Перевибори: бути чи не бути?
Повторне голосування у деяких округах – це своєрідний компроміс між опозицією та владою. Обом таборам ще потрібно вирішити як діяти далі. Сьогодні “Пошта” разом із відомими експертами з’ясовувала усі нюанси ситуації, що склалась після 28 жовтня
Повторне голосування у деяких округах – це своєрідний компроміс між опозицією та владою. Обом таборам ще потрібно вирішити як діяти далі. Сьогодні “Пошта” разом із відомими експертами з’ясовувала усі нюанси ситуації, що склалась після 28 жовтня
Уже другий тиждень після виборів українське суспільство пожинає плоди перманентної політичної кризи в країні, що вкотре почала наростати ще із ув’язнення Тимошенко. Волевиявлення 28 жовтня мало що дало громадянам: влада не цуралась застосовувати брудні технології, а опозиція не змогла захистити свої результати. Сьогодні політики шукають шляхи розв’язання патової ситуації.
Основним політичним гравцям доведеться домовлятись. Як вихід, після відвідин Банкової главою ЦВК Володимиром Шаповалом, Центрвиборчком одноголосно запропонував провести перевибори на п’яти із найбільш проблемних округів (№ 94, 132, 194, 197, 223 ). Таке рішення підтримав і нинішній парламент. Та вся біда в тому, що для перевиборів немає юридичного підґрунтя. Потрібно змінювати закон про вибори, який минулого року став консенсусом між владою та опозицією.
Застрягли на числі “13”
Та ще й опозиція нині не може однозначно визначитись із своєю позицією. Впродовж останніх днів вона заявляла як про “обнулення” своїх списків та невизнання нової ВРУ, так і про те, що перевибори на кількох округах краще, ніж перемога провладних кандидатів. Тепер знову зайняла нібито жорсткішу позицію: заявила, що не визнає вибори, доки ЦВК не втрутиться і поверне перемогу 13-ом її мажоритарникам на округах, в яких провладні кандидати намагаються її відібрати і через “брудний” підрахунок бюлетенів, і через судові рішення. Серед них чотири округи у Києві № 211, 214, 216, 223, по два у Вінницькій (№ 11, 14), Київській (№ 90, 94) і Черкаській (№ 194, 197) областях, а також по одному у Волинській (№ 20), Миколаївській (№ 132) і Херсонській (№ 183).
Представники Об’єднаної опозиції навіть подали до суду на ЦВК з вимогою скасувати рішення про перевибори на п’яти округах. Також нагадаємо, що опозиціонери вивели людей під Центрвиборчком, проте цей мітинг виявився лише блідим натяком на масштабну акцію протесту.
Учора також стало відомо, що Юлія Тимошенко категорично проти перевиборів у проблемних округах. Через свого адвоката Олександра Плахотнюка леді Ю заявила, що в опозиції є протоколи з оригінальними підписами та печатками, де зафіксовані справжні результати волевиявлення і саме на їх основі потрібно проводити підрахунок голосів.
Своєю чергою Центральна виборча комісія заявила, що не може самостійно встановлювати результати виборів на окрузі. Водночас ЦВК зацікавилась дещо іншими 13 округами. Вона виявила деякі неточності та помилки і зобов’язала ці окружні виборчі комісії скласти уточнений протокол про підсумки голосування на парламентських виборах. Серед них для нас найцікавішим є Залізничний округ № 116 у місті Львові, де впевнено перемогла представниця “Свободи” Ірина Фаріон.
Серед інших округів, від яких ЦВК затребувала уточненні протоколи – № 3, 9, 10 (Крим), 64, 66 (Житомирська область), 205 (Чернігівська область), 212, 217 і 222 (Київ), 161 (Сумська область), 184 (Херсонська область) і 225 (Севастополь).
Влада пишається – гра триває
А от представники владної команди вже традиційно поводяться цинічно від самого початку. Чого лише варта блюзнірська заява прем’єра Миколи Азарова про те, що ці вибори були найкраще організованими в історії незалежної України!.. При цьому критика виборів в Україні міжнародними спостерігачами (за винятком представників СНД) не вщухає.
