Вмовляти Президента, главу його Секретаріату і навіть Партію регіонів порадила цього тижня головам обласних адміністрацій прем'єр-міністр Юлія Тимошенко. Все це заради прийняття змін до Бюджетного кодексу України, які суттєво розширять права місцевих бюджетів, збіль­шивши частку доходів, яка має залишатися в регіоні, та - відповідно, зменшивши частку, яку регіони мають відраховувати в Державний бюджет. Такий перерозподіл додатково дасть регіонам 7,5 мільярда гривень.

"Ведіть переговори з Президентом, з главою Секретаріату Президента, зокрема, якщо можете, виходьте на Партію регіонів, але ми повинні з вами до кінця цього тижня прийняти зміни до Бюджетного кодексу", - наголосила прем'єр.

Юлія Тимошенко попередила, що у випадку, якщо НУ-НС не підтримає зміни до Бюджетного кодексу, то губернатори можуть звинувачувати себе тільки в тому, що місцеві бюджети недоотримають додаткові кошти.

Зрозуміло, що соціальні видатки у сучасній політичній ситуації - справа важлива, свята та виправдана, але як розцінювати такий крок з погляду тверезого мислення? Вже наступного року обласні бюджети отримають величезну грошову масу і не факт, що вони з нею справляться. Наверху ж у стилі сучасної влади на всю країну відрапортують, що завдяки Кабміну регіони отримали більше фінансових можливостей. Традиційно тих, хто не справиться, звинуватять у політичному замовленні. 

Нагадаємо, 18 вересня Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроект №2709 "Про внесення змін до Бюджетного кодексу" (автори -  депутати Микола Деркач від фракції Блоку Литвина, Павло Жебрівський від фракції Блоку "Наша Україна - Народна самооборона" і Євген Кирильчук від БЮТ). За відповідне рішення консолідовано проголосували майже всі фракції парламенту, крім фракції НУ-НС, яка не голосувала, незважаючи на те, що одним із авторів пропонованих змін є їхній колега Павло Жебрівський.  Але голосів вистачило й без нашоукраїн­ців.

Відтак, якщо документ  прий­ма­тимуть у цілому, то місцеві бюджети отримають низку преференцій, зокрема:

- розширення складу доходів місцевих бюджетів, що враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів (зокрема, плата за окремі види ліцензій, збір за спе­ціальне використання водних ресурсів загальнодержавного значення);

- доповнення переліку доходів місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів (зокрема, плата за землю, адміністративні штрафи, податок на нерухомість);

- уточнення складових бю­джету розвитку місцевих бю­джетів за доходами (включено 10 відсотків податку на прибуток приватних підприємств) і видатками (включено капітальні видатки з деталізацією за напрямами);

- упорядкування видаткових повноважень місцевих бюджетів (зокрема, до видатків, що враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів, включено видатки на позашкільну освіту, утримання зоопарків, центрів соціальної реабілітації дітей-інвалідів, центрів профе­сійної реабілітації інвалідів, центрів соціальних служб для молоді, місцеві програми розвитку комунальної сфери);

- норми щодо особливостей формування бюджетів об'єднань сіл, селищ і міст, що будуть у майбутньому створюватися, згідно із законодавством про місцеве самоврядування, та визначено їх взаємовідносини безпосередньо з державним бюджетом.

Потреба перерозподілу кош­тів між державою та регіонами очевидна, й про це  говорять вже давно. Та небезпека у тому, що цей крок має бути зважений передусім з позиції економіки. Натомість поспішність, з якою прем'єрка намагається його зробити, викликає сумнів у його виваженості і скидається більше на спробу отримати політичні дивіденди.

За словами Михайла Чечетова, народного депутата фракції Партії регіонів, політична складова тут присутня, проте керуватися політикою у прийнятті рішення фракція не буде. "Наші юристи сьогодні розглядають цей законопроект, і якщо справді те, що озвучує прем'єр-міністр, підтвердять наші аналітики, спе­ціалісти, то ми підтримаємо прийняття змін. Поки що відповідне рішення не приймалося і остаточного вердикту наших аналітиків не було стосовно позиції приймати чи не приймати", - сказав "Пошті" Михайло Чечетов.

"У нас у всьому превалює політика, - продовжує депутат. - А якби політики було менше, а більш прагматично ухвалювали рішення у Верховній Раді, то, звісно, було б краще. З іншого боку, і це принципова позиція Партії регіонів, ми теж вважаємо, що регіони не мають бути бідняками. Виходить так, що гроші заробляють в регіонах, а потім їх забирають у Київ. А потім ті, хто заробив, приїжджають у Київ і починають просити. А хтось потім з барського плеча починає давати чи не давати. У нас є перекіс у бік централізації фінансів".

Петро Писарчук, народний депутат фракції Партії регіонів, вважає, що зміни до бюджетного кодексу мають підстави бути прийнятими. "Хіба найближчим часом це може зірвати Президент, видавши указ про розпуск парламенту", - сказав "Пошті" Петро Писарчук. Натомість Володимир В'язівський, народний депутат від фракції НУ-НС, вщент критикує можливі зміни: "Ті переформатування, які пропонують, що ми, мовляв, будемо менше від вас брати, а залишимо умовно ці кошти на місці, вони не збагачують бюджет місцевих органів влади. Вони раніше просто забиралися і поверталися назад, а тепер залишаться на місці, але цілий комплекс питань і, зокрема, й соціальних, які виникнуть у судових позовах між громадянами і місцевою владою, залишається нерозв'язаним. Влада, яка мала би відповідати за тих, кого вона взяла на роботу, - вчителів, медиків, не ставить питання про те, як вирішити їхні со­ціальні проблеми. А це означає, що будуть судові позови до місцевих рад", - сказав "Пошті" нардеп.

Викликає застереження депутата й коефіцієнт інфляції, який закладений на наступний рік: "Економісти і факти з цього приводу свідчать, що після сьогод­нішньої інфляції при 9,5%, як це заплановано у бюджеті, однозначно інфляція буде більшою, бо не передбачено механізмів, які би працювали на зменшення інфляції. А при такій інфляції надбавками, якими зараз оперує у законопроекті про бюджет Кабмін, ці речі не вирішуються. Зміни до бюджетного кодексу потрібні. Але раніше всі зміни, які ми приймали, або входили в бюджет, або окремими законами ми приймали обмеження певних пільг, бо бюджет не міг цього навантаження витримати. А тепер вийде так, що всі пільги, напрацьовані за 17 років незалежності, будуть в дії на наступний рік. До чого це призведе? Коштів немає, а пільги є!" -  сказав Володимир В'язівський.