Влада перерахувала ключові положення нового законодавства

Минулорічні перипетії зі зміною виборчого законодавства добре запам’яталися не лише безпосереднім учасникам перегонів – свої критичні зауваження щодо методів удосконалення законів висловлювали й міжнародні організації, і спостерігачі. Тому прискіпливість, із якою потенційні учасники розбирають виборчі ініціативи влади, є цілком зрозумілою. Нагадаємо, на початку листопада Віктор Янукович ініціював створення робочої групи із удосконалення законодавства про вибори. Згідно із президентським указом, напрацювання цієї групи до 1 травня мають перетворитися на законопроект. На початку цього тижня міністр юстиції Олександр Лавринович, який очолює робочу групу, розповів про ключові положення майбутнього законопроекту, який, за його словами, подадуть до парламенту до кінця весни.

Розглянемо детальніше ключові положення нового виборчого законодавства. По-перше, вибори відбуватимуться за змішаною (пропорційно-мажоритарною системою), тобто 225 депутатів обиратимуть за списками політичних партій у загальнодержавному виборчому окрузі, а інша половина парламенту підкорюватиме електоральні симпатії “у мажоритарці”, в одномандатних округах.

Другий момент – відсутнє обмеження часу реєстрації політичних партій, що бажатимуть взяти участь у перегонах: всі партії (а їх, за даними Мін’юсту, в нас трішки менше двох сотень), незалежно від часу реєстрації, можуть брати участь у виборах. Однак для парламентських політсил зберігають наявні преференції. Окрім того, серед нововведень передбачена можливість самовисування кандидатів.

Третій момент – на два відсотки збільшено прохідний бар’єр. Якщо ініціативу влади приймуть без змін, то сьогоднішні 3%, необхідні, щоб  потрапити до парламенту, зміняться на 5%. Таким чином, суттєво зменшується можливість потрапити до наступного складу Ради в багатьох сьогоднішніх парламентарів. Згідно з даними останнього соціологічного опитування Центру Разумкова, нову межу можуть подолати лише п’ять політичних партій: владні регіонали, БЮТ-Батьківщина, “Фронт змін” Яценюка, “Сильна Україна” Тігіпка, а також свободівці. Найближчі непрохідні – комуністи Симоненка, які можуть розраховувати приблизно на 4%. Схожу картину показують і дані Київського міжнародного інституту соціології. Однак тут є дві відмінності: перша – 5-відсотковий бар’єр подолають лише три партії (ПР; БЮТ та “Фронт Змін”), решта ж “заляже” на 3%. Інша відмінність – комуністи набирають більше голосів, аніж “Свобода”. Однак таку ситуацію може перекрити соціологічна похибка. Найцікавіший момент полягає в тому, як народні депутати голосуватимуть за ці нововведення і чи зважаться вкорочувати собі парламентського віку.

Ще одна суттєва зміна – зникнення графи “не підтримую жодного кандидата”. Ще до того, як стало відомо про це нововведення, понад 10% українців були впевнені, що не йтимуть на вибори, а ще близько 9% (за даними Центру Разумкова) схилялися до такого варіанту.

Усі ці новації ще не прийняли навіть на засіданні робочої групи, яка удосконалює виборче законодавство. Там їх розглядатимуть 28 квітня. Інша перепона для їх затвердження – депутати ВР. Однак наміри влади зрозумілі, а її методи досягнення поставлених цілей відомі, тож очевидно, що сьогоднішні ініціативи невдовзі можуть стати законом.

Ігор Коліушко,
голова Центру політико-правових реформ:

– Загалом, мені здається, що ці новації написано в інтересах чинної влади. Поставлено завдання – здобути найбільшу кількість місць у парламенті для партії влади. Іншої цільової логіки у цьому я не вбачаю. Зміна виборчого законодавства мала б максимально сприяти результативності роботи парламенту, адекватному представництву, його ефективності, еволюційній ротації політичних еліт… Якщо дивитись під кутом зору цих принципів, то не зрозуміло, для чого повертатися до змішаної системи. Нинішню критику виборчого законодавства можна було б подолати, запровадивши пропорційну систему із відкритими списками. Збільшення прохідного бар’єра, викреслення графи “проти всіх”, застава – усе це нормальні речі за адекватної виборчої системи.  Якби була пропорційна система із відкритими списками, то і збільшення прохідного бар’єру, і викреслення графи не були б проблемами. Коли ж система не оптимальна, то саме цими речами компенсують її мінуси. Однак сьогодні ще нічого не зрозуміло остаточно, адже Президент раніше озвучував інше.