Політичні партії не виконали три чверті своїх передвиборчих обіцянок ще з минулих виборів, а вже годують нас новими 

Передвиборчі програми складаються лише для того, щоб подати їх до Центральної виборчої комісії при реєстрації партійних списків. Це визнають навіть самі політики під час різноманітних прес-конференцій чи круглих столів. Проте, незважаючи на це, продовжують обіцяти золоті гори громадянам і “світле майбутнє” країни загалом.

За п’ять років не дочекались обіцяного

Експерти фундації “Відкрите суспільство” проаналізували передвиборчі програми, з якими партії, що представлені у ВРУ фракціями, йшли на вибори у 2007 році. Результати дослідження щодо їхнього виконання, мабуть, нікого не здивували: програми провалені.

Зокрема Партія регіонів не виконала 17 із 28 обіцянок, Блок Юлії Тимошенко – 70 із 94, Наша Україна – Народна самооборона – 38 із 61, Комуністична партія України – 50 із 58, Блок Литвина – 55 із 64.

Одразу ж зазначимо, навіть нібито й реалізовані обіцянки виконувались лише частково. “Феноменальним” є результат КПУ, яка не виконала жодної (!) своєї передвиборчої обіцянки повністю.

Дослідження також показало, що у більшості випадків обіцянки є нещирими, і партії навіть не збираються їх виконувати: не готують законопроектів, не ініціюють розгляду питань під час пленарних засідань, обіцяють нереальне і нелогічне.  

Усі партії провалили покращення добробуту громадян. Особливо це стосується нинішньої партії влади, котра на ньому будувала свою передвиборчу кампанію, а сьогодні хвалиться незрозуміло якими здобутками. Водночас зауважимо, що вже традиційно БЮТ перед виборами обіцяв найбільше, а виконав дуже мало.

Не повинен вводити в оману розмір фракцій. Важливим для усвідомлення можливості виконання обіцянок всіма  фракціями ВРУ 6-го скликання є те, що всі вони приблизно рівний час складали парламентську більшість, навіть найменші. Показовим щодо цього є приклад фракції Блоку Литвина (згодом перейменованого на фракцію Народної партії ) як єдиної, що чотири з п’яти років перебувала в більшості із різними політсилами. До того ж, її лідер Володимир Литвин – спікер парламенту. Проте це дозволило їй лише трохи відірватись від показника КПУ і виконати лише 3% своїх передвиборчих обіцянок.

Дороге задоволення

Та ще більше вражає інший результат дослідження. Як виявилось, реалізація депутатами однієї передвиборчої обіцянки, (до речі, виконувались не найважливіші для українців пункти програм) обійшлась громадянам надто дорого – в середньому у 182 мільйони гривень.

Якщо подивитись по фракціях, то маємо такі результати: одна виконана Партією регіонів обіцянка коштувала українцям

414 млн грн, БЮТ – 225 млн грн, НУНС – 58 млн грн, Блоку Литвина – 136 млн грн, КПУ, як вже зазначалось, не виконала нічого. 

Додамо до цього витрати на утримання нардепів, які вони постійно самі собі збільшують (всі фракції використовують ці кошти), і побачимо, наскільки “дорогими” є народні обранці для українців, а також те, скільки користі приносить їхня, лише зрідка результативна робота.

Наступаємо на одні граблі

Відповідно до виборчого закону, політичним силам під час виборчої кампанії дозволено агітувати за себе. А те, що ця  агітація виливається у суцільні популістські гасла з відвертою брехнею, а не в конкретні кроки після виборів,  вже нікого із законотворців не хвилює. І це не дивно, адже той, хто написав закон, потім цим і користається. Політики не несуть відповідальності за невиконані обіцянки перед законом. Не хочуть вони цього робити і перед виборцями. Тому зауважимо, що громадянам самим слід зважати на те, виконали їхні обранці свої обіцянки чи ні, і вже відповідно до цього робити свій вибір в майбутньому. На жаль, українці надто часто забувають про це. 

Співвідношення виконаних і невиконаних обіцянок 

 

Забуті обіцянки 

 

Дані взято із дослідження фундації “Відкрите суспільство”. Проаналізовано роботу 5 фракцій ВРУ за 56 місяців роботи. Для спроби виконання 305 обіцянок (загальна кількість)

із передвиборчих програм 2007 року всі фракції підготували 13 тисяч законопроектів і прийняли 1200 законів. Забутими вважаються ті невиконані обіцянки, для втілення яких навіть

не підготовано жодного законопроекту.