Якось не хочеться критикувати українську опозицію, особливо в ситуації, коли нинішня влада крок за кроком веде країну до авторитаризму. Та Янукович і компанія роблять це майже безперешкодно…
Тож опозиція в нинішньому своєму складі (“ударівці”, “свободівці” і вже навіть не “тимошенківці”, а користувачі “білосердечного” бренда) через відсутність продуманого плану дій не викликає надто приємних емоцій у людей.
Три опозиційні сили разом здобули 177 мандатів у новому парламенті проти 185 “регіоналівських” (до яких ще додадуться так звані “самовисуванці”), виконавши завдання-мінімум.
Ще перед виборами опозиційні політики говорили про необхідність здобуття 170 – 180 мандатів для більш-менш дієвого протистояння владній команді у вищому законодавчому органі країни. Навіть тоді, перед 28 жовтнем, розмови про опозиційну більшість здавались лише грою на публіку. Заради справедливості варто зазначити, що фальсифікації на виборах з боку влади зробили своє.
Опозиційний виборець, було, кинувся до “Свободи”, побачивши у ній порятунок для антивладного табору загалом. Та післявиборчий період показав, що жоден із лідерів опозиції не був готовим до розвитку ситуації. Вони більше схильні прораховувати шанси в майбутніх президентських перегонах, аніж зупиняти режим нині, як пафосно обіцяли своїм виборцям ще кілька тижнів тому.
Тож компромісний варіант із перевиборами в п’яти округах, вочевидь, задовольнив усіх. Основні гравці повинні були хоч якось зберегти обличчя: влада – перед світом, опозиція – перед своїми виборцями. Все це призвело до останніх заяв опозиціонерів про те, що вони не визнають виборів, але йдуть у Раду і відповідно нададуть їй легітимності. Тут варто зауважити, що насправді інших реальних варіантів у опозиціонерів майже немає: юридичного підґрунтя для загальних перевиборів не існує, “обнулення” списків як таке не передбачене виборчим законом, протестний вуличний ресурс давно вичерпаний…
В понеділок увечері опозиціонери завершили мітинг біля ЦВК проти фальсифікацій результатів виборів до Верховної Ради України. Хоч мітингом це назвати важко: послухати Яценюка, Турчинова, Тягнибока і Наливайченка (Віталія Кличка там не було – він полетів до США на похорон тренера з боксу свого брата Володимира Емануеля Стюарда – “Пошта”) прийшло близько 500 людей. Їм сказали, що 17 грудня потрібно бути під стінами будівлі українського парламенту, де в цей день має відбутися перше засідання ВРУ VII скликання, щоб нагадати депутатам, особливо самовисуванцям, що “вони повинні бути слугами народу, а не ставати “тушками”.
Тут варто наголосити, що деяким опозиціонерам ще слід подбати про те, щоби самим не “стушкуватись”. Особливо це стосується партії УДАР, в якій Віталій Кличко зібрав надто різношерсту компанію – людей із різних політсил. Понад те, новим парламентським партіям потрібно доводити свою “профпридатність” (поки що і УДАР, і “Свобода” продемонстрували лиш те, що дуже хочуть у Раду), а опозиції загалом – свою єдність, незважаючи на значні ідеологічні розбіжності.
Та основним здобутком понеділка, зі слів самих опозиціонерів, стала спільна заява “Батьківщини”, УДАРу і “Свободи”. (Її не підписав тільки Анатолій Гриценко, який виступав за “обнулення” списків, проте і він пообіцяв, що визнає рішення більшості своїх колег.)
У цьому документі політики обіцяють в новому парламенті “спрямувати свої зусилля на забезпечення виключно особистого голосування народних депутатів; ухвалення закону про імпічмент президента; ухвалення виборчого кодексу, що передбачатиме проведення парламентських виборів за пропорційною виборчою системою з відкритими списками; відставку уряду Азарова, міністра внутрішніх справ, керівників правоохоронних структур; відставку генпрокурора; звільнення Юлії Тимошенко, Юрія Луценка та інших політичних в’язнів”.
Відверто кажучи, надто голосні заяви як для нинішньої ситуації. Окрім цього, опозиція зазначила, що “залишає за собою право на адекватні дії, усі конституційні методи і засоби парламентської та позапарламентської боротьби включно з достроковим припиненням повноважень Верховної Ради України VII скликання, проведенням дострокових парламентських та президентських виборів”.
КОМЕНТАРІ | |
Арсеній Яценюк, голова Ради Об'єднаної опозиції: |
Олег Тягнибок, лідер ВО "Свобода": |
- Ми чітко визначили, що опозиція ніколи не визнавала перевиборів. Ми сказали, що не боїмось перевиборів. Але ми не визнаємо рішення ЦВК щодо п'яти округів, де опозиція виграла... Опозиція пройшла всі судові процедури в Україні. І зрозуміло, що в Україні немає суду. Ми звернемось до Європейського суду з прав людини. Ми розуміємо, що на це піде не день і не місяць, але ми пройдемо всю процедуру. Поки що українські суди - це не суди, а місце прийому грошей або телефонних вказівок від президента Януковича. Ми отримаємо справедливі рішення в Європейському суді з прав людини. | - Якби закон передбачав вибори тільки за пропорційною системою, то разом "Батьківщина", "Свобода" і УДАР мали б 240 депутатів на противагу 210 від Партії регіонів і комуністів. Це якраз підтверджує, що Партія регіонів так торпедувала оцю мажоритарну систему виборів, щоби забезпечити собі більшість у майбутньому парламенті. Саме тому ми вкотре переконалися: в Україні найбільш оптимальними є вибори за пропорційною системою з відкритими списками. І такий закон ми, три опозиційні партії, обов'язково проведемо в парламенті, про що домовилися безпосередньо сьогодні, підписавши угоду про план спільних дій в наступній Верховній Раді України. |
Валентин Наливайченко, №3 партійного списку партії УДАР: |
|
- Ми ніколи не дамо злочинцям зайти у Верховну Раду і сидіти поруч із нами. Ми ніколи не визнаємо вибори там, де відбулися фальсифікації. Кожен, хто причетний до фальсифікації виборів, буде притягнутий до кримінальної відповідальності. В нашій країні буде проведена люстрація фальсифікаторів, злодіїв та корупціонерів. Ми обов'язково внесемо у Кримінально-процесуальний кодекс норму про незастосування строків давності до злочинів, пов'язаних із фальсифікаціями на виборах...Ми доб'ємося для фальсифікаторів міжнародних санкцій. Банда не буде їздити за кордон - вона буде в тюрмі! Це наше завдання у новому парламенті. |