“Віталій Грабар – один із найталановитіших фотокореспондентів у Львові, – говорив про нього на спеціальній зустрічі із Грабаром у фотоклубі “5 х 5” майстер фотосправи Олег Огородник. – Він ніколи нікому не заглядає у кишеню, а завжди робить прекрасні світлини тією технікою, яку має у власному розпорядженні, завжди намагається знаходити незвичний ракурс”.
От за ці ракурси, за талант, за мобільність, за готовність вчитися і постійно рости, за відсутність пихи (попри купу нагород та відзнак, які віднедавна член Національної спілки журналістів Віталік Грабар встиг здобути на розмаїтих конкурсах у Львові та Україні) ми цінуємо Віталія Грабара і як фахівця, що нині працює як фрілансер (зокрема з фотоагенціями: Reuters, УНІАН (Україна), EastNews (Poland), з журналами та газетами) і як людину. Доброзичливу, дотепну і справді скромну.
“Колись прочитав у француза Роджера Гікса про три етапи у становленні фотографа, – розповідав Віталік “Пошті” уже по завершенні офіціозу у фотоклубі “5 х 5”. – Перший, це коли знімаєш простою камерою і на прохання зробити добре фото відповідаєш: “Не знаю, якщо вийде”. Другий – коли питання якості фото уже не стоїть. І третій, коли уже маючи багаж і досвіду і знань, розумієш – добрими виходять далеко не всі кадри. Тобто знову повертаєшся до першого пункту. От я, напевно, зараз уже на цьому – третьому етапі і перебуваю “.
Віталік Грабар не говорить про те, що цей третій етап і свідчить при прихід фотохудожника до власного стилю. А стиль у Віталіка давно є. Гортаючи газетні архіви, ми переважно завжди можемо впізнати його світлини серед десятків інших. Думаємо, що і ви, заглибившись у його творчість, змогли би також…