Які підсумки звитяжної російсько-грузинської війни?

1. Президентові Саакашвілі вдалося спровокувати Росію на демонстрацію свого справжнього обличчя. У цьому сенсі Саакашвілі домігся перемоги. Росія приголомшила світ достоту так, як і Совєцький Союз, коли напав на Афганістан і збив південнокорейський пасажирський літак. Переміг Джон МакКейн і ті, хто вважає, що Росії не місце в західних елітних клубах.

2. Захід продемонстрував себе як друга Грузії, який не дуже поспішає на допомогу. Я гадаю, що в результаті подіб­ної "обережної" відповіді Заходу багато його романтичних прихильників замислюватимуться: чи робити на нього безоглядну ставку.

3. Росія втратила статус миротворця в конфліктах на території Грузії. Таких "миротворців", які "змушують до миру" суверенну державу, навіть Джордж Орвел не винайшов. Дмітрія Медвєдєва, без сумніву, висунуть на Нобелівську премію з літератури, а також Нобелівську премію "миру" (того ж, "вимушеного"!)

4. Росії не вдалося змістити президента Міхаїла Саакашвілі. "Змістили" всіх критиків президента і владу його консолідували до довічного терміну.

5. Світовий розвиток явно змінив напрям. Тепер членство Грузії (України) в НАТО і спорудження усіляких ПРО на кордонах Росії - не романтика, а чиста прагматика. Очевидно, що Грузія не може більше балансувати в незрозумілій ролі щодо Заходу. Або вона - стратегічний союзник, як Ізраїль, як члени НАТО, або вона порожнє місце, і Грузії саме час підписувати з Росією новий кабальний Геор­гіївський трактат.

6. Треба знати Захід, щоб зрозуміти, який переворот вчинила ця війна в його світогляді. От уже справді хто "поволі запрягає", але потім швидко скаче. Захід не схильний до миттєвої, тим більше емоційної реакції. Тут є достатньо принципові доктрини, довготривалі конструкції в світових справах. Навряд чи хтось тепер розглядатиме Росію як якогось "партнера", навіть у таких справах, як Іран. Радше поступово наростатиме доктрина "заборони Росії" та витіснення її зі світових "мозкових центрів".

7. Абсолютно інакше виглядають сепаратистські конфлікти в Грузії. Абхазія тільки тоді може поставити на референдумі питання про вихід із Грузії, коли будуть повернуті 200 тисяч біженців. А це число явно більше половини населення провінції. Питання біженців відтепер різко актуа­лізується. Те ж стосується Пів­денної Осетії, куди осетини втекли з півночі історично не так давно, і яка є споконвіч­ною грузинською землею Самачабло (володіння князів Мачабелі). Осетини живуть із грузинами в ПО упереміж, як іспаномовні громадяни з англомовними в США, як  афроамериканці серед євроамериканців. Крім того, в осетинів уже є їхня історична батьківщина - Аланія на території Росії. Так, "етнічні чистки" - знову головна тема людства. Треба нагадати про злочини в Чечні, де установками "Град" зрівняли із землею Грозний. Треба нагадати про 15 тисяч етнічних грузинів, вирізаних абхазькими "бойовиками"...

8. Під сумнівом проведення Зимової Олімпіади в Сочі. В кожному разі, гідне проведення...

Можна сказати, що своїм "змушуванням до миру" Росія розв'язала нову Холодну війну...

..."Змушування до миру" (модифікація - "ґвалтування до миру") - дуже точна характеристика совєцько-російського феномену. Проте, світ ні до чого "змусити" не можна, це не кремлівський холоп. До миру "змушують" у в'язницях і таборах, куди приховано намагаються загнати людство всі авторитарні лідери землі. Гординя осудна, тому розпалися комуністичні імперії, які претендували на світову гегемонію. Знову наступати на граблі, повторювати програш вже не як драму, а як фарс, - хіба це гідний вибір?

Тегіз Гудава,
Грузія Online.

Публікується
зі скороченнями.

Переклав
Андрій Павлишин,
Західна аналітична група