На вашу думку, чи відповідає у Львові вартість проїзду у транспорті якості перевезень?

Щоразу, коли підвищують оплату за проїзд у громадському транспорті, пасажири сподіваються на якісні зміни у перевезенні людей. Що на пальті залишаться всі ґудзики, коли виходитимемо з маршруток, що з маршрутів нарешті знімуть машини, непризначені для перевезення людей, що водії не грубитимуть пасажирам і не принижуватимуть літніх людей тощо. Але надії виявляються марними. Вартість проїзду невпинно зростає: раніше ми платили 50 коп., поступово оплата зростала, з нового року перевізники вимагають уже 2 грн 50 коп., але проблеми залишаються такі ж, які 10 років тому.

Роман Лобода, президент ГО “Західавтотранс”, сказав “Пошті”, що громадський транспорт у всьому світі не передбачає значної комфортності перевезень, що кондиціонерів у маршрутках не буде. Так, у Польщі машини на маршрут виїжджають вчасно впродовж усього дня, а не лише у години пік, і пасажири не запізнюються на роботу чи навчання через те, що півгодини, а то й більше не було маршрутки. І у громадському транспорті Польщі почуваєшся людиною, а не оселедцем у консервній банці!

Учора ж мер Львова Андрій Садовий порадив перевізникам не порушувати закон. “Нині працівники Львівської міськради активно працюють із перевізниками, будемо вивчати ситуацію і у 2011 р. будемо приймати рішення щодо ціни. Цьогоріч ми нічого міняти не будемо”, – сказав Садовий.

Сьогодні “Пошта” запитує читачів: чи відповідає, на їхню думку, у Львові вартість проїзду в транспорті якості перевезень? 

Надія Оксенчук,
начальник управління освіти Львівської міської ради:

– Я рідко користуюсь громадським транспортом. Але однозначно можу сказати, що якість надання послуг перевізниками не відповідає ціні. Мала змогу часто бувати за кордоном, там ситуація кардинально інша – їздити метро, тролейбусами чи трамваями дуже зручно. Їхній рівень обслуговування просто неймовірний. Я щиро сподіваюсь, що і в нас так скоро буде. Хоча невеличкі зміни вже помітні. На наших дорогах побільшало нових великих автобусів, трамваї, які закупили в Німеччині, теж набагато кращі, ніж наші старенькі, термін використання яких уже давно закінчився. Але нам ще багато потрібно змінити і передусім перевізникам у філософії роботи, у ставленні до пасажирів. Перевізники повинні розуміти, що людина платить гроші і повинна отримати максимум задоволення від наданої послуги.

Валерій Веремчук,
депутат Львівської міської ради, фракція НРУ:

– Не відповідає. По-перше, якщо говорити про електротранспорт, то він морально і фізично застарів. У багатьох трамваїв та тролейбусів закінчився термін експлуатації, вони відремонтовані вже кілька разів і досі їздять містом. Але нині це не комфортний транспорт для проїзду, особливо в холодну пору року. Якщо говорити про маршрутки, то хоч в основному вони вже не вантажні, а пасажирські, все одно люди часто їздять у переповнених автобусах. А це відповідні наслідки: штовханина, нерви, обірвані ґудзики, кишенькові злодії. Інженерна комісія міськради, до якої я входжу, напрацьовує схему маршрутного транспорту Львова, яка нині є незрозумілою і неправильною. Ви знаєте про програму закупівлі великого пасажирського транспорту для міст, що приймають Євро-2012, і про ідею введення єдиного електронного квитка для міського транспорту. Сподіваємось, що за кілька років ми змінимо цю ситуація на краще.

Лідія Мельник,
музичний критик, журналіст:

– Звичайно, всі без винятку, кому поставлять це запитання, говоритимуть “ні, не відповідає”. І я в тому числі. Але мало хто замислюється над тим, що в цілому світі ціна на квиток у громадському транспорті є набагато вищою, ніж у нас, не кажучи вже про існування такої кількості пасажирів-”пільговиків”. Навіть у сусідній Польщі трамвайний квиток коштує приблизно 2,5 злотого: при мінімальній зарплаті 800-1000 злотих. У Німеччині – понад 2 євро (залежно від міста) при тій-таки “мінімалці” у 800-1000 євро. Інша річ, що за свої гроші пасажири отримують там належну повагу і комфорт, а ми, нехай і за меншу суму, – тільки вибух адреналіну та відірвані ґудзики.

Ірина Мартинюк,
керівник служби інформації радіо “Львівська хвиля”:

– Я не можу сказати однозначно... Треба розглядати не весь ринок у цілому, а кожен конкретний маршрут і кожен конкретний транспортний засіб. Буває, що виходжу з автобуса з приємними враженнями. Комфортно і в салоні, і водій культурний. Тоді й не згадуєш про ціну... За це можна заплатити і більше. З іншого боку, водій може нагрубити, бо у пасажира не знайшлось 25-ти копійок. Потім ще пояснити – „вночі падав дощ” і порадити – „дивись куди сідаєш”, коли йому висловлюють претензії щодо мокрих крісел у салоні. От тоді й згадуєш, що ти клієнт і їдеш не безкоштовно. Зрештою, а за що ти платив? За те, що тебе як „предмет” перевезли з точки А в точку Б. Така послуга не вартує ні 1,75 грн, ні 10 копійок.

Олеся Саноцька,
голова громадської організації “Оселя”:

– Чи відповідає ціна якості, важко сказати. Я їжджу маршруткою з Винників, вона коштує 1,65 грн. Це ніби небагато, але якість перевезення абсолютно не відповідає вимогам. Сполучення Львів – Винники дуже погане, маршруток часто немає, доводиться довго чекати. Якщо приїжджають, то вони переповнені, що неможливо вміститися. Я співчуваю тим людям, які щодня так їздять. Ще одна проблема – ставлення водіїв до пасажирів. Вони можуть палити у транспорті, слухати музику, а на зауваження пасажирів ще й нагрубіянять, мовляв, моя маршрутка – не подобається, не їздіть. Хоча пенсіонери, які все життя пропрацювали, мають право на пільговий проїзд, їх ніхто не хоче брати. Абсолютна неповага.