Чого ви чекаєте від свята Миколая?
Уляна Клос (малюнок на склі) – одна з переможниць конкурсу “Напиши листа святому Миколаю”
Завтра – Миколая, свято, на яке з нетерпінням чекають не лише дітлахи, а й дорослі. Напередодні малеча пише Чудотворцеві листи з побажаннями і вкидає їх у поштові скриньки або кладе за вікно й молиться, просячи здоров’я собі та батькам. А ще згадує всі добрі та погані вчинки, зважуючи, чого більше. Адже саме від цього залежить, що буде вранці під подушкою: подарунок чи, можливо, різка?
Свято Миколая розпочинає цикл найулюбленіших різдвяних свят, що приносять у кожну хату добро і порозуміння, на якийсь час змушують забути про всілякі проблеми. Це свято не лише дітей, а й дорослих, які хочуть, аби кожна близька людина отримала крихту тепла, що несе святий Миколай. І немає нічого кращого, аніж зранку побачити щасливі очі малюків, які розгортають подарунки в очікуванні того, чи насправді Чудотворець приніс те, що вони просили.
Сьогодні запитуємо читачів, чого саме вони чекають від свята Миколая?
Мирон Янків,
перший заступник голови Львівської облдержадміністрації:
– Для мене свято Миколая – свято дороге, улюблене і традиційне. З дитинства його завжди з нетерпінням чекав, ліз під подушку і завжди там щось доброго знаходив. Хоч я був четвертий син у сім’ї, святий Миколай завжди про мене пам’ятав. І мої діти теж писали листи святому Миколаєві. Я ж як чекав, так і буду чекати від святого подарунків – насамперед здоров’я, спокою, подальшого економічного росту нашої держави. А як ще й солодощів принесе, то будемо всі разом святкувати і смакувати.
Леся Королюк,
головний спеціаліст із інфекційних хвороб управління охорони здоров’я Львівської міськради:
– У такий день чекаю добра, поваги, десь, напевне, повернення в дитинство, щоб заглянути під подушку і звідти витягнути якийсь подарунок. У нашій родині цього дня завжди чекають. Мій чоловік сам зі Східної України, тож у них це свято не завжди святкували. Тепер він згадує про цей день ще за кілька тижнів.
Андрій Садовий,
міський голова Львова:
– Це родинне свято. Дружина допомагає святому Миколаю, займається подарунками для дітей. Я думаю, що через неї і мені Миколай щось передасть.
Сергій Федоренко,
начальник Головного управління охорони здоров’я Львівської області:
– У нашій родині завжди з великим нетерпінням чекають приходу св. Миколая, і не лише діти, а й дорослі. Син щороку писав небесному Чудотворцю листи з подякою, проханням, лише цьогоріч не відправив його, бо йому вже 15 років. У нас подарунки отримують всі без винятку члени родини, звісно, передусім син. Він мріяв про ноутбук, а мрії мають здатність збуватися. Дружина під подушкою знайде теплий светр, бо у неї ГРЗ і він їй зараз конче потрібний. Одній бабусі Миколай принесе чоботи, а другій – светр. Дідусеві – теплі черевики. Я також не залишуся без подарунка, у мене буде теплий шалик. Членом сім’ї вже став і собака Рокі (породи мопс), тож цьогоріч і він не залишиться без подарунка. Його чекатимуть шоколадні цукерки, які він дуже любить. Але найкращий подарунок – це здоров’я, і хочеться, аби його мали і маленькі, і дорослі.
Олег Панькевич,
голова Львівської обласної ради:
– Я сподіваюся, що цього року на Миколая буду вранці вдома і бачитиму, як моїм діткам святий Миколай принесе подарунки, бо вони були увесь рік чемні, а також мені та моїй сім’ї. Дуже тішуся, що разом зі своїми близькими зможу відчути цю радість подарунків. Хотілося б, щоб якомога більше дітей в Україні також мали таке щастя. Аби святий Миколай прийшов і до тих діток, які чекають його у дитячих будинках, сиротинцях. Хотілося б , щоб органи влади розуміли цю проблему, виконували функції соціального захисту і робили хороші справи для того, аби в нас було менше дітей і людей, які б потребували такого захисту держави.
Галина Вдовиченко,
письменниця:
– Передовсім здоров’я для всіх! А ще мені страшенно би хотілося бодай зо дві години вільного часу, коли мене ніхто б не турбував. Чи ще краще два тижні, щоб можна було завершити те, що замислила. Але такий вільний час мені лише сниться. Тому вирішила потішитися з малого – склала список книжок, які сама собі подарую уже сьогодні-завтра (скажімо, книгу Євгенії Кононенко “Героїні та герої”, нові казки Зірки Мензатюк та інші цікаві твори). І звичайно, зранку зазирну під подушку.