Зміцнення авторитаризму в країні, погіршення іміджу за кордоном – основні наслідки відкритих кримінальних справ

Більшість опитаних со­ціологами “Демокра­тичних ініціатив” екс­­пертів вважає, що порушена проти екс-прем’єр-міністра Юлії Тимо­шенко кримінальна справа є виявом політичних репресій і вибіркового правосуддя. Із 52 експертів жоден не назвав справу виявом справжнього правосуддя.
БЮТ-Батьківщина залишається найсерйознішим противником владної команди на майбутніх виборах, сама Тимошенко – найрейтинговішим опонентом Януковича. Цікаво, що на кілька днів раніше кількість згадок про екс-прем’єра у російській пресі вперше за останні місяці перевищила чисельність згадок про чинного українського президента. Раніше сусідська преса більше звертала уваги саме на Віктора Федоровича, відкриті кримінальні справи проти колишніх урядовців посприяли зміщенню акцентів.
На думку фахівців, головна мета “справи Тимошенко” – усунути від участі у парламентських виборах головного опонента. Обрання Юлії Володимирівни до парламенту вкрай небажане для біло-синіх ще і з тієї причини, що Тимошенко отримає безкоштовну трибуну для виступів. Сьогодні, і це найчіткіше виявляється саме під час судових розглядів справ опозиціонерів, влада намагається максимально зменшити відоб­раження у ЗМІ точок зору опозиції, зробивши процес закритим. Іншою причиною відкриття справ є також відволікання українців від економічних негараздів і прагнення звинуватити в них попередню владу. Такої думки дотримуються 38 із 52 експертів. Трішки менше – 34 – називають також фактор особистої помсти колишнім посадовцям.
Можна по-різному ставитись і до самої Тимошенко, і до судді Кірєєва, який розглядає справу, проте очевидно, що процес стосується значно ширшого кола осіб, аніж ті, які безпосередньо залучені до нього. Підстави для відкриття справ, їх наслідки стосуватимуться державної конструкції в цілому і більшості українців зокрема. Національна суддівська система не має особливого авторитету серед українців, окрім цього, усе більше закордонних візитерів, передусім представників влади, вказують на невідповідність ведення справи до процедурних норм. Останній приклад – візит екс-президента Польщі Алєксандра Кваснєвського, який теж говорив про відсутність у міжнародного співтовариства довіри до правової системи України: “Можна зрозуміти, чому міжнародна спільнота дивиться на все це (суди над опозиціонерами – “Пошта”) без довіри і розуміння – немає довіри до самої правової системи в Україні. Я сподіваюся, підкреслюю, що я не знаю, але я дуже сподіваюся, що це все – не політика. Якби це була політика – це було б дуже погано для країни” (із інтерв’ю Кваснєвського інформагентству “Інтерфакс-Україна”).
Вітчизняні ж експерти впевнені: основним внут­рішньополітичним наслідком процесу над Тимошенко стане знищення системи правосуддя і подальше падіння довіри до неї (35 опитаних). Для політичного режиму в Україні справа, на думку 39 опитаних, сприятиме зміцненню авторитарних тенденцій. Для самої Тимошенко і її партії процес радше матиме позитивні наслідки – збільшення електоральних симпатій. Однак найсуттєвіші зміни можуть статися у зовнішньополітичній сфері: 47 експертів ведуть мову про погіршення міжнародного іміджу країни, 36 – відзначають негативний уплив на процес перемовин із ЄС щодо Угоди про асоціацію.
Чи очікувала влада на такі наслідки, що є небажаними для неї за будь-яких умов? Уже сьогодні помітно, що викривальні процеси над учорашніми посадовцями відбуваються млявіше, аніж задумувалось у владних кабінетах. Але, як, зокрема, засвідчує опитування “Демократичних ініціатив”, наслідки цих справ не обмежаться посиленням відчуття втоми від політики, усе опосередковано вплине на більшість українців, яким однаково набридла і Юлія Володимирівна, і її опоненти.

ДО ТЕМИ:

Лідер партії “Батьківщина”, екс-прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко звернулася до Європейського суду з прав людини зі скаргою щодо незаконності її кримінального переслідування. У скарзі викладено факти та пояснення щодо звинувачень, висунутих Ю. Тимошенко.
Зокрема, мова йде про кримінальні справи, порушені за фактами нецільового використання кіотських коштів, закупівлі автомобілів для сільської медицини, а також про справу щодо газових угод 2009 року, яка зараз розглядається у Печерському районному суді Києва.
Нагадаємо, раніше аналогічну скаргу до Європейського суду з прав людини подав екс-міністр внутрішніх справ Юрій Луценко.