Восьмого червня мине двісті років від дня народження Роберта Шумана. Львів не залишився осторонь музичних святкувань, концерти з творів “несамовитого романтика” відбуватимуться тут упродовж року. Зокрема, днями на фестивалі “Віртуози” прозвучав славетний Фортепіанний концерт у виконанні талановитого швейцарського піаніста Адріана Отікера. Й під акомпанемент яскравих карнавальних тем фіналу несподівано спало на думку, що маршрут подорожі шуманівськими місцями здатен охопити чи не пів-Німеччини і стати цікавим найширшому колу туристів.

Цвікау

Трохи кумедна назва маленького саксонського містечка  добре знайома ще за шкільними підручниками з музичної літератури. Адже саме тут у родині книготорговця 1810 року народився Роберт Шуман... Уже студенткою мені пощастило за обміном навчатися в Німеччині. Й слухати “шуманівські семінари” в будинку, де минули перші роки життя майбутнього композитора. Тепер тут музей і архів. 

Утім, дім Шумана на Ринковій площі – лише одна із цікавинок Цвікау. Як і знайомий чи не кожному туристові пам’ятник композитору, що вже понад сто років є візитівкою міста. Майже поряд – унікальний фахверковий Гевандгауз XVI ст., де зараз розташовані міський театр та його ровесниця міська ратуша. Гордо височіє Марійський собор, початки якого сягають ще XII ст. Втім, схожа на перлину невелика уроча площа оточена значно менш романтичними спорудами НДР-івської доби. Не слід забувати, що Цвікау традиційно було одним із найбільших центрів автомобілебудування в Німеччині. Саме звідси походили легендарні  “Трабанти”, а сьогодні тут розташований один із заводів концерну “Фольксваґен”.

Також у Цвікау неодмінно варто скуштувати страв саксонської кухні в одному із численних затишних родинних ресторанчиків та поплавати в Йоганнесбаді – розкішних купальнях сецесійної епохи, знову відкритих для відвідувачів з 2000 року.

Лейпциг

Поза сумнівом, це музична столиця Німеччини, пов’язана з іменами Йоганна Себастьяна Баха, Фелікса Мендельсона, Ріхарда Вагнера. Сьогодні тут навіть розробляють спеціальний “музичний маршрут” та пропонують туристам відвідати т.зв. “квартал музики”, де на території буквально кількох квадратних кілометрів розташовані собор Св. Томи, пам’ятник та будинок Баха, Музей Грассі – одна із найбільших у Європі збірок музичних інструментів, Будинок Мендельсона, де, крім музею, сьогодні розміщений і Інститут музикознавства Лейпцизького університету. Згідно із задумом ентузіастів, вказівки у вигляді нотного стану незабаром приведуть вас і до музею Роберта Шумана – елегантного чиншового будинку на Інзель-штрасе. Тут музикант провів перші роки подружнього життя з піаністкою Кларою Вік. До речі, скидається на те, що культ Клари в Німеччині й до сьогодні чи не більший за повагу до Роберта: зображення на стомарковій банкноті було лише одним із свідчень цього.

Шуманівський музей у Лейпцигу відкрили зовсім недавно, реконструювавши помешкання за архівними документами. Найчастіше тут чути дитячі голоси – у будинку розташована початкова школа імені Клари Шуман. На тлі експонатів у залі музею часто влаштовують концерти та конференції.

Дюссельдорф

У розкоші міста, яке посіло одне із перших місць в останніх рейтингах на найкраще середовище для життя, столиці моди та літературної Мекки, між Королівською алеєю та принадами Старого міста трохи губиться пам’ятна дошка на одному із будинків на Бількер-штрасе, в якому Роберт і Клара мешкали на початку 1850-х. Зовсім недавно, в 2003 році, тут відкрили невеликий музей.  “Шуманівська колекція” є також основною в музичному відділі архіву Інституту Гайне, розташованого в будинку навпроти. Її основу становлять рукописи ораторії “Рай і Пері”, Фортепіанного концерту, Меси, а також майже двісті листів композитора та вісімсот – Клари Вік. Що два роки в місті відбувається міжнародний Шуманівський фестиваль: водинадцяте він розпочався 28 травня і триватиме до 14 червня.

Бонн

...Рейнською залізницею встигає промчати понад 300 потягів на добу. В тому числі й тим невеликим відрізком, що пролягає майже в самому серці Бонна – колишньої столиці ФРН. Коли поїзд трохи сповільнює рух, пасажири можуть через вікно побачити масивні скульптури Старого цвинтаря (Alter Friedhof Bonn). Могила Роберта й Клари Шуман розташована неподалік від входу, її неважко впізнати за ошатним  надгробком роботи Адольфа фон Доннгофа. “Це мав би бути дуже символічний пам’ятник”, – вважала Клара Шуман, яка керувала його встановленням у 1873 році. Свого чоловіка вона пережила на чотири десятиліття...

Будинок Шумана в одному із колишніх передмість Бонна, Енденіху, сьогодні складається з кімнати-музею композитора (в якій він помер) та муніципальної музичної бібліотеки. Свого часу тут була клініка для душевнохворих, де й провів свої останні роки вже невиліковний композитор. До речі, подібна доля через півстоліття спіткала в Енденіху й славетного угорського художника, уродженця Мукачевого Міхая Мункачі, про що також свідчить меморіальна дошка.

Звичайно, Цвікау і Лейпциг, Дюссельдорф і Бонн не єдині німецькі міста, які ще зберігають у своїй пам’яті кроки славетного композитора. Проте кожне із них варте відвідин хоча б заради нього.