Опозиція домовилася висунути єдиний список кандидатів на виборах-2012, натомість експерти оцінюють це скептично і кажуть про ризики квотного розподілу 

Бажання потрапити до Верховної Ради України на наступних виборах змусило низку опозиційних політичних сил до координації своїх дій та спільного висунення кандидатів у всіх мажоритарних округах держави. Про це йшлося у неділю, 22 січня, на Софійській площі у Києві під час мітингу на честь Дня соборності України.

Представники об’єднаної опозиції України, до якої увійшли ВО “Батьківщина”, “Фронт змін”, ВО “Свобода”, НРУ, УСДП, Європейська партія, партія “За Україну” задекларували наміри формувати єдиний список кандидатів у народні депутати на мажоритарних округах. На площу також прийшли навіть ті лідери, чиї партії не входять до Комітету опору диктатури. Йдеться про лідера партії “Громадянська позиція” Анатолія Гриценка та лідера партії УДАР Віталія Кличка. 

Гриценко у КОД не повернеться

“Ми не плануємо повертатися в КОД, оскільки я не бачу принципових змін”, повідомив Анатолій Гриценко. Він додав, що може розглянути питання про підписання угоди лише в тому випадку, якщо інші опозиційні партії “погодяться повикидати з неї будь-які згадки про КОД, включити всі, в тому числі й позапарламентські сили, і не вирішуватимуть за людей, які партії мають йти на вибори”.

“Той проект тексту, який мені передали, не має жодного відношення до об’єднання. Це пакт про ненапад. Таке ми можемо підписати, але до об’єднавчих документів навіть сам КОД ще не дозрів”, – заявив лідер “Громадянської позиції”.

Політичні переконання Гриценка не завадили лідерам інших політичних сил підписати Угоду про спільні дії об’єднаної опозиції. Із власними зауваженнями документ підписав й Віталій Кличко.

Після перемоги у виборах – формування коаліції

Згідно з Угодою, опозиційні сили формують єдиний список на мажоритарних округах за принципом “один округ – один кандидат від об’єднаної опозиції”. “Опозиційні сили формують єдиний список кандидатів у народні депутати, які будуть балотуватися в мажоритарних округах, за принципом “один округ – один кандидат” від об’єднаної опозиції. Визнають базовими вимогами до кандидатів порядність, принциповість, фаховість, громадський авторитет та бездоганну репутацію. 

Після перемоги на виборах у 2012 році об’єднана опозиція утворює парламентську більшість та розпочинає процес формування нової української влади”, – йдеться в угоді.

Лідери політичних партій-учасниць Угоди також домовилися узгоджувати спільні політичні принципи та підходи, з якими виступають на виборах 2012 року. Вони також відмовляються від публічної взаємної критики та декларують принцип взаємоповаги і взаємного непоборювання між усіма опозиційними політичними силами.

Округи поділять до березня

Перший заступник лідера партії “Батьківщини” Олександр Турчинов обіцяє, що до кінця лютого опозиційні сили розподілять між собою округи, в яких висуватимуть мажоритарників.

За його словами, зараз іде дуже активна робота Комітету опору диктатурі щодо формування позиції відносно єдиного списку мажоритарників. “Визначаються загальні пропорції всіх учасників КОД і в межах цього почнеться прив’язка округів”, – сказав О. Туричнов зауваживши, що округи розподілятимуться залежно від рейтингу кожної політичної сили та її підтримки в регіонах.

“Цей процес розпочався, і я сподіваюся, що протягом січня-лютого ми принципи, що стосуються формату, пропорцій та регіональних прив’язок, завершимо”, – каже О. Турчинов. 

“Є ризики квотного розподілу” 

Анатолій Романюк, доктор політичних наук, керівник Центру політичних досліджень:

– Те, що відбулося у неділю, 22 січня, швидше нагадує декларацію про наміри, що таке об’єднання має бути і воно потрібне. Були задекларовані загальні принципи, на яких має бути створене це об’єднання і цілі на яких ґрунтується об’єднання. 

Проблема полягає не в тому, щоб були висунуті єдині кандидати для більшості виборців. Проблема у тому, що ці кандидати будуть робити. Ми почули лише те, що буде по одному кандидату у мажоритарних округах. Це і є інструментом. Наскільки це буде життєздатним – залежатиме від характеру відносин у самій опозиції. Якщо вони залишиться лише на тій проблематиці, що вони висувають по одному кандидату, то, гадаю, це матиме багато ризиків. Бо, навіть, якщо вони квотно розподілять місця у кожній області, то будуть різні люди і різні рейтинги. 

