У пошуках винуватців скрути найдалі, мабуть, дійшли американці: тамтешні фахівці вже пояснили динаміку економічних показників, розповіли людям про неприпустимість надмірного споживацтва, аж ось недавно врешті сказали слово і про захланність певних типів, яка й спричинила крах господарки. Офіційний представник Білого дому Роберт Гіббс, коментуючи справу мільярдера­фінансиста Аллена Стенфорда, якого звинувачують у шахрайських операціях на суму 8 мільярдів доларів, заявив, цитуємо: "Чи ця справа, чи попередні справи, свідками яких ми стали в останні місяці... Є ті, чия надмірна жадібність вкрала у мільйонів людей їх заощадження і створила... економічну катастрофу... у нашій країні".

Тобто першопричиною всіх людських бід є людська недосконалість, а не свідомі вчинки урядів, парламентів, президентів. Зрештою, на верхівці влади теж перебувають, далебі, не небожителі, а вчорашні пересічні громадяни, з усіма вадами, побутовим негативом і не надто смиренним ставленням до ближніх.

Нещодавно на інтернет­ресурсі "Західної аналітичної групи" з'явився переклад чудової розмови журналіста "Gazeta Wyborcza" із архієпископом Люблінським Юзефом Жицінським. Темою стало старе як світ запитання про те, чи увійде багатий до Царства небесного? Але у сучасних інтерпретаціях відповіді знаного теолога та клірика вчувається лейтмотив заяви Роберта Гіббса про катастрофічність наслідків скнарості. Жицінський каже, що "Іуда це для мене проблема не так засліплення грошима, як втраченої ієрархії цінностей. Злом була не стільки його готовність взяти 30 срібляків, скільки бажання дії, яка повинна була, на його переконання, виявитися ефективнішою, ніж Ісус. Іуда - це феномен фальшивого бачення успіху. І я смію стверджувати, що в сучасній культурі найбільшою проблемою є власне манія успіху".

Тепер повернімося до речей ближчих, приземленіших. Відчувши на власній шкірі наслідки захланності тих, кого ми нещодавно із безоглядним пієтетом пропонували на вищі владні посади, чи не потурали ми самі їхній "готовності взяти 30 срібняків" перед вибором дії, яка мала б сприяти добробуту своїх виборців? Чи що інше, а не "найбільша проблема - манія успіху", штовхає сьогодні найзнаковіших осіб держави на кроки, які межують з нормальною людською логікою, які є апріорі шкідливими не тільки для сучасників, але й, що гірше, - для наступних поколінь?

У Штатах тепер знайшли поодинокого Аллена Стенфорда, який спробував привласнити 8 мільярдів. А скільки таких стенфордів в Україні! Та й цифра, озвучена чиновником з Капітолію, мізер. Згадаймо, як у часи прелюдії до Майдану у пресі з'явилися повідомлення про статки родини екс­президента. Акурат 8 мільярдів. Але ж світ не стоїть на місці. Тепер, мабуть, слід оперувати сумами вищого порядку...