Чи користуєтеся ви гарантованими законом пільгами для багатодітних сімей?

Багатодітні родини, здавалося, нарешті дочекалися пільг, про які так багато говорили – прийнято відповідний закон, згідно з яким багатодітні родини з 1 січня цього року мають низку пільг і переваг. А саме: 50-відсоткову знижку під час оплати комунальних послуг у ме­жах норми, безкоштовний проїзд усіма видами міського транспорту, окрім таксі, безкоштовне отримання ліків за рецептами лікарів, першочергове отримання путівок на оздоровлення тощо. Але, спробувавши скористатися законним правом, члени багатодітних сімей зіткнулися з низкою непорозумінь. Подекуди пільги є лише на папері. Сьогодні “Пошта” запитує читачів: чи користуєтеся ви гарантованими законом пільгами для багатодітних сімей?

Андрій Садовий,
міський голова Львова, батько чотирьох дітей:

– Щодо користування пільгами, то цим займається моя дружина, і ми також подаємо відповідні довідки. Проте, як мені здається, цей напрям потребує значного підсилення. Хто має дітей, той мене зрозуміє. Коли маєш одну дитину, а коли четверо – тим більше. Тому, не чекаючи державних допомог, ми з бюджету мерії запровадили диференційовані доплати багатодітним сім’ям. Комусь разові по 7,5 тис. грн в рік, а комусь – щомісячні по 500 грн. Однак, хотілося б, щоб розуміння держави в цьому питанні було більше.

Галина Берчак,
педагог, мати трьох дітей:

– Прийняті нібито “з метою  посилення  соціального  захисту  багатодіт­них сімей” поправки до Закону України “Про охорону дитинства” – це черговий обман з боку влади. В повному обсязі діють лише ті пільги, що стосуються безкош­товного проїзду дітей в громадському транспорті. Натомість передбачена законом 50-відсоткова знижка на оплату комунальних послуг усіляко гальмується комунальними підприємствами. По-перше, вони вимагають величезної кількості різноманітних довідок та ксерокопій. По-друге, деякі ЛКП досі – з початку року – не провели перерахунку згідно із наданими державою пільгами. При цьому вони посилаються на якісь свої внут­рішні інструкції, які, виходить, мають більшу силу, ніж підписаний Президентом України В. Януковичем закон. Я вважаю, що пану Горбалю як представнику глави держави в області було б варто розібратися з цим питанням, адже невиконання на місцях ініційованого Президентом закону підриває авторитет Президента, який не може добитися втілення в життя своїх рішень.

Іван Лучук,
письменник, батько шести дітей:

– Ми користуємося певними пільгами, хоча я не вважаю їх достатніми. Коли одинадцять років тому народилася перша дитина, ми взагалі нічого не отримали, на другу і третю – якийсь мізер, на четверту – трохи більше, а вже на п’яту й шосту – доволі солідні гроші. Але це була одноразова допомога. Цього року отримали грошову допомогу на оздоровлення дітей, то я зміг з чотирма старшими поїхати на Світязь. На море нам би, мабуть, не вистачило. Проте мої старші доньки завдяки програмі Львівської міської ради “Щаслива родина” цілий місяць провели на морі. Але великою проблемою є те, що допомога по догляду за дитиною, навіть така мізерна, як вона зараз є, виплачується лише до трьох років. Коли моєму молодшому синові виповниться три роки, я не впевнений, що дружина, маючи шестеро дітей,  зможе піти працювати. Навіть якщо і зможе, тоді не буде жодної допомоги. А видатки весь час збільшуються, зараз, наприклад, я маю трьох школярів. Думаю, що таку допомогу мали би виплачувати до повноліття дитини, а не до трьох років. Також проблемою є житло. Ми стоїмо на черзі на розширення, адже живемо восьмеро на 40-ка метрах.

Ольга Хворостовська,
журналіст, мама трьох дітей:

– Передбачені законом пільги стали значною підмогою для нашої сім’ї, адже в повному обсязі сплачувати за комунальні послуги, особливо в зимовий період, – це досить значне навантаження на сімейний бюджет. Також влітку моя старша донька за програмою літнього оздоровлення дітей із багатодітних сімей відпочивала у таборі “Старт”. Звичайно, така підтримка є досить суттєвою і не тільки в матеріальному плані, а важливо, що змінилося ставлення до багатодітних сімей. Щодо мене, то я не вважаю сім’ю, де троє дітей, багатодітною, це має бути програма мінімум для кожної української родини, щоб наша нація і держава могли нормально розвиватися. І вважаю запровадження цих пільг першим кроком на шляху зміни нашої свідомості.

Ганна Власюк,
найстарша дочка у сім’ї, де п’ятеро дітей:

– За три роки навчання в університеті мені лише раз вдалося отримати пільгову підтримку в розмірі 450 гривень. Таку суму повинні виділяти двічі на рік дітям із багатодітних сімей та з гірських районів. Коли двоє моїх молодших братів поселялися в студентському гуртожитку, то змогли отримати місця тільки завдяки тому, що походять із багатодітної сім’ї. Нещодавно найменшому братові виповнилося 8 років, то мамі присвоїли звання матері-героїні, але обіцяної одноразової допомоги у розмірі 6 тисяч від держави їй, чомусь, так і не нарахували…

Іванка Крип’якевич-Димид,
художник-іконописець, мати п’яти дітей:

– Поряд із передбаченими пільгами на оплату житлово-комунальних послуг, які нас дуже виручають, діти, особливо старші, тішаться можливістю безкоштовного проїзду в громадському транспорті. Це дає їм більшу свободу. Власне повернулася зі соцзахисту, де подавала документи на одноразову допомогу, є ще й така в нас можливість. Однак щоразу, аби її оформити, необхідно зібрати повний пакет документів. Це складно і для тих, хто подає, і для тих, хто з цими документами працює. Сьогодні всюди стоять комп’ютери, і я вважаю, що за бажання можна було б цю процедуру хоча б трохи спростити. Звичайно, скільки б цих допомог не було, їх ніколи не буде забагато, навіть достатньо, бо видатки з кожним днем зростають. Але ми маємо бути вдячними і за те, що сьогодні маємо. Я розумію, що наша держава аж ніяк за своєю економічною потугою не може зрівнятися з більш стабільними, наприклад із Бельгією. Там, якщо в родині троє дітей, один із батьків може не працювати, державна допомога на кожну дитину становить близько 2000 євро.