Форум видавців, безумовно, впливає на атмосферу читацької аудиторії в Україні, і навіть на ту аудиторію, яка не звикла читати. Адже в нинішньому індивідуалізованому та цинічному світі дуже важливо підкреслити наявність такої цінності як вміння читати. І мені здається, що Форум з цим справляється. Тобто, для публіки, що читає, він пропонує якісний вибір, а для аудиторії, яка, на жаль, відвикла чи не навчилась читати, пропагує потрібність цієї звички. Відтак Форум виконує свою суспільно корисну функцію.

Якщо говорити про те, чим є Форум видавців для мене, то мушу розглядати себе у двох іпостасях – як для звичайної людини це можливість придбати цікаві книжки, поспілкуватись із їхніми авторами, поспілкуватись із відомими і розумними людьми, які в цей час перебувають у приміщенні палацу Потоцьких.

А, з іншого боку, як політик і громадський діяч, я підтримував і підтримую у міру можливостей Форум видавців. Він дає можливість пропагувати освіченість у нашій країні.

Ставлення до КНИГИ у нашій родині завжди було особливим: перший афоризм, якого мене навчили в дитинстві у три роки, коли я навчилася читати – “Книги – морська глибина, хто в них пірне аж до дна, той, хоч і труду мав досить, дивнії перли виносить!”.

І тепер КНИГА для мене залишається особливим багатством, особливим скарбом! Із задоволенням користуюся електронними “читалками”, але без друкованої книги не обходжуся ні дня! Форум видавців допомагає сконцентруватися на новинках і бути в курсі всіх сучасних літературних течій, і не лише наукових.

Цього року планую купити нові науково-популярні книги для подарунків учням, які виграють астрономічний конкурс, ініціатором якого є наше Львівське астрономічне товариство. А ще планую купити парочку новинок від Ірен Роздобудько, книги якої мені подобаються. І звичайно, пару нових казок від “А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА”, бо пройти повз книги цього видавництва неможливо. І, як кожного Форуму, пару-другу тих книг, які впадуть в око.

Важко сказати, що Форум дійсно змінив моє ставлення до книги. Але на його формування вплинув, безумовно. Про якісь зміни простіше говорити, мабуть, старшим людям. Адже вони мають для цього підґрунтя, пам’ятають перший Форум, що відбувся у Львові. Тому можуть порівняти зміни в прогресі, адже цьогоріч він відбувається вже вдвадцяте.

Форум видавців – дуже важливий чинник впливу на свідомість як мінімум львів’ян та як максимум українців у цілому. Хоч ця подія відбувається лише раз у рік, нагадує нам, що не можна бути пасивними! Не марнувати весь свій час лише на перегляд телебачення, а мати сміливість і брати на себе відповідальність читати книги і думати. Добре пам’ятаю перший форум, який сам відвідав. Тоді навчався на першому курсі і придбав багато книжок. Це для мене було чимось зовсім новим, адже раніше ніколи не бував на книжкових подіях такого великого масштабу. Тоді якраз був день масової купівлі книжок, здається.

Які книжки хочу придбати цьогоріч, ще не визначився… З огляду на те, що вибір такий великий, зважатиму насамперед на новинки, видавництво та залишок грошей в гаманці. Питання цін на форумі досить важке… Одна моя знайома зі сфери книговидавництва колись сказала, що коли книжка коштує дорожче, ніж кілограм ковбаси – вона знецінюється. Враховуючи теперішній фінансовий стан людей, книги коштують дуже недешево. Це дороге задоволення, так не має бути…

Мого ставлення до книги Форум видавців не змінив, бо я філолог зі стажем, читачка з дошкільного віку, а це уже більше за півстоліття.

Форум люблю за те, що можна побачитися з друзями, дотичними до літератури і видавничого бізнесу, що можна узяти книгу з рук творців… Цьогоріч планую побувати на презентації Михайла Бриниха і придбати його “Шидеври української літератури” – таку собі неформальну розповідь у стилі простої балачки. Кажуть, що Петро Коробчук із Луцька привезе нову збірку поезій, а це мій улюблений сучасний автор. Збірочку гурманських поезій із рецептами “Смаколики” Альбіни Позднякової прочитаю і подарую доньці, бо вона любить експерименти з харчами.

