Думаю, що ситуація в Криму чітко показує, що цей уряд треба було формувати дуже швидко. У нас можуть бути зауваження щодо якихось конкретних кандидатур, але в цілому там нема явно одіозних постатей, нема “регіоналів”, нема людей, пов’язаних із попереднім режимом.

Є, наприклад, той самий Шлапак (міністр фінансів – “Пошта”), який працював при різних президентах, але він є професіоналом і не працював з Януковичем. Там також багато представників громадського сектору. Знову ж таки, хтось може з ними погоджуватися, хтось ні… Я теж не з усіма кандидатурами погоджуюся, але там справді є багато осіб, відомих своєю принциповою позицією, – і Єгор Соболєв, і Тетяна Чорновол, і Сергій Квіт. Окрім того, в уряді є дві партії – “Батьківщина” і “Свобода”. Немає УДАРу, але він увійшов до парламентської коаліції. Я б, наприклад, хотів там бачити ще й Петра Порошенка, та, очевидно, вони не домовилися щодо посад.

Ми маємо розуміти, що це уряд, який повинен ухвалювати непопулярні рішення, який має робити термінові кроки. Ситуація в Криму і фінансова ситуація в країні показують, що цей Кабмін працює у надзвичайних умовах. Зараз виняткова ситуація в Криму. Ми повинні розуміти, що йдеться практично про зовнішню агресію Росії. І це в умовах, коли ми не знаємо, що Янукович зробив із нашими силовими структурами: хто там стояв на чолі, чи це були відверті представники російської п’ятої колони… Парламент, уряд і РНБО зараз діють у надзвичайних умовах. Це такий момент, коли ми маємо розраховувати на підтримку західної спільноти. Нарешті має виконуватися Будапештський меморандум, згідно з яким ми позбавилися ядерної зброї в обмін на гарантії.

Росія якраз тепер хоче спровокувати масові сутички в Криму. Вона зацікавлена у тому, аби в Криму почали стріляти один в одного. І було б найпростіше взяти якийсь армійський підрозділ і кинути його на аеропорт в Сімферополі чи Бельбеку, але, можливо, це якраз те, чого Росія зараз хоче. Тож діяти далі треба і тверезо, і рішуче, і водночас обережно.

Теперішній уряд, як на мене, справжні камікадзе. Під час руїни ці люди беруться за те, що важко підняти. Зараз в Україні стовідсотковий дефолт, казна порожня, хоч ніхто цього не оголошує. Новий уряд, звісно, хоче допомогти це вирішити, але чи вони виживуть до наступної хвилі, коли вже після президентських виборів буде формуватись наступний уряд (а я не сумніваюсь, що після виборів він таки формуватиметься заново)? Може, хтось із них і виживе, але хтось і потоне…

Їх першочергове завдання – послухати Майдан і направду почути людей! Бо сьогодні багато хто, на жаль, спекулює Майданом. Скажу вам відверто: ті люди, що поїхали і раз сфотографувались на Майдані, називають себе активними майданівцями. А тих, які були там із перших днів, віддавали своє життя і лише за Божою волею залишилися живими, починають переслідувати, поливати брудом. На жаль, такою є життєва правда.

Тому цьому уряду я радив би все-таки дослухатись до того, що говорить Майдан, і прийняти правильні рішення! Деколи майданівці, може, й дуже емоційно, але просять те, що зараз реально можна втілити. Уряд повинен працювати в межах Конституції, чинного українського та міжнародного законодавства.

Найважливіше завдання тепер – вивести країну на нормальний цивілізований і демократичний шлях. Уряд-камікадзе зараз робитиме непопулярні кроки, але я певен, що вони будуть правильні, наша держава запрацює в демократичному руслі. Та дехто цих людей не зрозуміє, поливатиме їх брудом (уже поливає), хоч вони ще навіть не приступили до роботи. Деякі політики, громадські діячі вже звинувачують новопризначенців у найважчих гріхах, хоча реально ті ще нічого не зробили. Тож цьому уряду я дуже не заздрю, це направду відважні люди.

Давати свою оцінку окремим його представникам, в тому числі й львів’янам, поки не буду. Зараз у бік цього керівництва уряду і так звучить досить “епітетів”. Але є така народна приказка: не святі горшки ліплять. Думаю, десь через місяць ми вже побачимо, як запрацює чи не запрацює кожне профільне міністерство. Якщо не запрацює, народ завжди може сказати своє слово, показати своє “фе”, і будь-якого чиновника чи міністра можна буде замінити. Треба дати людям можливість почати працювати, можливо, серед них знайдуться нові Бжезінські, нові лідери…

Зараз дуже важко про щось говорити. Та людина, яка була вчора майже ніким, її не помічали, сьогодні може стати справжнім лідером країни і повести державу в правильному напрямку. Україна змінилась, народ змінився, це дуже важливо. Певен, що зараз народ навіть при будь-яких ускладненнях завжди може того чи того чиновника “попросити” з посади. Воля народу – вже не предмет дискусії, вона вирішальна. Тому, хто буде зараз в уряді, не так важливо. Хто є, нехай буде. Нехай виводять державу з тої кризи, тої біди, в якій ми перебуваємо. Це сьогодні найважливіше!

Перше – Крим. Це завдання пов’язане одночасно з легітимізацією влади в очах міжнародного співтовариства, вибудовування системи управління правоохоронними і силовими відомствами. Якщо нова влада безкровно і з мінімальними втратами стабілізує ситуацію в Криму, то доведе свою спроможність, захистить територіальну цілісність України, примусить рахуватися із собою всіх міжнародних партнерів.

