Абревіатура Спілки європейських футбольних асоціацій в обставинах, що склалися у Львові на кінець липня 2008-го, може зазнати деякої кореляції: українська єврофутбольна афера визрі­ла і передбачити її наслідки якщо й можливо, то лише зі значною часткою умовності.

Хизування паперовими стадіонами, готелями, шляхами та летовищами дійшло логічної точки, після якої розпочинається торг, причому торг невигідний, з безвиході, з усіма наслідками, що навіть і не снилися тим ошалілим чоловікам, на голови яких, мов грім з ясного неба, упала звістка про перемогу України в тендері за право проведення Євро-2012...

Я цілком розумію пана Димінського: він підприємець, який чує нагоду зиску і вхопився у неї обома руками. Його можна звинувачувати у будь-чому: в жадібності, бажанні відкусити якомога більше. Але на Димінського не можна грішити бодай в одному - не він конструював ситуацію пату і глухого кута, він тільки спостерігав за борсаннями міського голови, його піар-вибриками, метою яких, у принципі, був той же зиск. Якби йшлося про громадський інтерес, то, мабуть, ніхто б не кинув у Садового й камінчика, але ж ні. Громаду годували протермінованим фаст-фудом у яскравих обгортках, і тепер вона має проблеми з перетравленням цих "смаколиків". Бо так чи інак саме городянам доведеться платити за усіма завищеними укільканадцятеро рахунками, і тепер вже нема різ­ниці, будуть вони на кондо Димінського чи когось з обі­цяних Садовим інвесторів.

Ось за це й мусить відпо­вісти наш креативний мер. Зокрема, за те, що у славній галицькій столиці тепер зі свічкою треба шукати по­літиків, які б могли ґарантувати чесне використання майбутніх позик для євро­стадіону. За те, що згаяно дорогоцінний час і купу кош­тів на пустопорожній піар. За те, що під приводом під­готовки до Євро здійснено кілька залаштункових оборудок, ціну яких дізнаємося незабаром.

Але питання про форму відповідальності. Ясна річ, Андрію Івановичу не світить доля його попередника, - погодьтеся, вказувати мерові на двері напередодні футбольного чемпіонату було б легковажно і самовбивчо. Термін каденції міського голови вичерпується 2010-го, отже, Садовий має шанси завершити всі свої наміри і сентиментально помахати нам ручкою - акурат того року ставатимуть (якщо ставатимуть!) до ладу об'єкти футбольної інфраструктури. Скаже на прощання: що зміг, те зробив, а що ні - то не до мене. І матимемо логічне завершення великої української єврофутбольної афери, словом, - УЄФА.