Ні, не зможе. Люди в цій країні нічого не вирішують уже три роки, не вирішать і зараз. Навіть якщо всі умови буде виконано, то лише тому, що так заздалегідь прораховано. Це може бути лише кроком до консолідації, якої не було вже давненько.

Майдани схожі тим, що люди сюди йдуть від чистого серця, а з Донбасу знову везуть автобуси з підкупленими демонстрантами. Але вони й відмінні. Цей Майдан буде “на ногах”. Суд заборонив встановлення наметів, тому буде постійна ротація людей.

Найімовірніше, їх буде менше, бо де житимуть іногородні? Але в тому, що цей Майдан “на ногах”, також мінус для “верхів”: владі нема як вибити демонстрантів із конкретного місця, бо вони не прив’язані до локації. Сьогодні це Майдан, який, я впевнений, на днях огородять і закриють, завтра це може бути Європейська площа, а післязавтра – якийсь супермаркет. Інформація ж передається з шаленою швидкістю, тому це, мабуть, плюс для людей. Владі буде важче підлаштуватись.

Ніхто не сумнівається, що Янукович відповідальний за рішення Кабміну, однак формально крайній не він. Саме тому це дає йому підстави для маневрів і зміни свого рішення.

Очевидно, такий спосіб – через орган виконавчої влади, а не через парламент – був обраний для того, щоб уникати публічних дискусій і випробувати на міцність українське суспільство.

Євромайдан, що збирається у багатьох містах України, а не лише в Києві, може бути успішним – змусить змінити позицію Януковича. Однак чи готовий ЄС вести переговори далі? ЄС має справу з надійними прогнозованими партнерами. Чи є таким Україна? Після подій 21 листопада ЄС не може бути впевненим. А це означає, що зміни в переговорах з ЄС навряд чи можливі при цій владі.

Що спільного з Майданом-2004? Самоорганізація громадян, які виходять на вулицю, більш висока активність Заходу порівняно зі Сходом. Що відмінного? Ті, що виходять на вулиці, мають більш стійкі та послідовні переконання, не сподіваються на політичних лідерів. Можливо, саме так народжуються нові політичні та громадські лідери.

Думаю, одна з вимог нового Майдану – провести дострокові вибори президента та парламенту.

Свідомі громадяни України мають конституційне право виражати свою позицію, зокрема через мирні протести та зібрання. Мовчазних громадян не слухає ніхто, тому в державі, в якій громадяни не користуються конституційними правами, атрофується “слух” і спроможність сприйняття позиції суспільства щодо прийняття владних рішень.

Тому успіх Євромайдану може бути, швидше, довгостроковим, але від того не менш вагомим. У результаті відновлення довіри свідомих громадян одне до одного рано чи пізно буде сформовано середовище, яке змушуватиме владу, хто б її не очолював, враховувати думку суспільства.

Угода про асоціацію не буде підписана через тиждень, але наше завдання – зробити все, щоб ми не відійшли від європейських прагнень і цінностей у найближчий рік. Україна має шанс стати членом європейської спільноти завдяки громадянам, а не політикам.

Так званий Євромайдан наразі не відбувся. Він перебуває у зародковому стані. І якщо впродовж кількох днів певні політичні сили та впливові бізнес-структури не забезпечать йому активної підтримки (як організаційної, координаційної, так і фінансової), то вуличний рух за євроінтеграцію не досягне мети. Видається, зараз ще рано прогнозувати, чи зможе він змусити владу змінити рішення щодо підписання Угоди про асоціацію з ЄС.

Важливо, щоб, по-перше, рух став масовим, а не тільки студентським; по-друге, щоб Україну впродовж тижня охопили офіційні страйки працівників різних підприємств і установ (у певних сферах життя має настати колапс, що змусить владу задуматися); по-третє, крісла під керівництвом держави мають захитатися вже і негайно, щоб у цього керівництва були підстави думати про свій порятунок зараз, а не в перспективі 2015 року.

Зможе, якщо збудеться план Юрія Луценка про 100 тисяч українців цієї неділі на Майдані... Натомість вважаю, що впродовж наступної доби чи двох має з’явитися один голос, рупор, представник протестного люду за європейське майбутнє України – єдиний лідер. І це не хтось із лідерів опозиції. Якщо такого нового лідера Євромайдану не буде, то не буде нічого, Майдан не відбудеться.

На мою думку, Євромайдан-2013 зможе змусити владу змінити своє рішення. В Україні повноцінне громадянське суспільство. Тому якщо влада не може самостійно прийняти правильного рішення, треба на неї натиснути. Я не знаю іншого цивілізованого способу для цього, окрім Майдану.

Переконаний: Євромайдан-2013 може повторити результати Майдану-2004. Зараз йдеться про забезпечення нормальної життєдіяльності українського суспільства в майбутньому.

У людей вже давно накипіло, наболіло, назбиралось. Така важка і довга підготовка до вступу у Європейський простір лише розігріла громадян, вони не можуть змовчати і стерпіти. Втратити таку можливість для українців – те ж, що втратити майбутнє загалом!

Євромайдан-2013 змусить владу змінити рішення, головне — щоб люди повірили. Молодь за останні десять років була дуже пасивною. І нарешті є прояви життя, масового обурення. Молоді люди консолідуються, і це найголовніше!

Я навіть не сумніваюся в тому, що Євромайдан матиме позитивний результат. Думаю, зараз головне, щоб українці об’єдналися в кожному місті, а вже потім свої сили перекинули на Київ. Тоді механізм запрацює. Потрібно лише трошки повірити і посприяти тому.

Сподіваюся, цей Майдан буде успішнішим за Майдан-2004. Не хочу, щоб історія повторювалась. Певна: Євромайдан має бути значно ефективнішим. Тож звертаюся передусім до студентів: ми маємо щось робити і показати хоч найменший протест проти рішення нашої влади. Думаю, нам потрібен ЄС. Це питання нашого майбутнього і майбутнього нашої держави.

Нам потрібно організовувати мітинги, демонстрації, страйки... Будь-що. Будь ласка, не будьте пасивними! Якщо не ми, то хто? Якщо не сьогодні, то коли? Давайте хоч спробуємо... Не споглядатимемо за історією, а творитимемо її!

Я сподіваюся, що ми повторимо успіх Майдану-2004. Повторимо в сенсі мобілізації, але не в сенсі використання шансу.

На мою думку, підросло нове покоління. Теперішні студенти фактично брали участь у ПоРев. Нині все інакше. Покоління підросло. Кожна молода людина розуміє різницю між Росією і Європою.

Наші цінності – це цінності Європи, демократії, рівності та благополуччя. Якщо вийде в неділю 100 тисяч українців на Майдан, то все вдасться. На майдани, до Києва! Ми формуємо наше майбутнє, а не Азаров. За Європу – до кінця!

Це два різні Майдани. Нині переважають не особисті вподобання серед політиків, а загальнонаціональні гасла. Люди не йдуть за крикунами з трибуни, вони хочуть чути один одного! До того ж, настрій – протилежний “помаранчевому”, замість ейфорії – розчарування в політичній імпотенції нинішньої кліки.

100 тисяч буде, якщо вдасться добре організуватись і перебороти внутрішній скепсис. Ну що ж, “Разом і до кінця!”