Треба об’єднати зусилля
Анатолій Гриценко, голова комітету ВРУ з питань нацбезпеки і оборони, про дії опозиції, резолюцію ПАРЄ та парламентські вибори
Анатолій Гриценко, голова комітету ВРУ з питань нацбезпеки і оборони, про дії опозиції, резолюцію ПАРЄ та парламентські вибори
Лідер опозиційної партії “Громадянська позиція”, голова комітету ВРУ з питань нацбезпеки і оборони Анатолій Гриценко один із небагатьох, хто 22 січня не підписав угоди національно-демократичних партій про спільні дії під час парламентських перегонів. На такий крок у нього є вагомі причини. Каже, що головне опозиціонерам діяти спільно, а угоди – це другорядне.
У розмові з “Поштою” під час візиту до Львова парламентар розповів, як треба діяти опозиційним політичним силам, щоб перемогти на виборах до Верховної Ради України цьогоріч у жовтні. “Під час зустрічі з людьми в усіх регіонах звучить лише одна вимога – об’єднатися. Саме тому ми стояли пліч-о-пліч 22 січня, саме тому ми беремо участь у всіх акціях опозиції”, – зазначає Анатолій Гриценко.
Прорахунок по-військовому
– Пане Анатолію, ви так і не підписали угоди про спільні дії опозиції 22 січня. Прошу сказати, чому, які у вас були зауваження до цієї угоди?
– Після голосування за закон про вибори, коли частина опозиції підтримала закон Віктора Януковича, наша партія вийшла із Комітету опору диктатурі (КОД). Жодним чином це не є кроком на розкол опозиційного табору. Це сигнал для КОДу, що не можна діяти нещиро. Треба приймати рішення і виконувати їх і це не обмежує нас у співпраці, а ще більше стимулює до взаємодії.
Коли я їжджу регіонами, то запрошуємо на закриті зустрічі керівників обласних осередків усіх опозиційних партій, щоб координувати наші зусилля. Тому, щоб зупинити бульдозер Януковича, який нищить демократію і позбавляє Україну можливості рухатися до Європи, – наше спільне завдання. Під час зустрічі з людьми в усіх регіонах звучить лише одна вимога – об’єднатися. Саме тому ми стояли пліч-о-пліч 22 січня, саме тому ми беремо участь у всіх акціях опозиції, саме тому я, як голова партії “Громадянська позиція”, голосую у парламенті проти тих законів, які суперечать інтересам України. Саме тому виступаємо зараз за те, щоб об’єднати зусилля і в кожному окрузі в бюлетені був один кандидат від опозиції. Щоб не було такого, що є 23 прізвища, кандидати мало чим відрізняються один від одного. Дії набагато важливіші ніж пакти, меморандуми і універсали.
– Яким буде формат участі у виборах вашої політичної сили? Будете домовлятися про спільних кандидатів із партіями учасницями КОДу?
– Єдиного списку від усіх опозиційних партій в Україні не буде. Чому? Цього не хоче Фронт змін, ВО “Батьківщина” і ВО “Свобода”. Вони вирішили йти на вибори окремо. Але це не трагедія. Можна домовитися, щоб у мажоритарних округах було спільно погоджено 225 кандидатів. Я не поділяю такої думки, щоб уже зараз, у лютому, назвати по одному кандидату в кожному окрузі.
– Чим це аргументуєте?
– Як людина військова вже прораховую дії на кілька кроків наперед. Погодьтеся, що ніхто не може гарантувати, що через місяць не опиниться за ґратами. Якщо безпідставно і незаконно арештовують міністрів і прем’єрів, то ми свідомі, що те саме лише в більших масштабах відбувається по всій країні: людей, чиї прізвища громаді невідомі, тисячами кидають за ґрати.
Ми бачили це особливо під час місцевих виборів 2010-го. Коли сильних кандидатів на посаду мера міста, селищного голови за надуманими сценаріями кидали за ґрати і знімали з реєстрації.
Тому не можна називати прізвища кандидатів і підставляти їх під вогонь, а потім опинитися в ситуації, коли в бюлетені узагалі не буде представника опозиції. Тому пропонуватиму колегам висувати з початком виборчої кампанії 3-4 сильних кандидатів від різних партій, яких поважає громада і які можуть перемогти. Нехай вони відстоюють спільну опозиційну платформу, нехай кожен із них агітує за свою партію, але, наприклад, за місяць до виборів вони збираються і оцінюють свої шанси – хто реально має підтримку людей. Якщо чітко невідомо, проводять незалежне опитування.
За жодних обставин ті, хто перебуває у КОД, не повинні робити якісь обмежуючі, конфронтаційні заяви. Ми вже чули такі заяви на кшталт: “Ті, що в КОДі, то є опозиція, а всі решта – це проекти Банкової”. Це неправда.
Про ПАРЄ і долю політв’язнів
– Як вважаєте, чи президент виконає рекомендації резолюції ПАРЄ? Іншими словами, чи варто очікувати, що українські політв’язні вийдуть на волю і візьмуть участь у виборах?
