Куди Ви ходите відпочивати разом із дітьми у Львові?

 Що не рік, то перед мешканцями галицької столиці серед іншого постає проблема: куди подіти знуджених без шкільних занять, змордованих спекою і усіма іншими “принадами” літнього міста дітей? І щоразу з’ясовується, що, у принципі, вибір дуже й дуже обмежений. Парки – хіба для тих, хто вже більш-менш навчився читати, до того ж не надто активний. Дитячі майданчики – хто не знає, що їх з кожним роком стає все менше, а часто вони або сусідують з припаркованими автівками, або, радше, схожі на пункти прийому брухту... Останнім часом трохи втіхи додає аквапарк, але спробуй-но настачити коштів, аби відвідувати його щодня.
Кіно – не з розряду дивинок для нашої малечі. Купа телевізійних каналів пропонують стрічки на будь-який смак, та псувати очі перед “ящиком” – теж не вихід. Якщо ж у кінопалацах крутять прем’єрні фільми, то батькам доводиться знову зазирати у гаманці.
Сьогодні ми запитуємо тих, хто змушений по-дорослому вирішувати дитячі проблеми: куди Ви ходите відпочивати разом із дітьми у Львові?   

Володимир Квурт,
секретар Львівської міської ради, батько чотирьох дітей:
– Якщо говорити про активний відпочинок, то, на жаль, мушу визнати, що, окрім дитячих майданчиків, біля будинку відпочивати з дітьми ніде.  Атракціони у Львові я взагалі не беру до уваги: ні стаціонарні, ні тим паче переносні в центрі міста – за них фактично ніхто не відповідає.  Водити туди дітей небезпечно! Ну, можна ще піти в аквапарк. Щодо тихого відпочинку, то, звичайно, парк. На щастя, вони останніми роками більше облагороджуються і перестають нагадувати лісосмуги. А загалом я  намагаюсь влітку дітей оздоровити, тому хоча б місяць вони відпочивають у Криму чи Карпатах. 

Галина Вдовиченко,
культуролог, письменниця:
– Проводити час із дітьми – як з власними, так і дітьми моїх родичів, друзів, знайомих – я страшенно люблю. І не має особливого значення, де і як ми будемо “відриватись”. Якщо вибираємось із мого Сихова до центру, то охоче мандруємо львівськими закапелками, щоразу відкриваючи  для себе щось нове. Часто їздимо в Карпати. І навіть зима – не перешкода, бо всі діти в моєму товаристві – від найстаршого до найменшого – уміють кататися на лижах. А оскільки сьогодні у мене перший день відпустки, то і я, і “мальки” уже живемо найближчою поїздкою до Добромиля, неподалік якого маємо хатинку. Бо там у нас буде дуже гарне товариство, а ще неторкана цивілізацією природа довкола. А взагалі належу до людей, які завжди готові  запропонувати дітям щось цікаве.

Наталя Онисько,
журналіст:
– Останнім часом нікуди. У Львові нема куди ходити відпочивати з дітьми, реально не існує жодної привабливої пропозиції. Часом ходимо у Парк культури, але оскільки там дуже великі черги на атракціони, то переважно просто катаємося на роликах. Усі свята та фестивалі, розраховані на дітей, зазвичай відбуваються при великому скупченні людей, а йти з дітьми у неконтрольований натовп мені страшно. Кажуть, побудували гарну ковзанку в “Ашані”, ми ще там не були, але плануємо. 

Іван Лучук,
письменник:
– Власне зараз гуляю зі своєю дочкою і сином у Стрийському парку, що за 10 хвилин ходьби від мого дому. Ми уже побавилися на майданчику “Roshen”, пострибали на батуті. Ще хотіли в кіно піти, але сеанс почався 15 хвилин тому. У касах світиться, але двері в хол замкнені, тому неможливо зрозуміти, чи іде фільм, чи ні. Справді, кінотеатрів у Львові мало. На день народження дочки хотів повести її та гостей на “Алісу в Країні чудес”. Але коли квиток коштує 70 гривень, то мені не хотілося платити таку суму за 10 осіб. Між вулицями Тютюнників та Кубійовича є два чудові дитячі майданчики. Мені б хотілося, аби  вони були більш пристосовані для дитячих забав. Адже на цих майданчиках уже багато років нічого не ремонтують. Навіть досі на одному з них є гойдалка, на якій ще я в дитинстві сонечко робив. Щоправда, перед Великоднем ЛКП фарбують лавочки та інші споруди на майданчику.