Чимало сучасних психологічних порадників для широких читацьких кіл присвячені мобілізації еротичного капіталу сучасної людини. Під цим капіталом мається на увазі суміш сексапільності, вроди і соціальної привабливості. І нічого несподіваного у цьому немає, адже значення усіх цих властивостей у сучасному суспільстві стрімко зростає. І тут слід відзначити вагому деталь – жінки з цього огляду мають певні переваги перед чоловіками.

Шість елементів еротичного капіталу

Показовою для актуального стану свідомості у цьому питанні є реакція європейських туристів на рельєфи храму Чанделла у центральній Індії. Спокусливі богині на цих рельєфах зображені дуже переконливо і реалістично, вони займаються сексом в екзотичних позах. Для європейців це свято чуттєвості, сексуальності і жіночої краси виглядає огидно, порнографічно і недоречно у релігійному контексті. Ці рельєфи виглядають контрастно порівняно зі зображеннями у християнських церквах: страсті Христові, хресна дорога, розп'яття, смерть у колі заплаканих жінок. Це порівняння доводить, наскільки несхоже різні культури ставляться до зовнішньої привабливості та еротичного капіталу людини, наскільки по-різному визначають їх статус.

Але що ж таке еротичний капітал? Це важковловима і не дуже вербально окреслювана суміш сексапільності, вроди і соціальної привабливості, яка робить одних людей привабливішими  за інших. Аби зрозуміти закони соціального співіснування людей, динаміку розвитку суспільства та економічні процеси, важливо правильно оцінювати роль і значення еротичного капіталу. Тим паче, що в сучасному індивідуалістичному модерному суспільстві ця роль неймовірно зросла і тепер цей капітал має не менше значення, ніж економічний, культурний і соціальний.

Ясна річ, краса займає центральне місце в цьому комплексі понять, дефініція якого може мінятися залежно від історичного періоду і того чи іншого культурного середовища. У багатьох африканських спільнотах вродливими вважаються жінки з пишними формами. Натомість у сучасному західному світі топ-моделі стрункі та високі. У певні історичні епохи ідеалом краси вважалися лялькоподібні обличчя, а сьогодні перевага віддається жінкам і чоловікам із чітко окресленими вольовими рисами. Краса надається до вдосконалення, але як би її не означали, вона завжди належить до рідкісних, а тому універсальних цінностей.

Другим за важливістю елементом є сексуальна привабливість, і вона зовсім не обов’язково повинна сполучатися із зовнішньою красою. Краса, як правило, асоціюється із гарним обличчям, сексуальність же передбачає насамперед вродливе і привабливе тіло. Сексуальність визначають також індивідуальні риси особистості, стиль, особлива манера рухатися і спілкуватися. Краса статична, її можна сфотографувати. Сексуальна привабливість оживає в рухах людини, у її поведінці, голосі. І тут також діє правило, що сексуальна привабливість – це рідкісний, а тому особливо цінний дар.

Третій елемент еротичного капіталу соціальний: шарм, граційність, приємність у спілкуванні і не в останню чергу здатність викликати в інших приємне відчуття, змушувати любити і хотіти себе.

Четвертий елемент – це вітальність, і це, своєю чергою, також суміш із здоров’я, соціальної енергійності та гумору.

П’ятий елемент торкається соціальної репрезентативності: одяг, макіяж, парфуми, прикраси, зачіска та аксесуари – люди дуже по-різному прикрашають себе, щоб підкреслити свій соціальний статус і особистий стиль.

Шостий елемент – це сексуальна енергія та компетентність. Цей елемент, як правило, стосується лише приватних, інтимних стосунків, тоді як попередні п’ять елементів присутні у всіх соціальних контекстах – видимі чи невидимі.

Як довго, як часто і з ким?

Усі шість названих вище елементів стосуються як жінок, так і чоловіків. У Новій Гвінеї чоловіки розмальовують собі обличчя яскравими фарбами та креативними візерунками і прикрашають волосся. У західному світі жінки використовують макіяж частіше за чоловіків. Часто еротичний капітал жінки асоціюється безпосередньо з її репродуктивною здатністю. Натомість у високорозвинених індустріальних суспільствах “репродуктивний капітал” відіграє набагато меншу роль, ніж у часи колишнього аграрного суспільства із високими цифрами народжуваності.

У різних культурах світу жінки частіше володіють еротичним капіталом, ніж чоловіки, бо жінки більше працюють над своїм еротичним іміджем. Слід зауважити і те, що західноєвропейські чоловіки у ХХІ столітті витрачають на свою зовнішність значно більше часу і грошей, ніж раніше, і, відповідно, інтенсивніше працюють над своїм еротичним капіталом. А тим часом жінки все частіше основну увагу приділяють тому, аби покращити свої професійні навички, збільшити досвід роботи, накопичують економічний капітал.

Раніше ярмарки одруження і пошуку партнерів були дуже герметичними і замкнутими. Важливо було зберігати класові, станові, кастові, релігійні, соціальні та вікові умовності. Партнерів для своїх дітей часто обирали батьки, зважаючи при цьому виключно на збільшення економічного та соціального капіталу родини. На сучасних глобальних ринках одруження панує “самообслуговування”, тож не дивно, що роль еротичного капіталу під час пошуку партнерів усе зростає.