Тим часом на округах, де мають відбутись перевибори, триває публічна боротьба. Зокрема вчора зранку у Канівському окрузі № 197 бійці спецпідрозділу “Беркут” увірвалися до ОВК і забрали протоколи та печатку комісії. А пізніше кандидат-самовисуванець, якого підтримує влада, і за сумісництвом чинний нардеп Богдан Губський привіз протоколи до ЦВК, яка відповідно до закону прийняла їх. Щоправда після цього член ЦВК Михайло Охендовський заявив, що Цетрвиборчком не встановлюватиме результатів голосування у тих п’яти проблемних округах, де мають відбутись перевибори.
Загалом очевидним є те, що думка громадян України, тобто їхнє справжнє волевиявленння, опинилась не на першому місці. В новому витку політичної гри між владою та опозицією на кону стоять лише кілька депутатських мандатів – від п’яти до тринадцяти. “Брудні вибори” на решті округів політики пропонують українцям просто прийняти.
| КОМЕНТАРІ | |
| Володимир Фесенко, політолог, керівник Центру політичного аналізу "Пента": |
Олександр Солонтай, експерт Інституту політичної освіти: |
| - Усі ці коливання опозиції і протиріччя в заявах відображають відсутність єдиної чіткої стратегії у післявиборчий період. Не було єдиної відповіді на питання "Що робити?". Як говорять в Америці, не було плану B і плану С. Між іншим, у влади теж саме. Вона у дуже схожій ситуації.Та щодо опозиції, то протиріччя у заявах відображають серйозні внутрішні дискусії. Там є радикальна революційна лінія, котра говорить, що не треба визнавати ці вибори, а необхідно добиватись тотальних перевиборів. Визнання опозиційної перемоги на всіх проблемних округах або революція. Публічним лідером цього крила, яке закликає не йти в парламент є Анатолій Гриценко. Багато таких прихильників є у Facebook.Та революція не піднімається. Я коли читаю "фейсбушних" революціонерів, то розумію їх емоції, їх логіку, проте необхідно бути реалістами. Де вони? Вони у соцмережі, а не біля ЦВК. Біля Центрвиборчкому менше протестувальників, аніж "Беркуту". Це прикра ситуація для опозиції. В них нині немає протестного ресурсу, щоб досягти своїх радикальних цілей. Потрібно діяти більш гнучко.Я вважаю революційну позицію про те, щоб не заходити в парламент помилковою. Це означатиме колективне політичне "харакірі".На мою думку, лідери опозиції розуміють, що варто йти на перевибори. Шанси виграти ці округи безумовно є. Це насправді не поразка для опозиції. Хочу нагадати, що у 2004 році Ющенко виграв фактично на перевиборах, на переголосуванні другого туру.В нинішній патовій ситуації для ЦВК рішення про перевибори - це єдиний можливий компроміс. Треба враховувати той факт, що Центральна виборча комісія є міжпартійним органом, в якому більшість належить Партії регіонів і її союзникам. Сподіватись, що такий орган визнає по всіх округах перемогу представників опозиції - це наївно. Можуть бути лише часткові поступки. Також наголошу на тому, що представники влади і опозиції у ЦВК всі одноголосно проголосували за перевибори у п'яти округах. Можна говорити про затягування часу, проте ця тактика обернулась для влади іміджевими поразками. Як не парадоксально, але ці перевибори - це єдиний вихід як для влади, так і для опозиції. Не виключаю, що ЦВК може збільшити кількість округів, у яких будуть перевибори. І це також буде компромісним варіантом.Ще один факт: існують міжпартійні інтереси всередині опозиції. Показовою є позиція "Свободи". По суті, "Свобода", за яку багато хто проголосував як найбільш радикальну опозиційну силу, зараз демонструє, що між майданом і парламентом вони обирають парламент. Вони занадто довго цього чекали і не хочуть відмовлятись від входження у Раду. Показовим є те, що коли йдеться про протистояння із комуністами, то "свободівці" виводять своїх людей на Хрещатик, а тоді чому не виводять під ЦВК? | - Опозиція просто не знає, що робити. Вона була не готова до того, що станеться після виборів. Потрібно згадати, що було перед цим. Зверну увагу на три важливі речі.