– Думаю, що заяви самого Януковича і членів його команди щодо вдячності ПАРЄ за ту резолюцію і готовність її виконувати, є нещирими. Те, що своєю дипломатичною мовою, а для тих, хто вміє читати, то досить жорстко за змістом, але м’яко за формою, сказала ПАРЄ, Янукович уже чув неодноразово від журналістів і політиків. Він свідомо робив все це і очікувати, що зараз він зміниться і почне діяти у протилежному напрямі немає підстав.
Не виключаю, що окремі символічні кроки назустріч виконання резолюції можуть бути. Зараз почали поширювати таку думку, що можуть зменшити прохідний бар’єр до парламенту, як того вимагала європейська спільнота. Припускаю, що це може відбутися. Тим більше, що Партія регіонів ніколи не наполягала на підвищенні прохідного бар’єру. Але цього вимагали окремі представники опозиції, щоб відсікти конкурентів. Принципово неважливо 3 чи 5% буде бар’єр – опозиція його здолає із величезним запасом. Для партії Януковича буде проблема здолати 5%. Бо при тому стрімкому падінні рейтингу Януковича, невпинному збагаченні, відкатах, тиску на бізнес, які демонструє ця влада – їм буде важко здолати бар’єр.
– Парламент нині має механізми для звільнення політв’язнів і чи піде на це опозиція? Бо є такі версії, що передусім самій опозиції невигідно, щоб Юлія Тимошенко та Юрій Луценко вийшли на волю.
– Коротка відповідь: ні. Скажемо правду. Парламенту, як законодавчого органу і як окремої незалежної гілки влади, не існує. Віктор Янукович його знищив. Парламент існував при всіх президентах. Янукович із приходом до влади перетворив його на тупу, бездумну машину для голосування. Ви бачите, як кожного пленарного дня на столі у Чечетова (заступник фракції Партії регіонів у ВРУ) лежить табличка на якій написано номер законопроекту і позиція Банкової.
Коли проект ставиться на голосування, Чечетов піднімає руку догори, “піаністи” біжать тиснути на кнопки. Чечетов махає горизонтально – вони не голосують. Ось і все. Там немає простору для думки, немає можливості для обговорення. Можливість для опозиції провести своє рішення з тих питань, з якими Янукович не згоден виключена.
Якщо говоримо серйозно про звільнення Луценка і Тимошенко, то це можливо лише тоді, коли суспільство буде тиснути на президента. якби зараз навколо Качанівської колонії тиждень стояло 50 тисяч людей, він би був змушений діяти. А оскільки їх нема, то він може діяти безкарно. Але так довго продовжуватися не буде, бо вибори у жовтні змінять ситуацію кардинально.
Якщо опозиція отримає стійку більшість у парламенті, яка не буде тушками тікати під прапори Януковича, то на першому ж голосуванні вся країна і вся Європа побачать, що Чечетов підняв руку догори, а результат протилежний. Це означає, що уряд Януковича буде заблокований і не проведе більше жодного корупційного закону.
Тому вкрай важливо, щоб люди зрозуміли значення жовтневих виборів. Важливо, щоб люди відчули себе громадянами, не продавали свій голос, обов’язково пішли на вибори. Нехай люди перевіряють кожну людину, але я радив би оцінювати не за словами, а за справами. Бо красивих слів, роликів на телебаченні, біг-бордів буде багато.
Люди кажуть: всі депутати однакові, всі вони сволоти. Категорично незгоден, як і з тим, що кажуть, що всі журналісти продажні. Є депутат Гриценко, а поряд депутат Чечетов, Ахметов, Литвин, Богословська. Ми різні, у нас різне голосування і різна оцінка. Я був міністром оборони. Що всі міністри оборони однакові? Був я, був Кузьмук, Єхануров, Єжель… Порівняйте, запитайте у військових... Реально оцінюйте ситуацію.
Про виборчі округи
– Нині у Львові говорять про небезпеку нерівного утворення виборчих округів на Західній Україні. Йдеться про те, що на сході та півдні округів буде більше, натомість на заході менше. Це, на думку експертів, вплине на представництво регіонів у майбутньому парламенті. Яка ваша думка з цього приводу?
– Якщо вони так зроблять, то це буде супер. Я був 10 днів тому в Донецьку. Там владу ненавидять найбільше. Набагато більше ніж в Галичині. Є об’єктивні показники для цього. Порівняйте скільки голосів набрав Янукович у другому турі виборів 2010-го, перевірте скільки Партія регіонів набрала у жовтні того ж року на місцевих виборах. Аналіз показу: мінус 3,2 мільйони голосів. А потім проаналізуйте по регіонах де найбільше втратила Партія регіонів. У Донецьку, Луганську, Криму, Одесі.
Ви зараз не знайдете у Донецьку людини, яка скаже, що голосувала за Партію регіонів, бо людям соромно. Не знайдете і таких, які скажуть, що будуть голосувати за Партію регіонів. Тому для Януковича буде великим сюрпризом, яку червону картку покажуть люди Партії регіонів.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно увійти
