Кажемо “зменшимо”, пишемо “збільшимо” – так виглядає ключовий козир пертурбації

У найближчі півроку відбудеться другий етап адміністративної реформи . Про це у вівторок розповідав голова адміністрації Президента Сергій Льовочкін, коментуючи два укази Януковича, що стосуються “деяких питань” президентської адміністрації та РНБО України. Насправді здійснено уже чимало етапів так званої адмінреформи, от тільки на деяких змінах в адміністрації Президента акцентувати увагу не мають наміру.

Посилити роль адміністрації

Загальні обриси, в які вкладатиметься перманентна адмінреформа, на законодавчому рівні прописуватимуть у кількох законопроектах, деякі з яких уже отримали депутатське добро: йдеться передусім про зміни до Закону “Про Кабінет Міністрів України” та прийняття проекту Закону “Про центральні органи виконавчої влади” (саме переданий на підпис Президенту).

Очікується ще прийняття законопроекту про державну службу. Однак загальний тренд був зрозумілий ще до внесення цих документів на розгляд парламенту: в кожному з них наскрізною є ідея посилення ролі адміністрації. З одного боку, це пояснюють необхідністю дотримання стабільності (зокрема, про це час від часу нагадує Льовочкін), а з іншого – відповідальність за ситуацію в країні у такому випадку персонально мав би нести Президент. Однак другий момент можуть “пригасити”, доводячи, що в адміністрації Президента працює не лише Віктор Федорович, який сам залежить від тієї інформації, яку йому забезпечують найближчі працівники.

У вівторок увечері (манера стає правилом) з’явились два укази Президента, які мають продов­жити реформування ключових інституцій країни. Головний козир – позірне зменшення чисельності апарату Ради національної безпеки та оборони й адміністрації Президента. Сумарно, підрахували в АП, штат скоротять із 740 до 604 осіб. При цьому кількість працівників РНБО мають скоротити до 90 осіб (сьогодні таких 241). Тепер замість трьох перших заступників секретаря Радбезу залишиться один, замість шістьох заступників – два. 

Секретар РНБО Раїса Богатирьова у той же день розповіла, що “нова, оптимізована структура забезпечить повноцінну та ефективну роботу”. Окрім того, тепер у РНБО мають передбачити Відділ забезпечення доступу до пуб­лічної інформації, “який забезпечить необхідними матеріалами та інформацією ЗМІ, які будуть за ними звертатися”.

Про реформування РНБО говорять не перший день, ключовою залишається одна проблема: якщо цей орган потрібен, то слід посилити його роль і чіткіше прописати повноваження, можливості… Наразі ж у документах, які регулюють діяльність РНБО, є низка загальних фраз, а реформа підмінюється зменшенням складу.

Інша річ – адміністрація Президента. Тут зміни суттєвіші й про причини їх здійснення дискутуватимуть ще довго. Зміна балансу груп впливів, бажання показати, що влада у нелегкий час “починає із себе”, падіння рейтингу Президента… Причин можна називати багато, а щодо останнього, то, згідно з опитуванням лояльних до влади R&B Group, президентський рейтинг Віктора Федоровича сьогодні ледь перевищує 20% (хоч і залишається найвищим серед інших політиків).

Зі заступників – у радники

Згідно з указом Президента, зменшується кількість заступників голови адміністрації. Ті, хто досі був заступниками Льовочкіна, сьогодні вже є  радниками Януковича. Так, глава держави звільнив із посади заступника голови адміністрації Президента Ганну Герман, Андрія Портнова, Марину Ставнійчук, Андрія Гончарука, Юрія Ладного, Олега Рафальського і Станіслава Скубашевського.
Двох останніх згодом перепризначено на посади заступників глави президентської адміністрації (окрім того, першим його заступником залишається Ірина Акімова), а Герман, Гончарука, Портнова, Лукаш, Ладного і Ставнійчук призначено радниками глави держави. При цьому Ганна Герман стала ще й керівником Головного управління з гуманітарних та суспільно-політичних питань адміністрації Президента. Марина Ставнійчук очолила  Голов­не управління з питань конституційно-правової модернізації адміністрації Президента. Олена Лукаш стала представником Президента в Конституційному Суді. Андрій Портнов – керівником Головного управління з питань судоустрою адміністрації Президента. Андрій Гончарук очолив Головне управління з питань міжнародних відносин, а Юрій Ладний – Головне управління державного протоколу і церемоніалу адміністрації Президента.

Оптимізація….

Чи зміниться від цього діяльність АП? Сумнівно. Сам Льовочкін пояснює, що таке продовження адмінреформи дозволяє скоротити витрати бюджетних коштів. Представник Президента у ВРУ Юрій Мірошниченко каже, що це зменшить навантаження на апарати президентської адміністрації та РНБО і покращить ефективність роботи цих структур.

Однак опозиційні політики озвучують значно різкіші оцінки: зачищення поля навколо Президента, зміна табличок, яка насправді нічого не змінює…

Цікавий інший момент. Єдиний показний позитив – це зменшення кількості працівників, що начебто має оптимізувати, а, отже, поліпшити виконання функцій. Однак в Указі Президента “Питання адміністрації Президента України” від 18 березня минулого року кількість працівників адміністрації встановлювалась на рівні 424 осіб. У останньому указі аналогічний показник становить 514 “штатних одиниць”. Зменшення кількості у владних коридорах залишається незрозумілим. Інша річ, що таку модель змін згодом мають накласти “на кожен центральний орган виконавчої влади і на кожен місцевий орган влади, аби влада стала прозорішою”.