Парламентарі вночі прийняли новий Кримінально-процесуальний кодекс

Учора близько четвер­тої ранку парламент прийняв Кримінально-процесуальний кодекс України. 

Виявляючи повагу до президента, який подав документ, депутати вирішили на третій день таки “дотиснути” розгляд проекту. Обговорення тривало від вівторка з невеликими перервами на прийняття змін до бюджету, голосування за нового голову Рахункової палати і ще кілька законопроектів. 

Новий Кримінально-про­цесуальний кодекс прийня­тий у ніч із четверга на п’ят­­ницю 271 голосом із 283 за­реєстрованих. Хоча насправді у ВРУ було близько півсотні депутатів, при цьому опозиційні фракції покинули парламент близько 23.00. Примітно, що у четвер вранці журналісти плакатом із ложі для преси закликали депутатів голосувати чесно і виключно своєю карткою.

Усього ж до проекту кодексу було подано близько чотирьох тисяч поправок, які й розглядалися депутатами впродовж кількох днів. За інформацією Пенітенціарної служби України, після прийняття Кримінально-процесуального кодексу кількість заарештованих у СІЗО зменшиться на 15%. Так, станом на 1 лютого у 33 слідчих ізоляторах України під вартою перебувало 36 тис. осіб. Понад восьми років без судового вироку у слідчих ізоляторах перебувало 15 підсудних.

 “З прийняттям нового Кримінального процесуального кодексу очікуємо знач­ного зменшення кількості затриманих у СІЗО – щонайменше на 15%, а можливо, навіть і більше”, – заявив голова Державної пенітенціарної служби України Олександр Лісіцков.

Новацій чимало 

Згідно прийнятого КПК, відразу після подачі в міліцію заяви, заявник автоматично стає потерпілим, минаючи всі стадії слідства та збору доказів, які є нині. Також змінюється модель ведення судового розгляду: із набранням чинності документу, у судовому процесі братимуть участь двоє суддів і троє присяжних. 

Законодавці передбачили і застосування “суду присяжних” – при розгляді справ, пов’язаних із вчиненням злочинів, покаранням за які є довічне ув’язнення. Також новим КПК вводиться домашній арешт. Новий варіант КПК покликаний зменшити бюрократизацію кримінального процесу, тому зобов’язує обладнати зали суду під режим відеоконференцій і встановлює чіткий перелік оперативно-розшукових дій та порядок їх здійснення.

Тепер виключно за рішенням слідчого судді здійснюватимуть обрання запобіжних заходів та продов­ження їхніх термінів; проведення негласних слідчих дій, що обмежують конституційні права осіб; накладення арешту на майно тощо. 

Також кодексом передбачена ліквідація можливості відправлення справи на додаткове розслідування, що досі призводило до необґрунтованого затягування розгляду справ. Окрім цього, у документі прописана можливість укладення угоди між прокурором та обвинувачуваним про визнання вини, а також угоди про примирення між потерпілим та обвинувачуваним, що дасть змогу скоротити час кримінального провадження.

Слідчий та прокурор, відповідно до положень КПК, позбавляються монопольного права на подання доказів. Тепер кожна зі сторін кримінального провадження матиме рівні можливості у збиранні доказів, отриманні допомоги суду у збиранні доказів при наявності труднощів їхнього отримання, а також наданні зібраних доказів суду для доведення винності або невинності особи у вчиненні злочину.

Новим КПК також встановлено, що затримання людини, яке нині обмежено терміном до трьох діб, може бути продовжене до п’яти діб за рішенням суду.