виборів, а вже нині, у час важкої економічної ситуації, необхідно приймати непопулярні рішення. Тож весь вогонь критики на себе прийме стара гвардія, рівновіддалена від усіх груп впливу всередині партії. Вже перед 2015 роком можуть відбутись кардинальні зміни, коли Янукович на найвищі посади призначатиме молодих представників свого найближчого оточення. (Того ж Арбузова, якого експерти донедавна активно садили у прем’єрське крісло). Зазначимо, що президент так і не з’явився у парламент представити внесену ним кандидатуру прем’єра Азарова.