Скільки, на вашу думку, повинен заробляти міський голова?

На своїй  першій сесії міські депутати затвердили зар­платню мера Львова. Згідно з ухвалою, за яку проголосував 81 депутат, міському голові Львова Андрію Садовому встановили надбавку за вислугу років у розмірі 15% до посадового окладу та надбавку за високі досягнення у роботі у розмірі 50% посадового окладу.

Відтак, за підрахунками прес-служби Ратуші, щомісячно до кишені керманича потраплятиме близько 10 000 гривень.  Сума не остаточна і коливатиметься від часу роботи та від того, які звання присвоюватимуть міському голові під час його діяльності. Зарплатня високопосадовців – тема багатьох дискусій. Отож, сьогодні “Пошта” запитує читачів: скільки, на вашу думку, повинен заробляти міський голова?

Ольга Давид,
прес-секретар  Львівського апеляційного адміністративного суду:

– Якщо б високопосадовці хотіли жити на одну зарплату, то вони б її вже давно підвищили. На мою думку, зарплата міського голови має бути не меншою від зарплати міністра. Але, логічно було б від самого міського голови почути, на яку суму він оцінює свою роботу. Це нормальна практика в комерційних структурах, коли, при найманні на роботу, у працівника запитують, яка заробітна платня його влаштує, і, якщо запити кандидата на посаду перевищують можливості працедавця, тоді кандидат може або шукати іншу роботу, або йти на компроміс. Ще логічніше було б, якби депутати затверджували заробітну плату міського голови ще до виборів.

Віталій Загайний,
віце-президент Асоціації міст України у Львівській області:

– У мене є ідея, що зарплату міського голови треба прив’язувати до розміру бюджету міста. При цьому треба розуміти, що є різне навантаження і обов’язки міського голови у місті, де мешкає 20 тисяч людей і, де мешкає 1300 людей, як, скажімо, у найменшому місті України. Можливо, треба прив’язувати зарплату до бюджету, але треба встановити верхню планку – не більше, наприклад, 20 тис. грн на місяць. Якщо говорити про певні фактичні показники, то можна притримуватися інших чинників. Наприклад, не розмір бюджету, а середня зарплата у промисловості чи у країні і встановлювати підвищувальний коефіцієнт за виконання обов’язків міського голови, скажімо, у 2,5 раза. Скільки це має бути в грошах? Важко сказати. У такому місті, як Львів, заробітна плата міського голови не могла би бути меншою від 20 тис. грн. Нині це рівень зарплати депутата ВРУ. Для мерів дрібніших міст мають бути менші гроші, але не нижче 5 тис. грн.

Олесь Нога,
мистецтвознавець, художник:

– Напевно, дуже багато. Але головне, щоб він був мером не лише за посадою, а й за розумінням власних обов’язків. Він має працювати на благо міста не лише на словах, а практично, щоб усі львів’яни цю його працю побачили і відчули. А там хай заробляє собі хоч мільйон. Якщо буде реальна турбота про місто, сума заробітку мера уже нікого не хвилюватиме.

Сергій Проскурня,
режисер:

– Мер мільйонного міста повинен заробляти не менше за директора надпотужного заводу з утилізації сміття, але не більше губернатора. Губернатор же повинне заробляти трохи більше за мера, але не більше за прем’єр-міністра (приблизно так, як міністр). Прем’єр-міністр – більше за губернаторів та міністрів, але не більше за президента. Але виникає запитання: чи потрібна зарплата президентові?

Олександр Неберикут,
представник ГМ ОПОРА:

– Істина пізнається в порівнянні. Вважаю, що заробітна плата міського голови має бути не меншою, ніж в депутата Верховної Ради. Адже попри суттєву відмінність в статусах цих осіб, рівень обов’язків та відповідальності міського голови перед територіальною громадою, як правило, є вищим, ніж у депутатів. Як зрештою, і суттєвішим є внесок міського голови у вирішення щоденних проблем членів територіальної громади – в комунальній, транспортній чи сфері благоустрою міста. Як відомо, середній місячний оклад народного депутата становить близько 7 тис. грн (а з надбавками – близько 15 тис. грн).  Натомість середня зарплата міського голови – близько 3 тис. грн. Це дивує. Бо усі міські голови, кількість яких в Україні становить приблизно ж стільки, скільки депутатів у Верховній Раді (454), – реально приносять для країни більше користі, ніж часті бійки чи суперечки народних обранців.