Сформувати потужне львівське лобі у парламенті
Юрій Шведа, політолог – про львівських переможців виборів-2012, поразки їхніх суперників, бренди і галицьке представництво у ВРУ
Юрій Шведа, політолог – про львівських переможців виборів-2012, поразки їхніх суперників, бренди і галицьке представництво у ВРУ
У неділю, 28 жовтня, хтось голосував розумом, хтось – серцем, але кожен із нас обирав того кандидата, який, на нашу думку, гідно представлятиме Львівщину та відстоюватиме інтереси краю і виборців у парламенті нового скликання. Особисто я, як громадянка, виборець і журналіст, тішуся, що Львівщина за підсумками парламентських виборів-2012 уперше за всі роки незалежності здобула найбільше представництво у Верховній Раді. Важливо, що жителі краю не проігнорували вибори, а пішли на дільниці, свідомо голосуючи за представників ВО “Свободи” і ВО “Батьківщина”. Підрахунок голосів засвідчив: голос кожного з нас був украй важливим!
Окрім 12 депутатів-мажоритарників, Львівщину в парламенті представлятимуть і народні обранці, які пройшли за партійними списками ВО “Батьківщина”, ВО “Свобода” і УДАРу. Усього ж під куполом Ради збереться 30 львів’ян (враховуючи вихідців із нашого краю). Сподіваюся, що обранці нарешті сформують потужне львівське лобі, а не лише дбатимуть про надійні тили для себе, та відстоюватимуть інтереси власного бізнесу (йдеться про тих, у кого він є, – “Пошта”), як це було у попередніх Радах. Також сподіваюся, що Львівщину в парламенті представлятимуть виважені, мудрі політики, а не політикани.
Представництво львів’ян у ВРУ означає й втрату спікерів для Львівських облради та міськради. Мандат депутата облради покладуть Олег та Андрій Тягнибоки, Ірина Фаріон, Ірина Сех, Леонтій Мартинюк, Ігор Кривецький, Михайло Блавацький і Степан Кубів. Голова облради Олег Панькевич ще в роздумах. Міськрада недорахується “свободівців” Юрія Михальчишина, Руслана Кошулинського, Олега Махніцького та “ударівця” Ярослава Гінку.
Про результати, переможців, нові обличчя і особливості виборів “Пошта” говорить із політологом, доцентом кафедри політології ЛНУ ім. І. Франка Юрієм Шведою (на фото).
Виборчі особливості
– Хто б що не казав, але вибори-2012 увійдуть в історію завдяки перемозі львів’ян, – йдеться про найбільшу кількість представників Львівщини у парламенті завдяки ВО “Свобода” . Як підсумуєте результати перегонів?
– Так, це перемога. Підсумок їх досить несподіваний передусім для тих, хто аналізує і займається соціологією. Жодні соціологічні дослідження напередодні парламентських виборів не показували такого відсотка голосів ВО “Свобода”. Це один із феноменів виборів-2012. Видається, бачимо феномен, коли є боязнь виборця напередодні волевиявлення відкрити свої істинні симпатії до тих чи тих політичних сил. Люди визначилися, але боялися сказати.
– …у Львові бояться?!
– Зокрема й у Львові. Це загальноукраїнська тенденція. Хоча це анонімно. І якщо раніше люди спокійно говорили про свої політичні симпатії, то зараз мала місце якась боязнь публічності. Мовляв, можливо, ці результати анкетування оприлюднять – аби чого не вийшло, аби не було якихось переслідувань… Це один з індикаторів того, що маємо у державі зі свободою слова.
– А як ви потрактуєте те, що у перегонах першими на фініш не прийшли кандидати, які вклали у виборчу кампанію-2012 значні суми… і програли?
– Друга особливість Львівщини – не спрацював меркантильний компонент мотивації виборця. На вибори йшли люди з потужними фінансовими ресурсами – і всі фони фактично програли. Комерційний інтерес цього разу не став домінувальним. Це свідчить про те, що вибори насправді є політичними, себто європейськими. Важливим під час виборів-2012 був партійний бренд.
Третя особливість – у новому скликанні Верховної Ради України буде найбільше представників Львівщини за всі роки незалежності. Насамперед завдяки включенню їх у списки партій, які стали переможцями виборів. Як це не парадоксально, але на всіх попередніх виборах політики саме звідси черпали електоральну базу і підтримку, а в списках львів’яни були представлені епізодично.