Одруження як можливість підвищити соціальний статус

Вага еротичного капіталу в сучасному суспільстві зростає – на ринку праці, у ЗМІ, у політиці, у рекламі, у спорті та мистецтві. Популярні порадники нині розповідають насамперед про можливості збільшення свого еротичного капіталу для того, щоб підняти власну ринкову вартість і перетворитися на приємнішу, щасливішу, привабливішу та успішнішу особистість. Еротичний капітал – це ресурс, значення якого зростає і який не поступається своєю вагомістю економічному, соціальному і культурному капіталам.

Таким чином жінки можуть використовувати власний еротичний капітал не лише на ринку одруження, а й на ринку праці. І хоча ринок праці сьогодні набагато більш відкритий, ніж раніше, ринок одруження залишається для багатьох жінок важливою можливістю підвищити свій соціальний статус. Статистичні та наукові дослідження підтверджують, що ринок одруження і ринок праці стали для сучасної жінки рівнозначними як можливості досягнення вищого життєвого стандарту та кар’єрного росту.

Але чому ж тоді цей капітал досі настільки відверто ігнорували? Імовірно, через те, що соціальні науки досі в основному вивчали чоловічі інтереси. І тут бачимо, що у багатьох випадках світ і досі притримується патріархальної моделі світу, яка передбачає чоловічу гегемонію, а чоловіки, своєю чергою, стверджують, що “бонус за вроду” радше дискримінує жінок, ніж стає їм у пригоді. Жінок, які відверто демонструють свою сексуальність чи вроду, часто оцінюють як інтелектуально менш розвинутих.

Християнство зробило багато для того, аби сексуальність і все, що з нею пов’язано, отримали статус чогось нечистого, принизливого і приналежного до світу інстинктів, що їх людині слід соромитися. Найбільш яскраво таку суспільну опінію демонструє ставлення до жіночої проституції. Статистика підтверджує, що у Європі лише дуже незначна кількість людей вважають проституцію звичайною професією. Жінок, які працюють у секс-індустрії, автоматично вважають жертвами, невдахами, некомпетентними і приреченими на життєву поразку. З такими жінками не вступають у соціальні контакти. І не лише продаж сексу та сексуальних послуг вважається злочином, а й усі можливі ситуації, в яких відбувається обмін сексуального капіталу на статус чи гроші. Це патріархальне уявлення про мораль заперечує цінність еротичного капіталу, і так само ця мораль працює в інших галузях людської діяльності, наприклад, у галузі догляду за хворими і немічними. Переконання, що любов і людська турбота не продаються, виправдовує низькі заробітні платні у цих галузях.

Феміністична ідеологія

Чому жінкам, а особливо феміністкам, так і не вдалося розпізнати і належно оцінити вагомість еротичного капіталу? Бо феміністична теорія поборола старі суспільні стереотипи лише позірно, а насправді у багатьох випадках ця теорія радше допомогла зміцнити ці стереотипи і уявлення, створивши фальшиву дихотомію: жінку можна оцінювати або ж за її людським капіталом, тобто розумом, освітою, професійними якостями, або ж за еротичним капіталом, її зовнішністю, стилем, сексуальністю, шармом. Не передбачено можливості володіти обома цими капіталами.

У Європі дуже суворо дотримуються цієї ідеології, коли постає питання ґендерної рівноправності. Тоді говорять, як правило, про кількість робочих місць для жінок, можливість досягнути керівних позицій і різницю в оплаті праці. Висновок: жінки без професії і доходів піддаються дискримінації і автоматично вважаються “нерівними”. Основою цього псевдопрогресивного способу мислення є твердження, що жінки завжди є жертвами чоловічого гноблення. У такому контексті гетеросексуальність виглядає підозріло, ніби своєрідний пакт із ворогом, а застосування еротичного капіталу вважається у цій війні зрадою інтересів свого табору.

Чимало праць, присвячених теорії фемінізму, ставлять на перший план протест проти зростання вартості еротичного капіталу у суспільстві, виступають за пуританське заперечення всього чуттєвого, еротичного і вродливого. Згідно з такою позицією, оцінювати зовнішність людини нечесно, а отже, заперечується і цінність еротичного капіталу.

Натомість рельєфи храму Чанделла у центральній Індії нагадують нам про те, що еротичний капітал в інших культурах має дуже навіть високу цінність, особливо жіноча врода і спокусливість. Мабуть, найкраще це демонструє Бразилія, культура якої з пошаною ставиться до еротичного капіталу. Бразилійці вважають інвестиції у пластичну хірургію цілком виправданими та раціональними. Щорічні карнавали, під час яких еротика виставляється на публічний показ, лише підтверджують пошану суспільства до еротичного капіталу. Причому участь у карнавалі беруть усі без винятку соціальні прошарки суспільства. І хоча у Бразилії гетеросексуальність є культурною нормою, до гомосексуалістів, бісексуалів і трансвеститів ставляться тут значно толерантніше, ніж у багатьох інших країнах, і вони навіть мають свої спеціально визначені місця на самба-парадах під час карнавалів.

Економічне і соціальне значення еротичного капіталу зростає, це дає жінкам певні переваги і неминуче призведе до зміни статусу жінок у суспільстві та економіці. У деяких галузях ринку праці еротичний капітал може бути дієвішим за економічний, соціальний чи культурний. І нам рано чи пізно доведеться навчитися його цінувати.

Гамбург.

Кетрін Гакім

Уривки за публікацією у виданні “Internationale Politik“.
Переклад із німецької