Боронь Боже, я не маю нічого проти Молдови. Просто мене дещо шокувала новина, що, як це чомусь зазвичай буває, загубилася поміж рядків недавнього саміту "Україна - ЄС". Звістка приголомшлива із двох причин. Перша - майже несуттєва для нинішньої України, бо її долю чомусь вважають за потрібне вирішувати без неї. Отже, за повідомленнями від високопосадового джерела у керівництві Єврокомісії, там сіли та вирішили, що Київ варто приймати в ЄС (якщо, звичайно, справа дійде до цього) тільки у парі з Кишиневом. "За неофіційною традицією Євросоюзу, - сказало "джерело", - розширення завжди відбувається групами. І щоб у далекому майбутньому ви стали членом ЄС, вам слід знайти партнера у свою групу". Мережевий маркетинг ховається перед такою, з дозволу сказати, "дипломатією".

Далі більше: "Формально ми самі вибрали Молдову як партнера. Та дефакто у нас не було можливості відмовитися". Це вже слова також високопосадовця, правда, вже з українського МЗС.

Відкинемо формальності, хоча вони грають тут чи не першу скрипку. Адже, за всієї поваги до сусідів, достеменно знано, що країна має проблеми, перш за все, із територіальною цілісністю: для Придністров'я ні в Кишиневі, ні у Києві, і тим паче у Москві чи Брюсселі ще не придумали радирки, аби стерти його з мапи сучасної Молдови. По суті територія над Дністром залишається непевною "сірою зоною", "річчю в собі", начиненою, до всього ж, російською воєнною потугою. І певно, що доки режим Смірнова розкошуватиме у Тирасполі й околицях, про єдність Молдови не може бути й мови. Як не бачити Кишиневу не те що членства в ЄС, але й бодай туманної перспективи асоціації.

Тепер пофантазуємо. Припустимо, Придністров'я примирилося з рештою молдовської спільноти. Де гарантії, що після невдалого серіалу під назвою "вибори президента у парламенті", владу не здобудуть крайні праві, які снять і бачать власну країну у складі Великої Румунії. То що, нам доведеться знову йти на поступки Бухарестові, як це було зі Зміїним, аби не втратити нав'язаного нам "партнера"?

Ще один стратег із Єврокомісії взагалі виголосив несусвітне: "Перемовини із Кишиневом будуть простішими, ніж із Києвом, і я не здивуюся, якщо ми підпишемо угоду про асоціацію з Молдовою раніше, ніж з Україною". Аж комісар Беніто ФеррероВальднер була змушена нагадати колезі очевидну річ: Україна вже говорить з ЄС про асоціацію, Молдова ж наразі нічичирк...

Чи прислухатиметься Україна до таких, з дозволу сказати, експертів? Усе залежить від того, яку ціну здатна заплатити її еліта, її громада за наразі міфічні блага і пусті обіцянки. Хай навіть вони лунають із Брюсселя.