Юрій Кужелюк, голова фракції УНП у Львівській міській раді, про розпад коаліції і його наслідки

Політична криза у парламенті, безперечно, не може не позначитися на місцях. Демократична коаліція, яка у вівторок припинила діяльність, поставила своїм фіналом перед вибором депутатів місцевих рад, у яких діють схожі формати більшості. Це дестабілізує політичну, а відтак і економічну ситуацію у регіонах.

- Пане Юрію, ваша оцінка недавніх політичних подій  - йдеться про вихід з коа­ліції фракції НУ-НС та, як наслідок, розпад цієї більшос­ті.

- Будемо відвертими - хоч де-факто демократична коаліція існувала, але де-юре  вона розпалася відразу після голосування БЮТ спільно з Пар­тією регіонів. Усім зрозуміло, що "Наша Україна" не зможе працювати в таких умовах, коли у Президента забирають повноваження, а в державі відбуваються значні політичні пертурбації. Коли є коаліція, то усі її вчинки та рішення мають погоджувати члени більшості. Спільне голосування з Партією регіонів за зміну системи влади і пропозиції щодо зміни Конституції із реформою виборчої системи, яка цілком законсервує політичну ситуацію на десятиліття, - звичайно, "Наша Україна" не могла брати участь у таких маневрах.

- Як події у парламенті вплинуть на розклад політичних сил на місцевому рівні, де також працюють більшості за участю фракцій БЮТ та "На­шої України"?

- Якщо говорити про місцеву владу загалом, то нічого хорошого це не принесе. Бо вже сьогодні надходять команди з партійних верхівок БЮТ торпедувати ці коаліції і провадити свою лінію. А це означає війну. Натомість було звернення Президента із закликом зберегти більшості у місцевих радах. Загрозливіша ситуація у Центральній Україні, на Волині, де БЮТ має перевагу в радах. Щодо Львівської місь­кої ради, то, гадаю, цей процес відбудеться м'яко, бо тут немає більшості й меншості, всі питання ми вирішуємо консенсусом. Нам вистачить здорового глузду виконувати всі вказівки Києва, не розбиваючи лоба. Політична боротьба, безперечно, буде, але це не вплине на ді­яльність Львівської міської ради.

- Сьогодні розглядають кілька виходів із політичної кризи. Зокрема, різні варіанти коаліції або ж дострокові парламентські вибори. На вашу думку, який варіант буде найкращим для держави?

- Ніколи не можна нічого відкидати. Але, звичайно, утво­рити коаліцію БЮТ + НУ-НС +Блок Литвина можливо лише тоді, коли "війська" будуть на попередніх позиціях. Тобто переголосують або не подолають вето Президента на закони, які прийняли 2 вересня, що стали каменем спотикання для коаліції, а також накладуть мораторій на будь-які зміни до Конституції. Тому теоретично така ситуація ймовірна, але, з погляду практики, - ні, бо БЮТ зайшов дуже далеко і відступ буде втратою обличчя для по­літиків цього блоку. Якщо ж "Наша Україна" погодиться на умови колишніх партнерів, які є зараз, то фактично вона тоді набуде  ролі обслуги для БЮТ і в результаті теж втратить обличчя перед виборцями.

Укладення союзу БЮТ із Партією регіонів, я вважаю, бу­ло б бажане, але не можна прогнозувати його наслідків. Останні події у Львові минулої неділі  під час мітингу - яскравий сигнал, який серйозно за­свідчив, що виборці не пробачають зміни політичної позиції і, власне, зради політичних гасел. Сьогодні опитування свідчать, що БЮТ втрачає 10 - 15% електорату.

Останнім варіантом виходу з кризи є вибори. І, думаю, що це найімовірніший варіант.

- Але чи найкращий для держави?

- Іншого вибору, я вважаю, нема. Якщо говорити про коа­ліцію з Партією регіонів, то це означає поховати свої полі­тичні симпатії серед виборців. І частина "регіоналів" не дуже квапиться голосувати за такий союз. А якщо іти на вибори, то треба говорити: "Шановні виборці, ми не будемо розказувати вам байки про скасування депутатської недоторканості, не будемо розказувати про україн­ський прорив, який вже перетворився у нарив, ми у випадку перемоги укладемо союз із Партією регіонів, ми плануємо скасувати повноваження Президента і взагалі ліквідувати цю посаду". От тоді це буде чесно. Тоді виборці проголосують за відповідні політичні сили.

Суть навіть не в тому, хто Президент. Усі опитування свід­­чать, що в Україні біль­шість громадян висловлюється за збереження саме президент­ської влади. Наприклад, паралельно з виборами можна провести референдум із одним питанням: якої системи управління ви хочете в Україні: президентсько-парламентської чи парламентсько-президент­ської? І тоді все стане на свої місця, буде видно, які зміни вносити до конституції і взагалі, що робити.

- Яку позицію займає ваша політична сила під час політичної кризи?

- Звичайно, зараз політична боротьба буде в розпалі. І, звичайно, наша політична сила підтримуватиме позицію чинного Президента. Так, він зробив багато помилок, але в державі має бути сильна президентська влада. Це не стосується лише Віктора Ющенка - сьогодні буде він, завтра інший, але мусить хтось управляти державою. Бо віддати її на поталу розхристаному парламенту, який то кульки надуває, то блокує трибуну, не можна. Уявіть собі, що у США Конгрес заблокував виступ Президента.

Звичайно, ми вимагатимемо зміни системи виборів. Єдине, що ще може зробити ця Верховна Рада - реформувати систему виборів і "відкрити" списки. Тобто повернутися до мажоритарної системи виборів до міс­цевих  рад, а на виборах до Верховної Ради дати людям можливість голосувати і за партію, і за конкретну особу. Тоді матимемо кардинально іншу ситуацію і чимало теперішніх небожителів, які уявляють себе великими політиками, потраплять після виборів хіба у сільраду. Це також оздоровить ситуацію у політичних партіях, бо не буде скаженої боротьби за місце у списку. Нехай люди голосують конкретно за Івана, Петра чи Степана. Після цього можуть і лідери "пролетіти", і депутати боятимуться виборців і не будуть звичайними "кнопкодавами" у Раді.