А ціни… Я не торгуюся, бо знаю, що кожен видавець, запускаючи проект, ризикує своїми грішми, а вони повернуться, в кращому випадку, за кілька років і то за сприятливих обставин.

Я вже впродовж кількох років є членом журі Форуму видавців у Львові. І, скажу чесно, це лише підсилило моє позитивне ставлення до друкованої книги. На форумі я працюю на громадських засадах і робота займає досить багато часу. Потрібно перечитати велику кількість книжок ще до відкриття форуму та попри те цікавість не згасає, адже попереду – подія загальноукраїнського масштабу. Так як я викладач на кафедрі нових медій, то здавалося б мене мало б віднести течією в бік “читалок”, електронних видань. Та форум повертає мене в русло традиційних книжок, від читання яких я отримую колосальне задоволення!

Також вважаю, що більшість книжок в Україні є значно дешевші, ніж у сусідів на Заході. Наприклад, в Польщі, Чехії чи Словаччині книги – це дороге задоволення. Але при тому там і зарплати набагато вищі. Попри те в Україні книги доступні для абсолютної більшості людей. Тут мова радше про бажання купувати та читати. Пригадую, як в попередні роки відвідувачі купували книги стосами: були випадки й по двадцять книг несли додому. Я б залюбки поділився своїми вподобаннями цьогоріч, але членам журі забороняють озвучувати свої преференції на Форумі.

Пам’ятаю Форум видавців, який відбувався ще у Національному музеї. Те, що там починалось, і те, що відбувається зараз, це якраз і є перспектива розвитку України. Форум у Львові 20 років тому, це були перші, не дуже сміливі спроби відродити культуру, традицію книгочитання, книговидання в Україні. Те, що ми бачимо зараз, то якраз і є відображенням того величезного поступу, який ми зробили на культурній ниві, у просвітництві та у видавницькій діяльності! Цей розвиток можна “транслювати” на нашу культуру, наші традиції, мову.

Цей Форум став найбільшим у Центральній Європі і наша культура, вона теж займає своє гідне місце серед культур європейських народів. За двадцять років Форуму з’явилось розуміння, що книжку треба вибирати. Також люди вже не просто беруть і від дошки до дошки перечитують книжку, а шукають ту літературу, яка підходить. З’явилось “інше” спілкування, в певному колі, певного рівня. Люди діляться своїми враженнями, переймають те, що хтось пропонує, бувають несподівані зустрічі, ракурси. Без цього спілкування ніякого розвитку бути не може.

А щодо мене, то найбільше цікавить література про Львів, звісно, не вся, є видавництва, які я оминаю... Цікавлять словники. Але люди при владі неграмотні і хочуть узаконити свою неграмотність, тому словники також раджу вибирати уважно! Те, що відбувається у Львові, закладає фундамент величезної будівлі української культури на століття вперед.

Вже віддавна з року в рік ходжу між книжковими розкладками і помічаю, як розширюється асортимент книжкової продукції, попри численні проблеми на видавничому ринку України. Нові форми презентації видань, зустрічі з літераторами та й інші заходи – все це змінює ставлення до друкованої продукції в добу “наступу” новітніх медій.

Як пересічний читач все ж очікую від організаторів Форуму збільшення презентаційних площ, оскільки при такій кількості учасників та відвідувачів іноді важко пройти між розкладками...

Цьогоріч планую купити новинки української літератури і оскільки особливо буде представлена польська література, то й на неї зверну увагу. Не залишиться непомітною й освітня література.

Форум видавців – це культова подія у Львові і одна з “фішок”, чому сюди у вересні до Львова приїжджають гості. Власне я не прихильних довгих черг за книжкою. Проте форум – збудник масової свідомості читання. І це позитивно.

Крім того можна зустріти цікавих авторів, поспілкуватись з ними. Мені подобається створювати книжковий простір на Форумі, чим ми й займаємось щороку і перетворюємо наші заклади у місця зустрічей читачів та авторів.

Цього року куплю дитячих книжок для моєї доньки і, напевне, підемо на зустріч з найсмішнішим дитячим письменником Джеремі Стронґом. Що ж до мене, я то я цікавлюсь бізнес-літературою. Подивимось, що нам запропонує цьогоріч видавництво УКУ та Kиєво-Mогилянської академії. Ще пошукаю на форумі філософські книги.