Фактично серйозного впливу на ухвалення загальнонаціональних рішень, на жаль, не було. Відтак не було й лобіювання інтересів області. Виходило, що Львівщина надійно забезпечувала голоси для підтримки політичної сили, а представників краю в її списках не було. Звісно, що регіон, який дає підтримку політичній силі, мав би бути представлений у ВРУ.
– Чого, на вашу думку, варто очікувати від галицького представництва?
– Передусім під час формування державного бюджету вже буде серйозне лобі. Як на мене, що більше представництво, то простіше буде достукатися львів’янам, аби виділяли гроші на ті чи ті потреби і проблеми Львівської області. З іншого боку, знадобляться механізми, які давали б можливість розвиватися нашому регіону.
Перемоги і поразки
– Давайте зупинимося на округах міста Львова. Скажіть, будь ласка, як оцінюєте перемогу кандидата від Об’єднаної опозиції Михайла Хміля в окрузі №115, який залишив на другому місці представника УДАРу Дмитра Добродомова?
– Для мене перемога Михайла Хміля є передбачуваною та впевненою. Тут немає нічого несподіваного, неочікуваного. Варто зупинитися на позиції самого УДАРу – були заяви, що вони в складі опозиційної частини політичних сил, говорили, що знімуть своїх кандидатів на користь тих, які мають найвищий рейтинг. У підсумку цього не сталося. Для Львівщини це показово. Одна річ – заявлено, інша – реальні кроки. Фактично на Львівщині боротьба в округах була не між “регіоналами”, а між собою, щоб вибити один одного. Відтак затрачалися великі кошти. А навіщо?!
– Про перемогу Ірини Фаріон не говорив хіба глухий…
– Щодо Ірини Фаріон, то це беззаперечна і впевнена перемога ВО “Свобода” в окрузі №116 міста Львова. Натомість у іншому окрузі (№117), де переміг представник Об’єднаної опозиції Ігор Васюник, була велика інтрига…
– Що, на вашу думку, допомогло Васюникові випередити Стецьківа?
– Передусім у Ігоря Васюника була партійна підтримка. Тут бренд Об’єднаної опозиції зіграв важливу роль. Натомість Стецьків не мав партійної підтримки, яка, як бачимо, стала визначальною. Керівництво обласного штабу Об’єднаної опозиції своєю роботою показало, що ті люди, які є самовисуванцями, хоча й мають опозиційні гасла, але об’єктивно на руку третій силі.
– Як вважаєте, чому Богдан Дубневич програв Юрію Михальчишину?
– В окрузі №118 не спрацював меркантильний компонент, де впевнену перемогу святкує “свободівець” Юрій Михальчишин. Самовисуванець Богдан Дубневич посів друге місце. Нам третьому – представник УДАРу.
– Скажіть, будь ласка, хто з львівської четвірки робитиме більший акцент на політиці, ніж на “господарці”?
– Звісно, Ірина Фаріон і Юрій Михальчишин – це “чисті” політики, для яких ідеологія на першому місці. Вони були спікерами тут, відповідно будуть ними й у Верховній Раді. Для мене дивним видається те, що їх не включили у виборчий список партії. Кандидат-мажоритарник передусім має пильнувати свій округ. А щодо Хміля та Васюника, то вони більше займатимуться “господаркою”.
– Прошу сказати, чия перемога в області є найбільш непередбачуваною?
– Насамперед самовисуванця Ярослава Дубневича в окрузі №120. Він пройшов, не маючи партійної підтримки. Для мене це велика несподіванка. Програла представник Об’єднаної опозиції Тетяна Чорновіл. Тут уже бренд не спрацював…
Перемога Романа Ілика в окрузі №121 цілком закономірна, бо він давно у політиці. А ось Василь Пазиняк (ОВК №122), Лідія Котиляк (ОВК №123) та Андрій Тягнибок (ОВК №125) здобули перші місця в округах усупереч гігантському матеріальному ресурсу. Хоча й вони новачки, але вже вписані у систему та фракцію.
– Чого, на вашу думку, бракує Львівщині, незважаючи на те, що вона має 12 щасливців-переможців?
– Насамперед того, що не представлений аграрний компонент, що дуже важливо для області. Тимчасом проблеми Львівщини тісно зав’язані на питаннях сільського господарства, землі. На жаль, серед цих людей особи, яка б фахово займалася цим питанням, немає.
