Чим, на вашу думку, сильною є Львівщина?

Свого часу один академік зазначив, що бути жителем Львівщини –  престижно і цим треба пишатися! Важко не погодитися. Адже наш прикордонний регіон із вдалим геополітичним розташуванням є одним із найбільших культурних, духовних та туристичних осередків України. Переваги області, де проживає понад 2,5 мільйона осіб, – значний інтелектуальний потенціал, зокрема науковий, та потужні виші, високоосвічене населення, кваліфіковані кад­ри, унікальні підприємства. Тим часом майбутнє регіону – за новітніми інформаційними технологіями. Гордість краю – Львів із неповторними архітектурними ансамблями, старовинні замки “Золотої підкови”, унікальні дерев’яні церкви, гірські курорти у мальовничих Карпатах. Багатство та популярність регіону – звісно, бальнеологічні курорти міжнародного значення – Трускавець, Моршин і Східниця. Львівщина  сильна працьовитими, розумними, інтелігентними та волелюбними людьми. Крім того, украй слабка тим, що ці люди у пошуках кращого життя покидають край та їдуть на заробітки! Прикро, що досі несповна використовуємо родючі чорноземи, ще багато земель пустують, а місцеві жителі споживають іноземні овочі та фрукти. Сьогодні “Пошта” запитує своїх читачів: чим, на їхню думку, сильною є Львівщина?

Любов Янків-Вітковська,
кандидат фізико-математичних наук, докторант НУ “Львівська політехніка”:

– Передусім Львівщина сильна своїм географічним розташуванням, що впливає на прикордонне чи транскордонне співробітництво. Звісно, це економічно вигідно для краю. Багатством області є мальовничі Карпати, де активно розвивається туризм. Регіон славиться історичними традиціями – саме на Львівщині відбулося багато подій, які вплинули на історію України.

Варто зазначити про “Руську трійцю”, Братський рух, видання першої книжки у Львові. У нашому місті є одна з найдавніших астрономічних обсерваторій. Ми славні потужним науковим потенціалом, адже маємо багато наукових інституцій, науково-дослідних інститутів. Регіон відомий своїми вченими, відкриттями та цікавими дослідженнями Звісно, ми сильні відомими, розумними, працелюбними чоловіками і красивими жінками. Це – Андрей Шептицький, Івашко Рогатинський, Іван Франко.

Степан Кубів,
депутат Львівської обласної ради:

– Львівщина сьогодні є найсильнішою своїм інтелектуальним потенціалом. Це було і в минулому та позаминулому століттях. Йдеться про науковий потенціал, про традиції прикладної науки, про працелюбність наших людей, про можливості розвит­ку прикладної науки через потужний потенціал вищих навчальних закладів, зокрема Західний науковий центр, який святкуватиме цього року 40-річчя. Другий важливий аспект цього питання – це розташування Львівщини. Коли ми говоримо про прикордонне чи транскордонне співробітництво, то передусім це важливо для розвитку торгівлі. Торгівля була властива для Львівщини і в минулому, і сьогодні.

Марія Кривенко,
письменниця:

– Для мене Львівщина насамперед вирізняється у духовному плані. У області дуже багато віруючих людей, які ходять до храму. Думаю, ми разом із Івано-Франківщиною вигідно відрізняємося від інших областей України щирою вірою, справжнім християнством, яке я виокремила б у розмові про наш край.

Тарас Возняк,
культуролог, філософ, головний редактор часопису “Ї”:

– Львівщина та Західна Україна загалом цікава самою структурою своєї економіки. Тут знач­но більший сегмент малого та середнього бізнесу і практично дуже мало колись державних, а нині олігархічних монополій. Це додає економіці Львівщини більшої стійкості у випадку великих потрясінь. Нині відбувається цілеспрямована “травля” малого чи середнього бізнесу, як, наприклад,  під час прийняття Податкового кодексу.

Щодо зовсім нових трендів у розвитку підприємництва на Львівщині, то найважливішим і найбільш перспективним є розвиток інформаційних технологій. Уже зараз у нас є декілька дуже солідних фірм, що є спільними підприємствами. Можливо, це ще не так помітно. Люди думають, що величезні корпуси ЛАЗу – найбільша економічна потуга. Але яка його перспектива – це ще велике питання. Певен: майбутнє Львівщини – у новітніх технологіях, а не в старій, постсовєтській індустрії.

Володимир Сивохіп,
генеральний директор Львівської обласної філармонії:

– Ризикну відповіс­ти, що Львівщина багата і сильна насамперед історичним минулим. Крім того, вдалим геополітичним розташуванням. Історією та культурою, нерозривно пов’язаною з мультиполітичністю та мультикультурністю. Архітектурою. Отже, загалом – своєю минувшиною. І сьогодні хотілося б, щоб ми усвідомили силу цих надбань, зберегли і примножували їх.

Любов Максимович,
голова “Західноукраїнського центру “Жіночі перспективи”:

– На мою думку, саме зі Львівщини походять усі хороші починання. Але насамперед у нас особливі люди, європейські, достатньо освічені й розумні. Вони усвідомлюють, що ми живемо в цивілізованій державі й гідні жити краще. Водночас вони досить толерантні.

Коли у Львів приїжджають мої колеги зі Сходу, то кажуть, що потрапляють у Європу. Сподіваюся, що це не тільки архітектура, а й повітря, яким дихають львів’яни.

Сергій Козловський,
аспірант кафедри історії середніх віків та візантиністики історичного факультету ЛНУ ім. І. Франка:

– Очевидно, що Львівщина є сильною своїми традиціями духовного життя, цікавою, багатогранною історією та культурною спадщиною: архітектурою, академічними осередками і менталітетом. Стрижнем цієї “сили” є Церква, хоча й представлена різними конфесіями, та все ж одна, християнська. Історично склалося так, що саме Церква на західних теренах України була захисницею суспільства: братства, освітні та лікувальні заклади, різноманітні фундації у соціальній сфері й багато іншого.

Наприклад, завдяки митрополиту Андрею Шептицькому (1901 – 1944рр.) засновано українські школи, бурси для молоді, шпиталі, сиротинці, надавали підтримку українському мистецтву та культурі й обдарованим студентам. Зауважу, що ця філантропічна діяльність не припиняється і сьогодні, тож саме в Церкві вбачаю сучасну значимість Львівщини.

Алла Садовник,
журналіст:
– Львівщина найбільше відома своєю волелюбністю та прагненням до ідеалів. Вона ставала генератором українських національних ідей. Львівщина – це земля Івана Франка і Петра Полтави, зрештою, це друга домівка Володимира Івасюка і рідний край Степана Бандери та плеяди інших українських діячів, письменників, науковців.

Також це край цікавих традицій, які ще не згинули під попелом забуття. Потрібно згадати і по-своєму цікаву говірку, і сам характер людей. Зрештою, Львівщина відома своїми поросятами. Принаймні в сусідніх областях про це полюбляють жартувати.