Друге – інтеграція Майдану в систему держуправління. Якщо влада знайде спосіб, інкорпорувати в систему держуправління Майдан (суспільство в широкому розумінні), революція буде успішно завершена, відновлена довіра у суспільстві.

Крім того, це може суттєво підвищити ефективність рішень, що ухвалюватимуться новим урядом. Третє – подолання фінансової кризи.

На мою думку, якщо зробити один принциповий вольовий крок – убити корупцію, перестати красти з бюджету, то країна автоматично буде відновлюватись швидкими темпами, тому що внутрішні ресурси в неї є!

Крім того, принциповим є забезпечення незалежної судової гілки, щоб громадяни розуміли, що у них є захист в країні! Повинно бути забезпечене безперечне право на недоторканність приватної власності та свободу слова. Це базис для демократичної країни! Також варто віддати більші повноваження місцевим громадам для управління в селах, містах, щоб громади самоорганізовувались!

І останнє – варто спростити Податковий кодекс, щоб він був простий для бізнесу, логічний, і забезпечити право на вільне підприємництво! З такими чинниками наша країна може дуже динамічно прогресувати, а громадяни ставатимуть багатшими!

В уряді чимало львів’ян, але я би хотів, щоб він любив усю країну, щоб були однакові правила для всіх. Якщо так буде, то ми зуміємо досягти хороших результатів у всьому.

Міністр економіки Павло Шеремета має великий досвід роботи, працював радником уряду в Малайзії, це відомий чоловік. В нього і у Львові було дуже багато цікавих проектів, маємо з ним спільний досвід праці. Також позитивні речі можу сказати про міністра фінансів Шлапака, про в.о. міністра закордонних справ Дещицю, міністра освіти Квіта. Це люди виважені, фахівці.

Щоправда, є багато невідомих облич, але дай Бог, щоб мудрість була з ними. Якщо говорити про першочергові кроки, то, безперечно, це стабілізація фінансово-економічної ситуації в країні, щоби ми не потрапили в проблемну зону, бо зараз прогнози дуже невтішні.

Треба негайно відновити співпрацю з усіма міжнародними організаціями, щоб отримати відповідну підтримку. Адже сьогодні завдання номер один – покращення рівня життя людей! Щоби люди відчули ті зміни і в своїй кишені також.

А в масштабі держави, звичайно, важлива євроінтеграційна складова. Щодо Львова, то і в нас не все так просто. Але поки що ситуація стабільна, хоча і є проблеми через блокування коштів Держказначейством та багато інших нюансів.

Говорити про дії важко, адже вони повинні базуватися на аналізі поточних справ. Кожен міністр повинен ознайомитися з ввіреною йому ділянкою роботи і запропонувати рішення.

Однозначним є розуміння тотальної економії та скорочення видатків. Також одним із перших кроків є необхідність термінового залучення зовнішніх кредитів на сприятливих умовах, що дозволять уникнути дефолту. Але це все тактичні завдання на короткострокову перспективу…

Мене більше турбують важливіші стратегічні завдання. Наприклад, я не побачив у програмі нового уряду завдань з децентралізації влади і посилення місцевого самоврядування. Я-то здогадуюсь, чому так: Юлія Володимирівна особисто будувала централізацію влади, таке завдання в її план не вписується і, я так розумію, представники “Батьківщини” в уряді та прем’єр особисто ретельно оберігатимуть порушення цього питання для обговорення.

Децентралізація влади допоможе нам вирішити проблему делегування кадрів зручних і підпорядкованих центральній владі. Ми уникнемо беззаперечних рішень, спущених по вертикалі, і зможемо оперативніше реагувати на потреби району чи регіону.

Місцеве самоврядування дасть можливість кожному регіону провадити власну господарську діяльність, нести витрати в рамках надходжень, забезпечить прозорий процес надходжень і витрат коштів, цільове їх використання й унеможливить зловживання. Відпаде безліч ідеологічних суперечок, адже кожен самостійно зможе вирішувати, що є важливішим для регіону – черговий пам’ятник чи відремонтований дах школи. За таких умов в країні розвинеться конкуренція у залученні інвестицій, кожен регіон намагатиметься пропонувати цікавіші податкові умови для інвесторів, що сприятиме утворенню кращого інвестиційного клімату. Своєю чергою прихід інвестора матиме суттєвий вплив на створення робочих місць і зменшення рівня безробіття.

Великий мінус децентралізації влади полягає в двох речах – неможливості використання адмінресурсу під час виборів та неможливості розкрадання державного бюджету. Подумайте, кому це може бути цікаво? Кожен, хто виступить проти децентралізації та місцевого самоврядування, автоматично виглядатиме узурпатором і казнокрадом.

Крим, нормальне функціонування правоохоронних органів і фінансова стабільність. Все інше передати в комітети (Антикорупційний і Люстраційний). Уряд реально більшого до виборів зробити не зможе. В нього близько ста днів до виборів президента. Не буде програм – не буде міністра.

Не хочу себе обдурювати і тому чекаю небагато від цього уряду. Треба, щоб урядовці провели реформи, які дуже не сподобаються більшості громадян. Тому й не здивуюсь, якщо українці зберуть ще один Майдан проти цього уряду.

Проте без цих реформ не уявляю, як наша країна повинна існувати. Буде дуже важко, але якщо реформ не буде, то це не той уряд, який нам потрібен. Без реформ ніяк...

Гадаю, нам зараз конче потрібні нові процедури держзакупівель – там найбільша корупція. Законопроект громадськість уже підготувала. Також нам вкрай необхідна судова реформа. Законопроекти є. Та новий Виборчий кодекс, аби мати чесні вибори.