У вихідні в світі відбулися вибори, які можуть суттєво вплинути на міжнародну політичну ситуацію. Греція проголосувала за прихильників єврозони  

Подальша доля не лише фінансових, а й політичних цінностей Євросоюзу вирішувалась у Греції на повторних парламентських виборах. Нагадаємо, що після перемоги консерваторів із “Нової демократії” та соціалістів ПАСОК 6 червня їм так і не вдалося сформувати уряд. 

Під час другої спроби їм знову протистояла коаліція радикальних лівих сил СІРІЗА на чолі з Алексісом Ціпросом, що виступає за розрив угоди з ЄС та відмови від “політики жорсткої економії”. Такі кроки призвели б до виходу Греції з єврозони, і це могло б негативно вплинути на майбутнє Європейського Союзу загалом.

Зазначимо, що ЄС, схрестивши пальці, стежив за виборами у Греції. Так, напередодні волевиявлення канц­лер Німеччини Ангела Меркель закликала греків проголосувати за лідерів, які будуть строго дотримуватись запроваджених заходів економії та виконувати умови угоди з Євросоюзом про фінансову допомогу. Про це повідомили українські ЗМІ з посиланням на ВВС.

Видається, такий інформаційний тиск Європи спрацював, адже за остаточними результатами виборів партія “Нова демократія”  випередила лівих радикалів приблизно на 3% і, відповідно до місцевого законодавства, отримає 50 додаткових місць у парламенті. СІРІЗА офіційно визнала поразку. 

Результати виборів такі: “Нова демократія” –  129 місць у 300-місному парламенті (з урахуванням 50 додаткових місць), СІРІЗА – 71 місце,  ПАСОК – 33 місця, “Незалежні греки” – 20 місць, праворадикальна “Золота зоря” – 18 місць, “Демократичні ліві” – 17 місць, Комуністична партія Греції – 12 місць. Результати виборів вітали ЄС, США і МВФ. Тепер Греції варто очікувати, що консерватори на чолі з Антонісом Самарасом таки зможуть сформувати уряд. 

Французи обирали парламент…

Та не лише греки обирали парламент у неділю. У Франції цими вихідними тест на довіру проходили реформи, пропоновані новим президентом Франсуа Оландом. Він запропонував французам доволі популістські суто соціалістичні обіцянки, для втілення яких потрібна більшість у парламенті. І в другому турі виборів до Національних зборів, нижньої палати парламенту, французькі соціалісти разом із найближчими союзниками здобули абсолютну перемогу,  отримавши 314 із 577 мандатів. Це означає, що для ухвалення законів соратникам Оланда не знадобляться голоси інших політсил. 

А от “Союз за народний рух”, що раніше був при владі у Франції, отримав 194 місця в парламенті, “Новий центр” та інші центристські рухи – 14 місць, праві – 15 місць, повідомило ИТАР-ТАСС з посиланням на офіційні дані МВС Франції.

… а єгиптяни – президента 

Окрім європейських виборчих баталій, світ стежив за другим туром президентських виборів у Єгипті – першим демократичним волевиявленням у цій країні. Щоправда, вибір у єгиптян був невеликий: між ісламістом Мохамедом Мурсі, який обіцяє перетворити Єгипет зі світської на ісламістську країну, та військовим Ахмадом Шафіком – соратником колишнього президента Мубарака, засудженого до довічного ув’язнення. В першому турі Мурсі випередив Шафіка лише на 1% голосів.

Другий тур президентських виборів у Єгипті відбувся в умовах глибокої політичної кризи за відсутності конституції країни і при розпущеному парламенті, що втратив легітимність через рішення Конституційного суду. ЦВК Єгипту пообіцяв оголосити результати другого туру президентських виборів 21 червня, хоча “Брати мусульмани” вже повідомили про перемогу свого кандидата Мохамеда Мурсі, інформує BBC-Україна.