Шукати їх потрібно в тих  округах, де найбільше самовисуванців. У Львові це Сихівський і Франківський, а на Львівщині – Дрогобицький та Старосамбірський мажоритарні округи

Поруч із основними гравцями в політичних перегонах беруть участь особи, що виконують суто допоміжну, технічну роль. Їхнє головне завдання – вплинути на волевиявлення українців таким чином, щоб догодити своєму “роботодавцеві”, тобто робити те, що “білому і пухнастому” рейтинговому кандидатові не личить. Щойно виникає потреба облити брудом конкурента, як технічні кандидати готові одразу ж увійти в гру.

Попри це, як стверджують експерти, є й напівтехнічні кандидати – люди, кот­рі явно не виконують якоїсь визначеної для них ролі, але своєю присутністю в окрузі забирають голоси в більш рейтингових політиків. Це здебільшого висуванці партій, які працюють на просування політичного бренда.

Як визначити технічного кандидата?

Специфіка ситуації з технічними кандидатами в тому, що все відбувається начебто в рамках закону. Незважаючи на те, що ніхто із претендентів на крісло нардепа не визнає себе технічним, зі слів експертів, їх зазвичай можна визначити за певними характеристиками. 

Зокрема учора під час прес-конференції у Львівському прес-клубі Олександр Неберикут, член координаційної ради Громадянської мережі “ОПОРА”, виокремив такі їхні особливості:

– найпоширеніша ознака технічного кандидата – однакове прізвище з більш рейтинговим політиком;

– вони не є представниками найбільш рейтингових партій, найчастіше це – самовисуванці;

– зазвичай до виборів ці люди не були публічними; 

– такі кандидати не мають чіткої ідеологічної платформи та орієнтуються на центристського виборця, аби вкрасти голоси у конкурентів із різних політичних сил.

Одразу ж зазначимо, що Олександр Неберикут порадив шукати технічних кандидатів передусім на тих округах, де немає явного лідера симпатій виборців і де найбільше самовисуванців. Сам експерт назвав Сихівський мажоритарний округ №115 (18 кандитатів та 8 самовисуванців) і Франківський округ №117 (15 кандидатів та 6 самовисуванців) у місті Львові, а також Дрогобицький округ №121 (21 кандидат та 12 самовисуванців) і Старосамбірський округ №125 (16 кандидатів та  8 самовисуванців) на Львівщині.   

“Якщо немає яскравих фаворитів, то технічний кандидат, відібравши навіть кілька відсотків голосів виборців, здатен вплинути на кінцевий результат волевиявлення. Якщо ж є фаворит, то технічний кандидат великої погоди не зробить”, – вважає Олександр Неберикут.

Загалом технічних кандидатів на виборах-2012 стало менше через те, що, попри прогнози деяких експертів, навіть після повернення “мажоритарки” загальна кількість кандидатів не така вже й велика і поступається минулим рокам. 

Ролі розподілені

Своєю чергою Оксана Дащаківська, виконавчий директор Львівської обласної громадської організації “Комітет виборців України”, зазначила, що навіть аналіз зовнішньої реклами дає змогу визначити, хто з кандидатів – технічний. “Допоміжні” кандидати не розміщують білбордів, адже їм це не потрібно. У них дві мети: поширювати чорний піар щодо конкурентів головного кандидата і впливати на виборчі комісії. Йдеться про те, що представників політсил і кандидатів у ОВК  і ДВК визначають за жеребом, тому більше кандидатів, так би мовити, з однієї команди збільшують шанси на представництво в комісіях. 

“Частина складу дільничних виборчих комісій формуватиметься з допомогою жеребкування, тож наявність технічних кандидатів збільшує шанси голов­них гравців. Думаю, багато людей, котрі “висунулись” на цих виборах, зробили це для того, аби потім продати основним кандидатами своїх членів ДВК, якщо такі пройдуть. За попередніми оцінками Комітету виборців України, це може коштувати від тисячі до 10 тисяч доларів. Це маніпуляція з людьми в комісіях”, – зазначила Оксана Дащаківська.