Не завжди ті рейтинги реальних людей і ті місця, які виділятимуть за квотою партії будуть співпадати. Це продукуватиме напругу, яка негативно відображатиметься на єдності опозиції. Це об’єктивна причина. Але є й суб’єктивна, яка полягає у тому, що, безумовно, об’єднання завжди є складним, бо це має бути координація багатьох дій і політичні партії, які нині декларують об’єднання мають значний досвід взаємопоборювання, конфліктів між собою. Це теж негативно буде відбиватися на їхній взаємодії. 

Окрім того, ми маємо попередній досвід таких утворень, як “канівська четвірка” та інших об’єднань, які теж були малоуспішними. І це теж буде тиснути. На Львівщині все так само залежатиме від того, яку формулу квотного розподілу затвердять партії.

“Влада буде розпорошувати опозиційний табір”

Любомир Скочиляс, кандидат політичних наук, президент суспільно-гуманітарного консорціуму “Генеза”:

– Я скептично ставлюся до декларацій про можливе об’єднання опозиції. Передусім, виходячи із попередньої історії діяльності української опозиції. Немає єдиного загальновизнаного лідера і, відповідно, політичного середовища, яке б могло стати основою об’єднання. 

Єдиний приклад об’єднання опозиції – це об’єднання довкола Віктора Ющенка на президентських виборах. Сьогодні такої консолідуючої фігури нема. Окрім того, нинішня влада буде робити все можливе, щоб розпорошити опозиційний табір і це також стане на заваді планам опозиції. Я думаю, що в підсумку чекати на єдність опозиційного табору є надто оптимістично. Ми можемо хіба що отримати ситуацію, коли частина опозиційних сил домовиться і об’єднається у дві-три політичні сили і це подаватиметься, як об’єднання усієї опозиції. Хоча насправді це не відповідатиме дійсності. 

На Львівщині ситуація є специфічною. Але загалом, вона підпадає під ті закономірності, які характерні й для решти України. Формування єдиних списків і кандидатів на округи буде відбуватися, виходячи із позиції центрального керівництва політичних сил. 

Щодо специфіки, то тут треба дивитися на політичну ситуацію і домінуюче становище ВО “Свобода”. Ця політична сила намагатиметься зайняти максимально виграшну позицію для себе у цих опозиційних перемовинах, а це буде не подобатися іншим учасникам об’єднання, які менш репрезентовані на Львівщині і в масовій свідомості громадян, але є популярними на загальноукраїнському рівні. Ця суперечність може стати перешкодою для формування єдиного списку кандидатів.

“Це об’єднання проти когось”

Юрій Шведа, кандидат політичних наук, доцент кафедри політології Львівського національного університету ім. І. Франка:

– Це надзвичайно проблемне об’єднання і така сама проблемна буде координація спільних дій із огляду на те, що дуже різноманітні за ідеологією політичні сили вирішили згуртуватися у це об’єднання. Знову ж таки, яка мета об’єднання? Людям пропонують не вибір альтернатив, програм, команд, що і є основною метою виборів на пропорційній основі. 

Це об’єднання проти когось, у першу чергу проти діючої влади. Виборець знову опиняється перед певною двозначністю. Весь вибір зводиться до одного – або ти за владу, а, якщо ти проти влади, то можеш бути лише проти її опонентів тобто проти об’єднаної опозиції. Це звужує можливість виборця обрати тих чи інших політиків. 

Стосовно самої опозиції, то вона у нинішньому вигляді мало чим відрізняється від влади у тому числі й якісно. Передусім тому, що опозиція є сьогодні при владі і намагається її здобути. Якихось якісних підходів до реалізації політики, нових людей ми навряд чи побачимо. Більше того, у рамках тої опозиції ми знайдемо багато людей, які вчора були при владі, в інших політичних силах, старих політиків, які вже двадцять років борються і розказують, як врятувати Україну… Навряд чи ця модель, яка пропонується (голосувати за одних або за других) сприятиме приходу до влади нових політиків.

Основною проблемою об’єднаної опозиції – це узгодження кандидатів по округах. Ясна річ, що подолати цю проблему буде надзвичайно складно. Буде ця проблема гострою і на Львівщині, бо квоти на розподіл округів на ту чи іншу політичну силу будуть йти з центрального рівня. Все це буде дуже складно, бо політичні сили, які входять до об’єднаної опозиції мають різну підтримку в кожному регіоні. Постає питання: у чому тоді роль виборця, якщо партійні функціонери ще на початковому етапі позбавили його можливості обирати на мажоритарному окрузі, вирішивши, хто буде балотуватися?