Таким, як сьогодні, буде тижневик "Суботня пошта" надалі. Змінився його формат, зовнішній вигляд, прийшла нова команда, а з нею - новий зміст газети. Ясна річ, читацький загал бажав би знати, що скажуть журналісти оновленої "Пошти", як позиціонуватимуть себе у такому неоднозначному, доволі суперечливому світі.

Ми не вигадуватимемо роверів,  - керуючись не принципом згадок про "добре забуте старе", а,  радше, знаючи потребу спільноти знати, а, головне, розуміти те, що відбувається довкола. Серед невгамовного потоку розмаїтої інформації, часто упередженої, сповненої інтересів тих чи інших осіб, угруповань, кланів, дуже важливо знайти зерна істини. Ще важливіше мати об'єктивні, незаангажовані знання про причини і наслідки того, що нам пропонують, доволі часто послуговуючись при цьому маніпуляціями і окозамилюванням.

Ми хотіли б, аби на сторінках "Пошти" домінував саме такий принцип - все, що знаємо, розповідатимемо, залишаючи читачеві один пріоритет: самому робити висновки. Це, з одного боку, важко, бо потребує певних інтелектуальних навиків та зусиль, з іншого - звично і легко, адже проблема вибору (а висновок про суспільний контекст і є тим вибором) постає перед кожним щоденно і неодноразово.

"Пошта" намагатиметься бути не тільки об'єктивною та неупередженою,  але й принциповою. Наш принцип також простий і зрозумілий: ми самі, кожен громадянин, а не "великий брат" чи віртуальна влада, вирішуємо, що нам треба знати і розуміти, ми самі здатні на вчинок, дію, ми самі спроможні відповідати за стан справ у країні.

"Пошта" ніколи не заграватиме з сумнівними стереотипами, які намагається нав'язати нам безвідповідальна "еліта". Ми хочемо, аби нарешті громада визначилася, що їй треба насправді, а що є несуттєвим, хвилевим або взагалі зайвим.

А назагал бажаємо бути серйозними, співчутливими і вирозумілими співрозмовниками, зустрічі з якими чекають, яким довіряють і з якими навзаєм хочуть поділися сокровенним.

З повагою, Ігор Гулик