Перша. Близько року назад опозиція і влада прийняли цей закон про вибори. Тоді опозиціонери оголосили, що це хороший закон, за допомогою якого вони переможуть. Ми вже переконались у тому, що опозиція помилилась.Друга. Опозиція виставляла двох кандидатів на один округ: "ударівця" і кандидата від "Батьківщини" або "Свободи". В результаті той чи інший кандидат позабирав достатню кількість голосів, з якими перевага була б настільки вагомою, щоб ніякі суди та окружкоми не змогли б зупинити та засумніватись у перемозі.Третя. Вибори відбулись ще 28 жовтня. Та тільки зараз піднімаються питання про фальсифікації та порушення. При цьому, навіть не у всіх округах. Тобто опозиція не послідовна і до кінця не бореться за весь результат. Тому і маємо ситуацію, коли опозиціонери "шарахаються" в сторони і не розуміють, як себе вести. Нагадують рибок в акваріумі.Для влади є щастям те, що опозиція має питання лише щодо 13 округів, а по всіх інших цього не робить. Щодо акцій протесту, то питання швидше стоїть чи опозиція цього хоче? Чи відбуваються політичні торги між опозицією і владою?Візьмемо до уваги те, що тільки в Києві в 13 округах у кожної політичної структури працювало по штабу. Візьмемо хоча б "Батьківщину" і УДАР і зрозуміємо, що від них на виборах у столиці працювало понад п'ять тисяч людей. І це лише безпосередньо задіяні у штаби люди, я вже не кажу про прихильників. Якщо б опозиція хотіла мобілізувати своїх людей по максимуму, то їх під ЦВК було б значно більше. Справа не в можливостях, а в бажанні. Якщо б ми говорили хоча б про 10 тисяч мітингувальників під ЦВК, то вже б дивились на реакцію суспільства. А так опозиція не виводить навіть "своїх".Перевибори на п'яти округах - це намагання знайти компроміс між владою та опозицією. Думаю, якщо влада призначить ці перевибори, то опозиція безперечно на це погодиться. Для влади теж перевибори вигідні, тут інтереси двох таборів збіглись. Склад учасників перевиборів може змінитись. |
| Віктор Небоженко, політолог, керівник соціологічної служби "Український барометр": | |
| - Взагалі-то перевибори вигідні опозиції. Та вона цього не розуміє. Насправді конфліктних округів є 30-32 і у всіх потрібно б було проводити перевибори. Та Яценюк, який схильний включати логіку бізнесмена, думає, що краще вже що-небудь, аніж ніщо. Він діє так само як і тоді, коли наполіг, щоб опозиція разом із партією влади проголосувала за дуже суперечливий закон про вибори. Зараз така ж ситуація: він переконує інших лідерів опозиції в тому, що краще перевибори на кількох округах, аніж перевибори на усіх 30.У будь-якому разі перевибори підуть на користь опозиції, адже вже дуже несправедливими були парламентські вибори-2012. Щодо цього думаю, що влада буде фальсифікувати і перевибори. Так вже вони влаштовані ці донецькі хлопці. Інакше вони не вміють. Через це може бути додатковий конфлікт. Та він буде проти влади. Це ще один камінь у бік нинішньої української демократії. Те що будуть перевибори на п'ятьох округах говорить про напружену ситуацію в України ще впродовж кількох місяців.Думаю, опозиції варто йти у парламент, реєструватись, отримувати мандати, починати напрацьовувати зміни до закону про вибори. Тобто, потрібно працювати. Все ж таки вони наші представники у законодавчому органі, а не господарі наших голосів. |
