Якщо добре подумати, то кожен із нас у своєму окремо взятому земному існуванні проживає основні етапи розвитку людства, включно з усіма тупиками і вовчими ямами. Висловлюючи цю глибоко ненаукову тезу понауковому (як колись ризикнув зробити природознавець Геккель), можна б сказати, що онтогенез у найгрубших рисах повторює філогенез. От, наприклад, я в дитинстві мав одне повір'я, про яке ніколи нікому не розповідав: лягаючи до сну, я мусив на нічному столику (а бували періоди, що і в цілій кімнаті) порозставляти речі згідно з чітко встановленою схемою - щоб уночі не приходили духи, вампіри чи хто там мене у той час навідував. Фігура, в яку складалися предмети (книжка, ваза, у різдвяний час - маленька металева ялинка з брязкальцями), була чимось на зразок магічної пентаграми, що оберігала мене від невідомих нічних сил. Щойно переконавшись, що все до сантиметра підігнане під охоронну формулу, я міг спокійно заснути. У вас такого не було? Тим краще.

Такот, щойно в дорослому віці, згадуючи собі ці свої дитячі дивацтва, я зрозумів, що в мене була класична магічна свідомість. Як у людей верхнього палеоліту, які креслили собі різне на стінах печери: хотіли вполювати мамонта - малювали мамонта; боялися, щоб мамонт не забрів у печеру і не розтоптав жінку й дітей - малювали шакалів, які мали того мамонта зжерти. Ну, звісно, моя магія, як і личило дитині нових, а не стародавніх часів, була набагато символічнішою і випливала, як я тепер гадаю, з якоїсь загальної ідеї порядку: мовляв, там, де чисто і все лежить на своїх місцях, нечистій силі робити нічого.

Якщо бути точнішим, моя чудернацька звичка вписувалася у поняття так званої "симпатичної" магії, коли подібне впливає на подібне або частина впливає на ціле - всім вона добре відома з практик Вуду чи всілякого чаклунського спалювання волосся і нігтів, так що довго розводитися тут не варто. От тільки мені йшлося про речі абстрактніші: так само, як пов'язані між собою людина і її ніготь, безлад на моєму нічному столику був для мене безпосередньо пов'язаний з пекельними силами Хаосу. І ніяк не менше.

До чого я це все веду? А до того, що останнім часом у нашій країні спостерігається якийсь небувалий сплеск популярності магічних практик. До того ж на цілком офіційному рівні. Не вірите? А от чим, скажімо, займається Національна експертна комісія з питань захисту суспільної моралі? Або Міністерство культури й туризму, яке знову відважно заявило про своє існування, заборонивши до показу в Україні фільм "Бруно"? Атож - чистою симпатичною магією. Керуючись тією самою неспростовною логікою, що і я у своєму сповненому чудернацьких ритуалів дитинстві: коли по кутах демони, треба почистити нічний столик. Здається, ми близькі до розкриття страшної таємниці: нещодавня активізація офіційних органів моральної опіки - це ж безумовний доказ того, що наші коли не розумні, то, поза всяким сумнівом, понародному мудрі державні мужі обрали єдино правильний - магічний - шлях виходу з усіх можливих криз. Адже якщо повірити, що все зло живе у "Сімпсонах" та "Бруно" так воно і буде. А далі - кілька простих магічних рухів, трохи обуреного шаманського камлання, просте закляття, і справа вирішена.

І хай лише хтось засумнівається у тому, що достатньо вигнати з темної кімнати чорного кота, аби в ній відразу стало світліше. Не розуміє він чудесної захисної магії мого дитинства. Не розуміє нашої прекрасної дитинної країни.