– На мою думку, одне з найперших питань, за які треба було б узятися новообраній міськраді, – проблема Грибовицького сміттєзвалища. Друге – проблема запаху. Я навіть у своїй програмі кандидата на міського голову Львова саме на них двох й акцентувала. Щодо першого, то не може бути вже того процесу шантажних компромісів, які є навколо питання Грибовицького сміттєзвалища. Щодо другого, то вже несила терпіти львів’янам дискомфорт, пов’язаний із запахом. Він може спричинити проблеми зі здоров’ям, зокрема можуть загостритися хвороби дихальних шляхів! Окрім того, варто наше місто зробити більш зеленим. Я пропонувала б новому складу ради провести широке громадське обговорення нового генерального плану Львова, особливо звернути увагу на його забудову. Бо водночас із цим процесом (часто незаконним) спостерігаємо зникнення зелених насаджень у місті. Серед першочергових проблем і та, що місто не може розвиватися без бізнесу, тому треба створити комфортні умови і для інвесторів, і для започаткування такої діяльності. Необхідно дати зелене світло нашій молоді! Львів має стати культурно-освітньою столицею, бо у місті є всі можливості для цього. Міська рада мусить створювати різноманітні освітні програми, а також співпрацювати з міжнародними інституціями, які б забезпечили ще більше можливостей для нашої молоді, аби розвиватися та працевлаштовуватися, співпрацювати зі своїми колегами з інших регіонів та країн.

– На мою думку, першою проблемою, що потребує вирішення, є транспортна. Влада міста повинна взяти під контроль ситуацію з транспортом у Львові, зробивши його зручним для жителів і туристів. Мова про створення потужного комунального транспортного підприємства, яке би змогло скласти гідну конкуренцію приватним перевізникам, і впровадження е-квитка. Друга проблема – громадські простори для львів’ян у середмісті. Туристична інфраструктура та безліч атракцій – дуже добре явище для міста Лева, бо приносить йому дохід, але варто організовувати й культурні події суто для львів’ян, аби вони не почувалися чужими на цьому святі життя. Третя проблема – якість внутрішньоквартальних доріг. За останній рік-два у цьому напрямку зробили чимало, але далеко не все, тож треба і далі працювати. Четверта проблема – бізнес-клімат у місті. Потрібно заохочувати інвестиції не тільки в туристичну та ІТ-сферу, а й сприяти створенню нових робочих місць у інших. Львів має стати привабливим для будь-якого чесного бізнесу, і тоді це вирішить п’яту проблему – збільшення можливостей для самореалізації та створення “соціальних ліфтів” для львів’ян, не задіяних у двох зазначених вище сферах.

– Насамперед важливою є безпека в місті. Варто перейти від декларацій до реальної побудови системи забезпечення співпраці усіх, що задіяні у цьому напрямку, зокрема з громадськими формуваннями. Варто перевести міські локальні котельні на альтернативні джерела енергії, прозоро планувати бюджет, особливо в частині формування титульного списку об’єктів, які треба ремонтувати у поточному році. Необхідно також забезпечити відповідальність за якість пасажирських перевезень та організацію дорожнього руху, що гарантуватиме його зрозумілість, зручність для пішоходів, велосипедистів та автомобілістів; створити паркінги і зручні транспортні розв’язки, що зменшуватимуть корки, час автомобіля в русі, відтак і загазованість повітря. Слід реалізувати програму “Чисте повітря” – так зможемо вирішити проблеми смороду, очисних споруд і сміттєзвалища. У місті також необхідно визначити й закріпити прибудинкові території. У світлі реформування ЖКГ з сере­дини року це потрібно почати робити якомога скоріше!

– Передусім потрібно повернути місту статус Львова, а не села, щоби в нас був не голова, а президент міста (як колись). Львів потрібно зберегти таким містом, яким воно було 758 років. Що для цього зробити? Жити нормальним міським правом! Перше – збереження пам’яток архітектури. Друге – мораторій на будівництво в історичному середовищі. Третє – транспортна система; домінанта для міського, а не приватного транспорту. Четверте – запровадив би для новообраних депутатів іспит на знання історії Львова. Певен: серед них є багато таких, що знають її та розуміють, навіщо вони прийшли у раду. Але такий тест повинен пройти і міський голова! Водночас депутати б мали скласти іспит на знання української мови. До речі, ці зауваги та поради не пройшли через дві сесії – їх постійно блокують. П’яте – провести новообраним депутатам після першої сесії екскурсію Львовом. Не йдеться про те, щоби я це зробив. Вона потрібна для того, аби народні обранці зрозуміли, у яке місто пройшли депутатами. Це необхідно робити щомісяця, аби вони на власні очі бачили, покращується життя у місті чи погіршується.

– Перша і основна проблема – боротьба з незаконними забудовами. Треба встигнути вирішити її, доки нас ще не виключили зі списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Водночас можна думати про інвестиційну привабливість, відновлення промислового потенціалу міста і прозору транспортну систему з електронним квитком. До паркового господарства та культурної сфери теж багато зауважень, але це не першочергові питання.

– Думаю, першими кроками нової каденції повинні бути ті, що депутати декларували у своїх передвиборчих кампаніях. Перше – будівництво заводу для переробки відходів; друге – залучення нових інвесторів зі створенням нових робочих місць; третє – інтенсивне впровадження інклюзивної освіти як у загальноосвітні навчальні заклади, так і в спортивні школи; четверте – відновлення зелених зон та водойм у місті; п’яте – комплексний підхід до вирішення проблем паркування у Львові.

– Найперше варто акцентувати на проблемах освіти. Чому? Бо за останні місяці у львівських школах скандал за скандалом. Як на мене, в управлінні освіти керівні посади обіймають люди, які не вміють вирішувати цих проблем. Скажімо, приклад із отруєнням учнів у школі №98 чи з побиттям дитини у школі №53. Щоразу мусимо бити на сполох, аби щось змінити і докричатися до керівництва. Якби не активні батьки та громадські активісти, усе б замовчувалося! Певна: новообраний депутатський корпус із міським головою мають працювати у цьому напрямку. На друге місце я б поставила медицину. Третє питання – звичайно, комунальне господарство; реальне, а не показове! А щодо культури, то варто звертати увагу не лише на фестивалі пампуха, шоколаду чи кави, а й на фінансування важливих національно-патріотичних заходів на кшталт “Сурми звитяги”, які останнім часом ігнорують. Варто працювати й над питанням соціального захисту. Чомусь і цієї сфери не беруть до уваги… Особливо нині потребують допомоги хлопці, які повернулися з АТО.