Зі слів експерта, важливими є не лише члени ДВК, а й спостерігачі. Щоб зафіксувати порушення на дільниці і скласти відповідний акт, знадобляться як мінімум три підписи. Знайти таких людей на дільниці важко. Для цього й потрібні технічні кандидати зі своїми спостерігачами, яким буде чітко поставлене завдання, на яку команду працювати.

Не всі працюють

Попри те що вплив на виборчі комісії через технічних кандидатів використовується, багато політичних сил помилково ігнорують роботу з комісіями як організаторами виборчого процесу. Захистити голоси можна лише тоді, якщо комісії належно працюватимуть.

“Якщо подивитись на те, що сьогодні відбувається в окружкомах, то є підстави сумніватись у тому, що голосування проходитиме за процедурою, передбаченою законом. Нині робота у ОВК на Львівщині дуже складна і підтверджує те, що існує один сценарій, напрацьований штабом Партії регіонів.  Є людина у кожному окружкомі (переважно довірена чи уповноважена особа від цієї політсили), яка, як Чечетов, піднімає руку і показує, як за яке рішення потрібно голосувати”, – веде далі Оксана Дащаківська.

Експерт навела приклад ОВК у Перемишлянському окрузі №123, де сім годин тривало засідання, на якому не могли сформувати порядку денного, хоч він чітко визначений законом, і головним питанням має бути допущення членів ОВК до присяги. Загалом, що стосується роботи цієї комісії, яка “працює” з 29 серпня, вже відбулося шість судових засідань. Та, як зауважила Оксана Дащаківська, цікавим у тій ситуації є те, що Партія регіонів програє ці суди.

Нагадаємо: колапс в ок­ружкомах спричинений саме потраплянням до них після маніпулятивної технології жеребкування представників “технічних” партій, котрі висунули кандидатів лише в кількох мажоритарних округах по  Україні. Але до Львівщини вони не мають жодного стосунку! 

Ігри в демократію

Наявність технічних кандидатів, навіть технічних партій, характеризує суспільство загалом і демонструє сучасний стан демократії. Саме таку думку щодо цього питання висловив філософ Олег Фешовець. “Коли з’являється тема технологій як така, то під нею вже стоїть глибоко прихований ціннісний цинізм. У такій ситуації справжні цінності стають взаємозамінними, і ними вже можна грати”, – наголосив він.

З його слів, якщо так ставити питання, то навіть нібито нетехнічні кандидати стають технічними. Адже всі вони використовують політичні технології, а це лиш іншим словом названий обман.

“Я дивлюсь, чи є в кандидата харизма. Цього підмінити не можна, тому потрібно звертати увагу на те, чи виборча кампанія кандидата і його політсили є дуже “мистецькою”, чи все ж таки вона природна. Якщо кампанія надто “мистецька”, вона може бути дуже гарною, але це синонім штучності. Це означає, що в ній відсутня ідея, бажання щось змінити в країні”, – зауважив Олег Фешовець.

І зазначив: потрібно звернути увагу саме на такі технологічні штучні партії, головним завданням яких є потрапити до парламенту і поділити те, що ще не поділене. Такий підхід дозволяє по-іншому дивитись на технічні партії і технічних кандидатів, якими тоді стають чи не усі політичні гравці в Україні.

“Це виборче шоу, яке триває, насправді є вимушеним для політичної “еліти”. Воно мусить тривати, адже є тиск західних держав. Власне всі ці технології, технічні кандидати і партії спрямовані на те, щоб зробити свою недемократичну справу в позірно демократичній формі. Якщо політики вже змушені грати в цю гру, то це значить, що вони не можуть повністю сфальшувати вибори – лише дещо переписують. Саме це і забезпечує нам хоч якусь форму демократичного життя”, – зазначив філософ.