Чи вірите ви обіцянкам міського голови не підвищувати тарифи на воду та тепло?

Через  підвищення ціни на газ на 50% фахівці прогнозують ріст тарифів на опалення і гарячу воду. Ще у серпні Міністерство з питань житлово-комунального господарства робило невтішні прогнози: тарифи на тепло і гаряче водопостачання восени зростуть на 20-25%. За розрахунками львівських комунальників, стрибок цін буде ще вищим – мешканцям нашого міста вже цього року доведеться платити за гарячу воду та тепло на 40% більше ніж торік.  Натомість Андрій Садовий, міський голова Львова, вирішив захищати рідне місто до останнього і заявив, що позиція Ратуші однозначна – не піднімати тарифи для мешканців у такий скрутний час. Щоправда, як зробити так, щоб ці підприємства не збанкрутували, очільник міста не уточнив. Адже, за розрахунками комунальників, якщо не підняти тариф після стрибка ціни на газ, на початок опалювального сезону їхні збитки уже становитимуть 8 мільйонів гривень…  Отже, гучні заяви міського очільника напередодні місцевих виборів, хоч і мають солодкий присмак, але можуть виявитися малодієвими. Тому ми вирішили запитати читачів “Пошти”: чи вірите ви обіцянкам міського голови  не підвищувати тарифи на воду та тепло?

Іван Квик,
начальник Державної житлово­-комунальної інспекції у Львівській області:

– Ні, не вірю обіцянкам міського голови не підвищувати тарифи на воду та тепло. Адже, якщо зросла ціна на газ, то не розумію, як можна не підвищувати вартість теплопостачання та гарячої води?! Цілком логічне підвищення при будь-якому міському голові… Також зросли тарифи на електроенергію. Гаряча ж вода та теплопостачання без струму не подаються… Все це ланцюгова реакція. Автоматично підвищується ціна на все. Можливо, Львівська міська рада знайде резерви і буде дотувати комунальні підприємства або ж покриватиме їм різницю у тарифах.

Тамара Ґорґішелі,
музикант, співачка, актриса театру ім. Леся Курбаса, фронт-вумен гурту “Ґорґішелі”:

– Думаю, що якщо міський голова це обіцяє, він намагатиметься виконати свої обіцянки. От тільки чи вийде це в нього, я не знаю. Мабуть, не все залежить лише від нього.

Олег Слюсарчук,
дизайнер:

– Напевне, мер, маючи на увазі те, що ЛМР “не ініціюватиме” підняття тарифів, просто зняв із себе відповідальність напередодні виборів. Адже теплопостачання напряму залежить від ціни на газ. Також не вказав, звідки місто буде брати кошти на компенсацію різниці. А такі кошти не передбачені урядом на комунальні тарифи, а лише у формі субсидій кінцевим споживачам (громадянам) і лише газу, це ніяк не стосується теплопостачання та постачання теплої води. Тому я вірю мерові, що він “нічого не ініціюватиме”, але не вірю, що тарифи не піднімуть.

Тарас Бойко,
ІТ-спеціаліст:

– Ні, не вірю. На мою думку, ці питання не в його компетенції. Якщо йому і вдасться якимось чином утримати тарифи на місці, значить доведеться компенсувати чимось іншим. Нам постійно говорять, що в Європі тарифи значно вищі, ніж у нас, і що ми маємо, так би мовити, “запас” на підняття. Але всі чудово знають і розуміють, що купівельна здатність їхніх доходів значно вища від нашої. Я розумію ціну на товари, завезені з-за кордону, але ж енергоносії ми виробляємо самі. На цих тарифах, на цих схемах паразитує дуже багато різних фірм, “правильних” і “неправильних”, і їм всім треба щось їсти, а люди... можуть потерпіти. Можна терпіти в ім'я якоїсь ідеї, наприклад, розібратися з політикою Росії. Але коли ти знаєш, що на тобі наживаються, то рано чи пізно терпець увірветься...

Ірина Вороняк,
керівник PR-агенції “Колібрі”:

– Такі заяви мера будь-якого міста, а не лише Львова, у нинішній ситуації можуть бути продиктовані одним: знайти зайвий привід сподобатися громаді напередодні місцевих виборів. Зрештою, роздавання обіцянок – добре відома піар-технологія. Це одна з найсильніших приманок. Адже ті, хто береться виконати наші бажання, автоматично отримують “зелене світло”. Мішенню впливу в цій ситуації є незаперечне бажання усіх без винятку відносно дешево і безпечно перезимувати. Однак законів економіки ще ніхто не скасовував: ми не можемо платити менше за те, що реально коштує більше. Є питання собівартості послуг і отримання прибутку підприємствами, які їх надають. Якщо внаслідок підняття ціни на газ у всій країні, у Львові є можливість не піднімати тарифи на комунальні послуги, то тоді виникає запитання: а чому ж ми досі платили такі суми? І хто отримував надприбутки з кишень мешканців Львова? Слова мера про те, що “уряд має вирішити, як компенсувати різницю”, теж не можна сприймати як спосіб вирішення проблеми, адже державний бюджет не бездонний.