Чи слідкуєте ви за перебігом президентських перегонів у Польщі?

Завтра, 4 липня, в Польщі відбудеться другий тур президентських виборів. За найвищу посаду змагатимуться голова парламенту Броніслав Коморовські та брат-близнюк загиблого під Смоленськом президента Ярослав Качинські. З огляду на несподівано менший, аніж очікувалося, розрив між кандидатами в першому турі, коментатори стримано ставляться до прогнозів стосовно другого. Нагадаємо, що спочатку беззаперечним фаворитом перегонів вважався Броніслав Коморовські. Однак коло прихильників Качинського несподівано значно розширилося, тож політик, якому раніше не довіряла велика частина виборців, тепер має цілком реальні шанси на перемогу.  На думку видання “Gazetа Wyborcza”, це є наслідком шоку після смоленської авіакатастрофи, але також і “безсоромної пропаганди” на користь Качинського. У разі своєї перемоги Коморовські обіцяє через п'ять років запровадити в Польщі євро, сприяти прискоренню реформ в економіці й сільському господарстві, а також вивести польські війська з Афганістану. Качинські, натомість, пропагує сильну державу й католицькі цінності.

Звичайно ж, Україні зовсім не байдуже, хто очолить сусідню державу. Здавалося б, особливо актуальною тема польських президентських перегонів мала б бути у Львові, де завжди плекалися ностальгійні настрої за “старою, доброю Польщею”. Але чи це справді так? Сьогодні ми запитуємо читачів: чи слідкуєте ви за перебігом президентських перегонів у Польщі?

Богдан Кук,
депутат Львівської обласної ради:

– Звісно, слідкую. Вважаю, що від польського президента багато що залежатиме у відносинах Україна – Польща – ЄС. Передусім тут справа у політиці, яку провадив президент Лєх Качинські. За умови, що поляки оберуть керманичем держави його брата Ярослава Качинського, віриться, що й надалі сусідня Польща буде відстоювати інтереси України. Натомість, нині важко прогнозувати, як поведе себе Броніслав Коморовські. Очевидно, що у Польщі прийшла команда прагматиків, яка робить ставку далеко не на історичних чи політичних цінностях, а на економічному зиску держави. Певен: ця недалекоглядність може допомогти на першому етапі, але згодом тимчасовий економічний зиск негативно відіб’ється на геополітичній шахівниці Польщі, ЄС та України. 

Дана Винницька,солістка джаз-гуртів "ShokolaD" та "DagaDana":

– Я стежу за перебігом виборчого процесу в Польщі і навіть ходила на перший тур виборів. Ні, звісно не голосувати, а за компанію з друзями, оскільки гурт "DagaDana" – українсько-польський. Цікаво, що один із його учасників є прихильником Качинського, а інший – Коморовського, вони постійно між собою дебатують, тож можу вважати себе достатньо поінформованою про кандидатів. Хоча не настільки, аби віддати комусь свої симпатії – маю повне право зберігати в цій ситуації нейтралітет. Уважаю, що не можна легковажити політичною ситуацією у сусідній державі, оскільки Польща є дуже впливовою на Україну, і ми покладаємо на неї великі сподівання.  

Олена Шинаровська,
заступник директора громадської організації “Європейський діалог”, Центр польсько-української співпраці:

– Звичайно, слідкую. Навіть попри те, що українська тематика майже відсутня у цьогорічній виборчій кампанії у Польщі. Та й сама кампанія не вирізнялася якимись яскравими елементами. Наша організація 12 років співпрацює з польськими партнерами, тому маємо змогу отримувати не тільки інформацію з мас-медіа, але і безпосередньо від самих польських громадян. Шанси в обох кандидатів фактично однакові, але, на мою думку, хто б не став новим президентом, у закордонній політиці Польщі під час цієї каденції український напрям не буде активно присутнім. Причин цього багато як всередині Польщі, так і в самій Україні.

Ірина Вороняк,
керівник PR-агенції “Колібрі”:

– Звісно, це не лише звичайна людська цікавість, а й професійна необхідність. Виборчі кампанії у сусідів є цікавими для мене насамперед із точки зору використання виборчих технологій, які “працюють” або “не працюють” у тому чи іншому конкретному випадку. Часто ці технології чи окремі прийоми ведення виборчої кампанії перекочовують до нас. Цьогорічні президентські вибори у Польщі особливі: йдеться про те, що вони відбуваються на тлі двох великих нещасть – катастрофи під Смоленськом та повені. Результати першого туру були цілком прогнозованими. Окремо варто звернути увагу на голоси, які набрав Гжегож Нєпєральські. Вони кажуть нам  про те, що у Польщі знову цінуються “ліві” настрої. І найважливіший урок для тих, хто організовує вибори: кампанія від дверей до дверей, спілкування з конкретним виборцем і повага до нього – ось ключ до його серця, а відтак і до відповідного голосування.

Олександр Сушко,
директор Інституту євроатлантичного співробітництва:

– Почнемо з того, що сьогоднішня Польща може дати стільки Україні свого сприяння, скільки ми можемо взяти. Тому більш важливо, що сама Україна готова взяти. У цьому сенсі, чогось критичного у відносинах Польщі та України за будь-якого результату виборів не буде. У принципі, там уже сформувалося певне бачення щодо національних інтересів на східному напрямку, тому вже й немає щодо цього великих дискусій. Звісно, є певна відмінність між позицією лідерів двох провідних партій, але їх погляди за останні два роки значно зблизилися. Скажімо, відмінність між Ярославом Качинські та Броніславом Коморовські є суттєво меншою, ніж відмінність між Лєхом Качинські та Дональдом Туском на попередніх президентських виборах. Тому я не думаю, що після цих виборів слідуватиме якийсь перегляд зовнішньої політики Польщі, тим паче, що вона і сьогодні є більш прагматичною, аніж це було раніше, щоправда, це більше зумовлено саме внутрішньоукраїнськими процесами.

Олексій Ананов,
керівник відділу культурно-просвітницьких програм “Радіо-Ера” FM:

– За перебігом президентських перегонів я слідкую неуважно. Здебільшого читаю витяги в журналах та газетах. Знаю, що політологи вище оцінюють шанси отримати президентське крісло Броніслава Коморовського. З іншого боку, усі знають команду Качинського як таку, що ніколи і не опускає рук, і здатна на ривок навіть в останній момент. До обох кандидатів я ставлюся позитивно, оскільки їхні передвиборні програми передбачають сприяння вступу України до ЄС. Якщо говорити про особисті симпатії, які мало на що впливають, то мені до вподоби те, що Коморовські  спадковий шляхтич. Це та деталь його біографії, яка робить його постать для мене позитивнішою, натомість іншим подобається жвава біографія Качинського, який в юності разом з братом грав у кіно…