Серед наймолодшого електорату, як зазначають соціологи, нині найбільше невизначених у своїх політичних уподобаннях. “Пошта”  з’ясовувала в експертів, що може мотивувати молодь таки прийти 28 жовтня на дільниці

Влада в Україні, незважаючи на свій політичний колір, традиційно не звертає уваги на проблеми молоді. Увага до нового покоління завершується на рівні розмов 1 вересня, мовляв “саме вам творити майбутнє держави”. Проте як молоді люди зможуть це робити, якщо сьогодні їм важко виживати на мізерних стипендіях, а роботу без досвіду знайти неможливо?!

Та політики, котрі живуть в паралельній реальності продовжують з екранів телевізорів чи наклеєних на усіх вулицях агітаційних плакатів обіцяти хороше життя. 

Ба більше, напередодні виборів низка партій серйозно стурбована політичною пасивністю молодого виборця. Не маючи сталого електорату, деякі політичні сили просто змушенні сподіватися на голосування молодих людей. Та от біда: молодь не вірить жодним політсилам і не хоче йти на вибори.

Вікові особливості виборців

Нагадаємо, що відповідно до останнього серпневого опитування Фонду “Демократичні ініціативи” спільно з соціологічною службою Центру Разумкова, серед наймолодшого електорату найбільше тих, хто ще не визначився з вибором (16%).

Соціологи відзначили, що несподіванки від виборів можна очікувати саме через вікові особливості електорату. Так, істотну різницю вікових груп мають електорат КПУ, яка долає виборчий бар’єр завдяки підтримці лише вікової групи понад 55 років (16%), та партія “УДАР”, яка має значно вищу підтримку серед молоді (22% серед виборців молодше 30 років). Партія “Батьківщина” має найбільшу підтримку вікової групи старше 55 років (28%) і дещо менше – серед наймолодшого електорату (19%). 

Також дослідження свідчить, що найбільш впевнені у своєму виборі виборці “старих” політичних сил: 67% виборців КПУ вважають, що їхній вибір уже остаточний і не зміниться, Партії регіонів (60%), ВО “Батьківщина” (59%), ВО “Свобода” (49%). Менше впевненості у своєму виборі висловлюють виборці “УДАРу” Кличка (38%) і Партії Наталії Королевської (37%). Зазначимо, що відсоткові співвідношення вираховували серед тих, хто готовий йти на вибори. Опитування проводилося з 10 по 15 серпня в усіх областях України і охопило 2009 респондентів. Похибка вибірки становить 2,3%.

“Молодий електорат є ду­же ненадійним, бо молодий виборець іноді і живе не за місцем реєстрації, і щось ще їм може заважати взяти участь у виборах”, – зазначила під час презентації результатів опитування Ірина Бекешкіна, директор Фонду “Демократичні ініціативи”, повідомляє УНІАН.

Студенти зможуть проголосувати

Проживання не за місцем реєстрації не повинне стати перешкодою для голосування студентів. Їм не доведеться 28 жовтня їхати у свої рідні міста і додатково витрачати свої гроші. Адже, незважаючи на те, що відкріпних талонів як таких немає з “третього” туру президентських виборів у 2004 році, після зміни ЗУ “Про Державний реєстр виборців” на цьогорічних парламентських виборах можна скористатись тимчасовими посвідченнями для голосування. За їхньою допомогою можна голосувати в інших містах без зміни виборчої адреси. 

Потрібно лише заздалегідь звернутись до органів ведення Державного реєстру виборців і повідомити, що у день виборів ви перебуватиме не там, де зареєстрований, тобто не за виборчою адресою.

Так, у відділі ведення Державного реєстру виборців Личаківської райадміністрації Львова “Пошті” повідомили, що для одержання тимчасового посвідчення для голосування потрібно із собою мати лише паспорт та написати заяву, в якій мотивувати неможливість голосувати 28 жовтня за місцем своєї реєстрації як виборця.

Органи ведення Державного реєстру виборців є в районних державних адміністраціях або при виконавчих комітетах міст. Відповідно до законодавства, керівник такого органу може відмовити у задоволенні заяви особи про тимчасову зміну місця голосування лише за умови, якщо заяву подано раніше утворення виборчих дільниць або пізніше як за п’ять днів до голосування, а також, якщо встановлено, що особа не має права голосу на відповідних виборах.

Саме від роботи органів ведення Державного реєстру виборців, від оперативності їхнього реагування і залежатиме, чи будуть випадки подібні до тих, які колись траплялись із використанням відкріпних посвідчень.

Вступ до “чорних” технологій

Студентів, які поселяються в гуртожитки від вишів, реєструють і вони можуть голосувати на дільницях, до яких територіально належить гуртожиток без жодних додаткових посвідчень. Питання в тому, чи підуть вони себе перевіряти у списках виборців. Все залежатиме від громадянської позиції.

Також зазначимо, що на студентів можуть тиснути, щоб змусити їх “правильно” голосувати. Зокрема керівники вишів, котрі балотуються у нардепи, не гребують використанням своєї посади. Відомі такі випадки і вже під час виборчої кампанії-2012. Зокрема, “Українська правда” повідомляла про скандальні дії ректора Ірпінської податкової академії Петра Мельника: студентів академії та їх родичів з усієї України змушують брати довідку про зміну місця голосування, і їхати голосувати в Ірпінь за Мельника.

Тож будуть студентів використовувати. Адже, окрім голосування, молодь потрібна політикам і для роботи на виборах: у виборчих комісіях, штабах, для поширення агітаційних матеріалів тощо. Відкритим залишається лише питання, чи будуть обранці у новому складі парламенту відстоювати інтереси свого виборця, зокрема і молодого.