Сьогодні у Ґданську планують урочистості з нагоди річниці початку Другої світової війни. Лідери європейських країн з'їдуться на берег Балтики, аби спільно вшанувати пам'ять мільйонів, помолитися за них, висловити сподівання, що схожого не буде.
Сьогодні у Ґданську планують урочистості з нагоди річниці початку Другої світової війни. Лідери європейських країн з'їдуться на берег Балтики, аби спільно вшанувати пам'ять мільйонів, помолитися за них, висловити сподівання, що схожого не буде.
На жаль, не всі налаштовані таким чином. На жаль, країна, яка разом зі союзниками з антигітлерівської коаліції підписала акт капітуляції нацистського режиму, нині налаштована поіншому трактувати історію, вишукувати у ній відверто драстичні епізоди, а відтак - творити власні міфи, сіючи ворожнечу і скандали.
Тут не мова про істерики Кремля із приводу "неслухняних українців", які "чомусь" вирішили укласти правдиву версію власної минувшини. Тут уже мова про принципові непорозуміння із дальшими сусідами, зокрема із Польщею. Звинуватити Варшаву у тому, що її колишні керівники спричинилися до початку світової бойні, бо були "непоступливими" перед захцянками Третього Рейху, можуть тільки божевільні.
Черговий скандал готували у Росії, видається, акурат для річниці початку війни. У тамтешніх ЗМІ з'явилися публікації, що, мовляв, міністр закордонних справ Другої Речі Посполитої Юзеф Бек активно співпрацював із абвером, натомість прем'єр урядувигнанця після окупації нацистської Польщі Станіслав Міколайчік був агентом британських спецслужб. Ба більше, кажуть, що Польща разом із Берліном плекала плани нападу на СРСР.
Що тут скажеш? Можна прямо і безапеляційно заявити: "Це свинство, звичайна брехня та сталінська пропаганда", як це вчинив історик Анджей Фрішке на телеканалі TVN. Можна продовжити дискурс у толерантнішому тоні, нагадавши Кремлю про пакт Молотова - Ріббентропа, але це вже зроблено з нагоди річниці сталінськогітлерівської змови. А можна просто не реагувати на схожі маразми, бо, видається, ті, хто їх продукує, розраховують якраз на нервову, нерозважливу реакцію, аби відтак мати нагоду для чергових звинувачень.
Першопричину московських істерик назвав і президент Мєдвєдєв. Знову ж таки напередодні 1 вересня він учергове накинувся на резолюцію ПАРЄ, яка буцімто поставила "на одну дошку" відповідальності за Другу світову війну СРСР і Німеччину. Але гаспадін Мєдвєдєв забув уточнити, що резолюція асамблеї ставить "на одну дошку" не народи, які, і тут російський лідер має рацію, "рятували людей", а режими - нацистський та сталінський. Ось камінь спотикання, позаяк у Росії нинішній сталінізм є зразком для наслідування.