Як ви ставитеся до запровадження дрес-коду в органах влади?

Жінки мають бути жіночними, а компетентність красивою. У Кабінеті Міністрів України з першого жовтня діють внутрішні рекомендації щодо належного зовнішнього вигляду – стриманий діловий стиль одягу, що надає авторитетності і свідчить про компетентність працівників. Ініціатори новел не оминули своєю увагою жодної (видимої) деталі вбрання: описано побажання щодо вибору як костюмів та пасків для чоловіків, так і макіяжу та парфумів для жінок. Гадаємо, мало в кого є сумніви, що, вибираючи вбрання, слід зважати на специфіку установи, в якій працюєш. Однак чи конче потрібно на цьому наголошувати, скрупульозно виписуючи норми? Сьогодні “Пошта” запитує читачів, як вони ставляться до запровадження дрес-коду в органах влади?

Олеся Винницька,
PR-менеджер:

– Це називається – чиновникам немає чим зайнятися. Звичайно, певні і для всіх зрозумілі правила повин­ні існувати – охайність, діловий стиль, елегантність, згідно з якими людина визначатиме, у що їй одягатись. Але детально розписувати, що, наприклад, жінкам-чиновникам можна одягати, а що ні – це якась дурня. Не подобається і те, що відвідувачі повинні також дотримуватись дрес-коду, зокрема журналісти. Вже навіть відомий випадок, коли журналіста не впустили на захід, бо його одяг не вписувався у правила. Краще б держслужбовці ефективніше працювали, ніж дурницями займалися. Хоча, можливо, саме оголені руки і глибоке декольте жінок-чиновників їм заважало…

Семен Глузман,
психіатр, правозахисник

– Узагалі, я мало про це чув, але так розумію, що відтепер ходити до парламенту в трусах і майці заборонено. Навіть не знаю, що сказати, бо я, до прикладу, ніколи не одягаю краватки. Я здивований і не розумію такого нововведення, це може стосуватися працівників Кабміну, але не відвідувачів. Окрім того, це може розцінюватися як порушення прав людини, бо дивно, що чоловік з іншою зачіскою не матиме права заходити до приміщення.   Чиновник як держслужбовець повинен бути акуратним і чистим – це не викликає сумніву, але коли журналіста не пускають до Кабміну, бо він неправильно одягнений, то слід проконсультуватися з юристами, чи не є це перепоною в отриманні інформації. До того ж мені цікаво, коли я захочу написати рекомендацію чи скаргу міністрові, то тепер доведеться шукати костюм? Хочу сказати, що до Білого дому я приходив без краватки, і держсекретар США не зробив мені зауваження, навпаки, ми приємно провели час. Думаю, у Кабміну є серйозніші питання до розгляду.

Ірина Микичак,
заступник начальника Головного управління охорони здоров’я ЛОДА:

– До запровадження дрес-коду ставлюся позитивно, бо люблю порядок у всьому й у виборі одягу для роботи у структурах влади також.  Робота – це не є те місце, де треба демонструвати нові тенденції в моді. Одягатися слід так, аби почуватися вільно і мати хороший настрій. За кордоном дрес-код став нормою життя, і ніхто не вважає це чимось надзвичайним. Вважаю, що представники влади повинні  одягатися елегантно, зі смаком і водночас стримано.

Любов Янків-Вітковська,
доцент НУ “Львівська політехніка”:

– Звісно, позитивно ставлюся до запровадження дрес-коду в органах влади. Це цілком на часі. Єдине, аби це не була якась військова повинність… На роботу потрібно вбиратися в одяг, який має бути у цілком розумних межах і щоб виглядати пристойно. Скажімо, коли сьогодні в Україні приходиш у ті чи інші міжнародні фінансові інституції, то бачиш, що їхні працівники чітко дотримуються дрес-коду. Аналогічне є у США та країнах Європи. Звісно, не личить ходити на роботу у глибокому декольте. Має бути межа між одягом на роботу та вечірку. У декольте, аналогічно як у діамантах, радше пасує йти до театру.

Влада Прокаєва,
голова Благодійного фонду “Обдаровані діти – майбутнє України”:

– Я вважаю, що в органах влади обов’язково має бути дрес-код. Спеціалісти, які представляють керівництво країни, мають виглядати відповідно до посад. На жаль, не всі працівники мають традиційні уявлення щодо зовнішнього вигляду держслужбовця, щобільше – не всі мають класичний смак, якого вимагають владні кабінети. Тому, на мою думку, дрес-код розроблений та затверджений абсолютно доречно та вчасно. Інша річ, що він вийшов найсуворішим та найсухішим з усіх допустимих. Я думаю, що можна було б зробити його більш демократичним. Наприклад, можна було б дозволити жінкам одягати жіночні аксесуари та прикраси. Я за жіночність у будь-яких умовах та проявах!

Роксолана Богуцька,
член Спілки дизайнерів України:

– Не знаю, про які саме рекомендації щодо зовнішнього вигляду політиків йдеться. Але якщо вважаємо себе європейською державою, то дрес-код працівників влади просто повинен бути. Інша справа, наскільки та чи інша рекомендація є доречною. Не стежу, як, скажімо, виглядають українські парламентарки. Однак сподіваюся, їм вистачає смаку, аби грим на їхніх обличчях під час робочого дня був не вечірнім, а стриманим – денним. Відтак, чи варто це прописувати окремим пунктом? А взагалі, дрес-код для працівників влади – це не обмеження їхніх прав, а обов'язкова складова іміджу та праці. 

Наталка Шимін,
художниця:

– Якщо подивитися на те, як вбираються наші можновладці, то дрес-код для них потрібний. Проте мені особисто було би цікавіше спостерігати за вільним виявленням кожної особистості, зокрема і через одяг. Але та відсутність смаку, яка панує в нашій владі, мене дратує. На превеликий жаль, наша екс-прем'єр-міністр сильно перебирала із усілякими брязкальцями. Уявіть, наскільки елегантніше би виглядало, якби вона вбирала до своєї екзотичної коси строгі костюми. Такий конт­раст створював би набагато цікавіший образ, ніж численні рюшечки, які тільки дратують. Так що для мене головне полягає не в дрес-коді, а в наявності або відсутності смаку.