Чи зможе українська легка промисловість заповнити нішу закордонного секонд-хенду?

Схоже, що зі заявою заборонити ввезення в Україну секонд-хенду влада не жартує. Українцям ця ідея посадовців категорично не подобається! Люди обурені, особливо це стосується мам, які велику кількість речей для своїх діток сьогодні купують саме у крамницях “секонду”. Ба більше, після озвучення заяв влади у магазинах секонд-хенду змітають все, намагаючись закупитися наперед про всяк випадок. Упродовж останніх років на секонд-хенді не вдягалися хіба що наші можновладці, а всі інші верстви населення через це “проходили”. Хтось одноразово, інші – лише кілька разів, але вельми велика частина людей навідується туди постійно. Мовляв, там є досить велике різноманіття якісних та ексклюзивних речей, і, що головне, це людям по кишені, зважаючи на тотальний ріст цін на все і вся. Власне українців приваблює секонд ще й тому, що вітчизняна легка промисловість не завжди може задовольнити попит покупців якісними речами за доступними цінами. Про заборону секунд-хенду мова йшла вже не раз. Попередні уряди час від часу запускали в народ таку “лякалку”, але усе закінчувалося тим, що партії закордонних вживаних речей лише збільшувалися. Як буде цього разу? Кому пішов назустріч Президент Янукович, відвідавши недавно Китай: українській легкій промисловості чи щось виторгував у китайців в обмін на заборону секонд-хенду? Сьогодні “Пошта” запитує читачів: чи зможе українська легка промисловість заповнити нішу закордонного секонд-хенду?

Зеновій Бермес,
президент Асоціації роботодавців Львівщини, депутат Львівської облради:

– Ті, хто нині бореться зі секонд-хендом, фактично воюють зі своїм народом! Особливо з найбіднішими людьми в Україні, яких сьогодні є дуже багато. Мережа секонд-хендів стрімко та успішно розширилася у нашій державі насамперед тому, що громадяни не мають фінансової змоги купувати речі вітчизняного виробництва, які є дорожчими, ніж вживані закордонні. Доходи українців зараз є меншими від реальної потреби, адже постійно зростає вартість продуктів харчування, щораз більшими є тарифи на комунальні послуги, дорожчають ліки. А одягатися ж у щось треба! Загалом для того, щоб “вимерли” секонд-хенди, у державі потрібно створити сприятливі умови для розвитку бізнесу та галузей, зокрема і легкої промисловості. Потрібна виважена державна політика, а нині ж усе навпаки.

Наталка Сняданко,
письменниця, перекладач, журналіст:

– У всіх суперечках довкола секонд-хенду мене найбільше дратує момент позбавлення вибору. Я цілковито підтримую ідею захисту вітчизняної легкої промисловості і з радістю купуватиму її продукцію, щойно вона з’явиться у продажу належної якості і за доступною ціною. Але ніколи не повірю у те, що допомогти їй можна лише заборонивши секонд-хенд. Це приблизно так само, як захищати книговидавництво, заборонивши бібліотеки. Чому б не спробувати для початку надати пільги підприємцям легкої промисловості й створити їм сприятливі умови для розвитку. Популярність секонд-хендів піде на спад сама собою після того, як з’явиться достатня кількість якісного і нового одягу, який можна буде купити за повною ціною або на розпродажах, як це відбувається у всьому світі.

Ярослав Рущишин,
директор ВАТ “Тротолла”, депутат Львівської облради:

– Гадаю, це нормальна політика підтримки вітчизняного виробника. Оскільки, на жаль, в Україні секонд-хенд дорівнює контрабанді.  Під виглядом секонд-хенду до нас за копійки везуть новий одяг, який за кордоном купують на розпродажах. Якби цей одяг відповідно задекларували на митниці, то він був би не дешевший, ніж вітчизняний. Щодо того, чи зможе українська легка промисловість забезпечити вітчизняного споживача, то, на мою думку, легко.  Ринок відразу відреагує, тільки-но люди почнуть купувати новий якісний вітчизняний одяг. Врешті, серед вітчизняних виробників розпродаж теж практикують, тож одяг буде доступним за ціною пересічним громадянам.  

Оксана Смерека-Малик,
директор Художнього ліцею:

– Я за те, щоб секонд-хенд у нас був. Знаю дуже багато людей різних професій та посад, які купують там речі. Можливо, варто зменшити обсяги такого ринку, але залишитися він таки повинен. Для багатьох людей це єдина можливість купувати одяг так, як це повинно бути: оновлювати гардероб щосезону, а не раз на десять років.  

Василина Думан,
львів’янка:

– Гадаю, що це не станеться найближчим часом, оскільки українські підприємства продають новий одяг, що само собою підвищує його собівартість. Секонд-хенди створили таку конкуренцію лише тому, що брендовий одяг може бути придбаний за безцінь, а це пов’язано тільки з його вживаністю.