Мінімальна зарплата – удвічі вища за прожитковий мінімум, контроль за доходами та маєтками посадовців, повернення у державну власність стратегічних об’єктів енергетики, транспорту та комунікації, а також “дешева українська енергія” замість “дорогого російського палива”. А ще імпічмент – президенту, свободу – в’язням-противникам режиму, суди – причетним до кримінальних переслідувань. Такі основні пункти програми об’єднаної опозиції, озвучені під час форуму, що відбувся у суботу в Києві. Питання навіть не в тому, чи виконають бодай частину із цих обіцянок, а чи розуміють самі противники влади, що реалізація цих цілей малоймовірна.
ДО ТЕМИ Сім першочергових завдань, які будуть вирішені “після приходу опозиції до влади”: 1. Замість Податкового, новий Кодекс економічного процвітання. Менше податків, нижчі ставки, простіша процедура їх сплати. 2. Новий прожитковий мінімум на рівні 2400 грн. Мінімальна заробітна платня не буде нижчою від нового прожиткового мінімуму, а протягом п’яти років перевищить його удвічі. 3. Антикорупційна люстрація, перевірка відповідності витрат та вартості майна чиновників і членів їх сімей задекларованим доходам. 4. Зміни до законодавства про судову владу, створення суду присяжних, реформа прокуратури і правоохоронних органів, скорочення чисельності міліцейських спецпідрозділів. 5. Заміна дорогого російського газу власними ресурсами. 6. Усунення “кримінально-олігархічного режиму Януковича”, більшість у новій владі. 7. Реформа політичної системи, яка створить збалансовану владу. Президент буде лише одним з її інститутів, який працюватиме під контролем народу, а його повноваження будуть обмежені повноваженнями парламенту. Судова гілка влади стане реально незалежною. Громадяни зможуть впливати на владу через референдуми, зокрема, висловлювати недовіру президентові чи відкликати депутатів. Скасування недоторканності народних депутатів і суддів. |
До прикладу, відставка президента. Усі інші обіцянки неможливі без неї і при президентстві Януковича автоматично відпадають. Не тому, що ідеологія різна, а тому, що президент Янукович – це ще й уряд, ротації в якому не відбуваються без згоди першого з українців. Адже досі усі спроби замінити Табачника мали один результат.
Утім, опозиціонери запевняють, що до наступного парламенту проведуть щонайменше 300 своїх депутатів. Точніше, навіть не так: після виборів вони нарахують у Верховній Раді три сотні противників нинішньої влади, частиною з яких будуть провладні переможці мажоритарних округів. Згодом вони проголосують за закон про імпічмент, який дозволить через референдум оголошувати недовіру гаранту. Зрозуміло, що, якщо опозиція не нарахує стільки спільників у новому парламенті, то про інші ініціативи мова навіть не піде.
Магістральна ціль противників нинішньої влади – “вивести країну з кризи, забезпечити справедливий розподіл національного багатства, повернути Україну на шлях європейського розвитку, забезпечити людям гідні умови життя, підпорядкувати владу громадянам”. Усе інше – конкретизація цих щедрих обіцянок.
Хоча форум об’єднаної опозиції цікавий не стільки представленою програмою, скільки самим фактом об’єднання навколо спільних цілей. “В ім’я України ми відкинули свої амбіції: найпотужніші опозиційні партії об’єдналися в одну команду – Об’єднаної опозиції – союз українських демократичних сил, який захищає національні інтереси і виступає єдиною реальною альтернативою нинішній владі”, – зазначено у резолюції, якою затвердили програму дій опозиції.
Упродовж травня-червня у всіх регіонах має відбутися громадське обговорення цього документа, за підсумками якого його удосконалять і затвердять остаточно під час другого форуму об’єднаної опозиції.
КОМЕНТАР |
Андрій Корнат, голова Львівської крайової організації Народного руху України: |
- Подія, яка відбулася у вигляді форуму, - це ідеологічний крок, який стоїть у загальному ланцюжку кроків об'єднаної опозиції, що розпочався із ув'язнення Юлії Тимошенко. У той період утворився Комітет опору диктатурі, який заявив, що не підтримує встановлення диктатури. Це був перший крок. Другий крок, який зробила об'єднана опозиція, відбувся 22 січня у День соборності України, - 11 політичних сил чітко задекларували, що готові до боротьби і об'єднують свої сили проти режиму, який встановився в Україні. Третій крок - це створення єдиної політичної сили, яка пропонує суспільству програму дій. Ця програма перш за все є навіть не критикою, а альтернативою тому, що сьогодні відбувається у державі. Ми розуміємо, що лише у такий спосіб можна позбутися цієї влади. Лише за умови створення єдиної колони й узгодження кандидатів на мажоритарних округах опозиція може отримати більшість у новому парламенті. На сьогодні слід розуміти ще одне: шість політичних сил, які об'єдналися в єдину колону, це не всі політичні сили, які декларують себе опозиційними. На жаль, ми бачимо, що ще дотепер ідуть політичні торги. |