Чи знаєте ви, чим насправді займаються ваші діти під час карантину?

Карантину, цим додатковим канікулам, радіють не лише учні, котрим вдалося уникнути грипу і його прикрих наслідків, але й, чого душею кривити, їхні учителі. За однієї умови: якщо вони самі не є батьками дітей шкільного віку. В іншому випадку для них, як і для більшості інших, карантин перетворюється на нелегке випробування. На відміну від звичайних канікул, коли дітей можна відправити в оздоровчий табір, до дідуся з бабусею або принаймні погасати з друзями у дворі, тут часто доводиться тримати своїх чад під домашнім арештом – аби й справді не підхопили вірусу.

Учителі радять школярикам у цей час “підтягувати” обов’язкову програму, хоча й самі вже мало вірять в ефективність таких рекомендацій. Батьки, вирушаючи на роботу, також намагаються засадити нащадків за книжки, погрожуючи відімкненням комп’ютера/телевізора/інтернету – але впродовж усього робочого дня не знаходять собі місця, раз у раз телефонуючи додому. Тому сьогодні “Пошта” запитує своїх читачів, чи знають вони насправді, чим займаються їхні діти під час карантину?

Галина Слічна,
заступник начальника управління освіти Львівської міськради:

– Моя донька навчається у 9-му класі, тому занять під час карантину більше ніж достатньо. Вона самостійно працює згідно з програмою, займається алгеброю, геометрією, виконує додаткові завдання. Що я не зовсім схвалюю – це те, що вона дуже багато часу проводить за комп’ютером. Також вона самостійно вивчає англійську. Щовечора отримує від мене додаткові завдання, тому часу, аби гуляти вулицями, в неї нема.

Андрій Болкун,
заступник керуючого справами Львівської облради:

– У старшого сина Маркіяна нема карантину – він навчається у коледжі. А молодша донька Андріана вдома працює за комп’ютером, ходить в клуб, який працює при нашій церкві. Там є катехизація, гурток співів.

Також вона займається у танцювальному гуртку. Тобто дитина має заняття. Батьки ніяк не впливають на те, щоб донька не сиділа без діла під час карантину. Вона у нас активна – сама виявляє ініціативу.

Марта Волошанська,
літературний редактор:

– Мій син навчається в одинадцятому класі, отож повноцінних канікул у нього немає, бо посилено готується до зовнішнього незалежного оцінювання. Отож, Богдан щодня ходить на заняття до репетиторів, займається самостійно вдома. Та все-таки трохи часу залишається і на відпочинок. Наприклад, подивився в кінотеатрі фільм “Бій за Маківку”, побував на концерті, а цієї неділі разом з друзями їздив до Славського возитися на нартах, приїхав дуже задоволений.

Ольга Хворостовська,
журналіст:

– Троє моїх школярів дуже по-різному проводять час у період карантину в школі, як по-різному і вчаться. Старша, учениця 9-го класу, є достатньо самостійною і свідомою, тому, гадаю, вимушені канікули дадуть їй можливість навіть дещо оптимізувати навчання. Молодші ж потребують більше конт­ролю і постійно намагаються посачкувати, побавитися на комп’ютері, займатися чим завгодно, лиш би не вчитися.

Наталя Цапик,
мама п’ятикласника:

– Передусім дитина з чистим сумлінням спить до середини другого уроку. Цьогорічна сніжна зима відірвала більшість дітей від комп’ютерів та телевізорів і, дякувати Богу, в нас на Погулянці є безпечна гірка (без машин і доріг), з якої можна покататися на санчатах. А навчання чи самопідготовка? Ну це коли мама вже приходить додому, і тоді все так само, як під час навчання: увечері читаємо, розв’язуємо задачі, пишемо завдання.