Це не граматична помилка, це дотримання стилю автора слів, які стали заголовком цих нотаток. Це - симптом того, які особи уперто змагають за найвище крісло у країні, мешканці якої давно випередили провідників не тільки за рівнем освіченості, але й за мотиваціями життя.

Їм би, цим «розумникам» із «опаленими мозоками», красуватися на плакатах часів китайської культурної революції - є щось фізіономічно спільне у Віктора Федоровича з незабутнім Мао. Або ж, у крайньому випадку, збудувати собі невеликий експериментальний майданчик, де б утілити мрію охлосу - «неосвіченої, тупої та вкрай ліво налаштованої, тобто охочої до халяви більшості, яка нездатна сама себе прогодувати, не гідна поваги, не цінує свободи, не уміє користуватися своєю свободою, а якщо користується, то користується у зло» (Валєрія Новодворская). Зрештою, спроба вже була, на Донбасі кінця 90-х...

Утім, на «опалення мозоку» недужі не тільки «регіонали». Уся країна, мабуть, дивувалася, коли під Говерлою, розпочинаючи сходження на маківку України, Віктор Андрійович раптом згадав про успіхи останніх літ. «Ми за чотири роки вдвічі збільшили внутрішній валовий продукт нації - в нас такого не було. Ми за чотири роки вдвічі збільшили бюджет країни - в нас такого не було. Ми за чотири роки збільшили у два рази середню заробітну плату - таких темпів у нас не було». Із особливим подивом слухала Президента прем'єр, якій що не день, то дістається на горіхи з усіх телеканалів за... «падіння ВВП, низькі зарплати, непереглянутий бюджет».

Я іноді міркую над тим, чи є ж на світі межа цинізму, межа брехні. Є, певно, такі речі, довкола яких не зважиться спекулювати навіть наймаргінальніший політик. Безумовно, десь є. Але, либонь, не у нас. В Україні початку ІІІ тисячоліття збудовано суспільство абсурду, державу без правил і табу, рафіновану до стану анархії демократію, в умовах якої посполитий люд виживає, як може, усвідомлено зневажаючи право і закон на мікрорівні, а його «еліта», точніше, неорганізоване злочинне угруповання з «опаленими мозоками», взагалі пустилася берега у сваволі і безчинствах.

Хтось із іменитих експертів розповів, що зараз у штабах кандидатів на президентську посаду найголовнішу скрипку відіграватимуть лоєри. У тому то й річ, що фіглярі від права здатні подарувати перемогу першому-ліпшому товстосумові, позаяк правове поле країни радше скидається на терен, ретельно збомбардований повітряною армадою. І вони це зроблять, без усіляких сумнівів, мук совісті, озирань на фахову шляхетність. Ба більше, відтак, після перемоги патрона, укладатимуть нові закони, пильнуватимуть за їх дотриманням на користь прийдешнього режиму.

Ми вкотре тішитимемося можливістю вибору, натомість нам подарують «ляльку» у яскравій обгортці і з «опаленим мозоком».