Довести ефективність!
– Є відома фраза: шерифа не цікавлять проблеми індіанців... Чи не станеться так, що народні обранці від Львівщини невдовзі забудуть про свої обіцянки і нагальні проблеми громади? Як цього не допустити?
– Мажоритарний принцип обрання народного депутата – серйозний механізм, який змушуватиме розуміти, що його політичне майбутнє залежить від того, наскільки ефективно він працює у окрузі, спілкується з виборцями, допомагає їм.
Можна пробути кілька років у ВРУ і повернутися в округ так нічого й не зробивши. Тут одразу ж варто згадати феномен Тараса Стецьківа. Він позиціонував себе як політик ідеологічного штибу, а між тим уже був депутатом у цьому окрузі. Якби це мало якийсь позитивний вислід для громади округу, то це могло б спрацювати на його користь. Цього не сталося – і ось він, результат…
– Як ви думаєте, усі представники Львівщини у парламенті будуть ефективними і достойними депутатами чи, можливо, розчарують своїх виборців?
– Розчарування є завжди. Належить бути свідомим того, що обрання депутата для багатьох виборців – це надія на вирішення цілої низки проблем. А як відомо, для їх вирішення одного бажання замало. Однак той факт, що у мажоритарних округах обиралися кандидати, які будуть одразу ж включені до складу потужної фракції, – серйозна передумова успішності їх роботи. Партії повинні зрозуміти, що про їх діяльність на майбутніх виборах значною мірою судитимуть за ефективністю роботи їхніх представників на місцях. Люди довірились закликам партії – партія тепер мусить довести людям, що вони не помилилися в своєму виборі!
– Всього ж у новій ВРУ працюватиме 30 народних обранців, які так чи інакше пов’язані із Львовом. Як вважаєте, чи не забудуть вони про свою малу батьківщину?
– Про свою малу батьківщину не має права забувати ніхто – незалежно від посади, яку обіймає! На жаль, попереднє покоління галицьких політиків вважало, що слід вирішувати насамперед загальноукраїнські проблеми, а земляки зрозуміють, потерплять, зачекають. Чекали, та так і не дочекалися… Як наслідок – розчарування і в тих політичних силах, і в політиках. Не думаю, що правильно на загальнонаціональному рівні займатися відвертим регіональним лобіюванням (як це, приміром, має місце сьогодні), але й забувати про проблеми своїх земляків також неправильно!
ДО ТЕМИ
Львів та область – без спікерів
– Львівські обласна та міська ради фактично втрачають своїх спікерів. Що це означає для Львова? Скажімо, стіни міськради покидає Руслан Кошулинський, який не давав спокою очільникові міста. Можливо, тепер меру буде спокійніше?..
– О, я б не казав, що Андрієві Садовому буде спокійніше! Спокою на міському рівні чекати не варто! Меру спокою “Свобода” не дасть, йому треба готуватися до чергових активних дій “свободівців”…
Звісно, з одного боку, нові люди “послаблять” обличчя обласної та міської рад. А з іншого – позитив у тому, що з’являться нові люди, нова кров, можливо, нові підходи. Зрештою, час розставить усе на свої місця…
– Голова Львівської облради Олег Панькевич, який проходить до ВРУ за списком ВО “Свобода”, наразі ще не знає, чи піде у парламент, а чи залишиться на посаді. Що, на вашу думку, було б ефективніше для Львівщини. Що, скажімо, порадили б йому ви як політолог?
– Я порадив би йому той досвід, якого він набув, керуючи областю, використати для добра України. Ситуація на Львівщині – стабільна і контрольована, тож його наступники зможуть зберегти та примножити досягнуте. Велика проблема у тому, щоб загальноукраїнське обличчя ВО “Свободи” формували не лише політики-ідеологи, а й політики із досвідом та конструктивною позицією. Це важливо як для обличчя партії, так і для обличчя галичан, які так масово підтримали цю політичну силу. Допомогти нині “Свободі” в її політичному дебюті на загальноукраїнському рівні мають усі галичани!
Для того щоб залишити коментар необхідно увійти
Daniil Manastyrskiy
Підставний клоун курченко закупивши велику частину медіа, разом прикупив ЗІК разом із добро домовим, а добродомов тільки і радий, адже грошики пішли не малі.