Чим особисто Вам запам’яталася перша “кругла дата” каденції Януковича?

“Курчат рахують восени”, – каже народне прислів’я. У найвищих державних посадовців – осіб, зазвичай, вже опірених, – інакше. Для них найперший термін підбиття підсумків, час “звіту” – сто днів. Чинна влада вирішила відзначити їх доволі помпезно – у палаці “Україна”, і до болю знайомо (принаймні для тих, кому зараз за 40) – по-совковому. Заборонивши при цьому найменші прояви невдоволення тим, як вона керує, застосувавши “Беркут” проти купки протестувальників. Від шоку й розчарування результатами виборів частина країни, видається, не може ніяк відійти досі. Інша ж – не втомлюється наголошувати на своїй звитязі і, засліплена нею, коїть щось безглузде. У цій катавасії, точніше, за її лаштунками, нова владна команда вирішує власні проблеми: ділить бізнеси, “нагинає” суди (останній приклад – четвергове голосування за закон про судоустрій), затикає роти невгодним журналістам. Світ також отямлюється від не надто бажаних для демократії українських зиґзаґів. Заспокійливі нотки, якими Захід намагався, радше, приховати власне розчарування, поступово змінюються роздратуванням і байдужістю до вчорашнього союзника і “світоча демократії” на пострадянському просторі.

А як оцінюють результати “ста днів” пересічні українці? Чим особисто Вам запам’яталася перша “кругла дата” каденції Януковича? Про це “Пошта” дізнавалася у своїх читачів.  

Людмила Шекета,
головний лікар пологового будинку № 1
м. Львова, депутат Львівської міської ради:
– Перших сто днів президентства Віктора Януковича запам’яталися прийняттям Державного бюджету. І мене, як головного лікаря, це тішить, бо ми нарешті можемо працювати у правовому полі. Що ж стосується медицини, то бюджет є таким, яким був. Окрім того, те, що його прийняли пізно, не дає підстав сподіватися, що вдасться багато зробити у галузі. Ще варто зазначити, що Президент досі не виконав жодної вимоги громадськості нашого регіону щодо діяльності міністра освіти та науки Дмитра Табачника. 

Назар Матківський,
громадський діяч:
– Мабуть, найбільш блискавичними були зміни в освіті. За місяць після призначення нового Кабміну країна згадала про існування атестата про повну середню освіту, а ректори вишів стали центровою аудиторією реформи гуманітарної сфери. Водночас блискавичні зміни торкнулися й інших сфер: держава миттєво переорієнтувалася з одних відсутностей бачень на іншу їх відсутність. Зовнішьополітичний вектор змінився з невдалої дружби з Європейським Союзом до такої ж із Російською Федерацією. Нова влада почала обмежувати незалежність судової системи під гаслом покращення її ефективності, Бандера перестав бути героєм, а Голодомор – геноцидом. Загалом описати ситуацію можна словами Бикова: “Все нормально! Падаємо!”

Віктор Неборак,
письменник:
– Запам’яталася, мабуть, передовсім “мовчанням ягнят”-ректорів. Ситуація виявилася вельми показовою, і не лише для сфери вищої освіти, але й для країни в цілому. Показала, як усі в нас уміють триматися за свої крісла, якими несамостійними є університети. І – засвідчила панування пострадянської системи. Причому далеко не лише в освіті. Вважаю цей момент знаковим ще й тому, що він кожному показав його місце. 

Михайло Блавацький,
депутат Львівської обласної ради:
– Перша “кругла дата” нового президента запам’яталася передусім тим, що у дуже короткий термін було здано інтереси України. Маю на увазі Чорноморський флот, йдуть перемовини про здачу газової труби, мінімізовано ведеться боротьба з корупцією, слабенькі соціальні програми, шкутильгає і податкове законодавство. Де податкові реформи, які були заявлені, для підтримки малого і середнього бізнесу тощо. А підбір кадрів? Ганьба – заступника міністра затримано на хабарі. А міністр, проти якого було порушено 100 кримінальних справ, коли він очолював Держкомрезерв? До влади знову прийшли лжепатріоти, які були на гребені влади за часів Кучми, тепер вони знову обійняли високі посади. Я вважаю, що роботу президента за 100 днів задовільною визнати не можна. 

Валерій  Веремчук,
голова Львівської міської організації Народний рух України:
– Сто днів Президента Віктора Януковича для мене особисто запам’яталися  низкою рішень, які становили загрозу територіальному суверенітету України. Відзначились також владне оточення Президента, його міністри, заяви і рішення, спрямовані на розкол українського суспільства. Таке враження, що  теперішня українська влада є васалом сусідніх держав. Не побачив я також економічного дива і реформ, які обіцяв теперішній Президент. Натомість при владі люди зі серйозним капіталом, які вважають Україну своїм підприємством і використовують державу тільки задля своєї вигоди.  Попередньо Віктор Янукович обіцяв  прийняти низку законів, які мали підтримувати підприємців, зокрема  “податкові канікули”.  А зараз провладна коаліція блокує всі законодавчі акти, спрямовані на підтримку підприємництва. Про покращення життя звичайних людей не йдеться.