У мене немає двох варіантів відповіді. Є лише один – пам’ятник, без сумніву, потрібен! Інша річ – який? Мене більше хвилює, якою має бути процедура вибору його варіанта. Адже зовсім не хочеться вдатися до якоїсь із двох крайнощів: з одного боку, стандартного радянського постаменту, а з іншого – не хочеться і кричущого експериментування над образом Митрополита.

Тут мали б чесно провести відповідні конкурси, у яких не повинні були б домінувати підкилимні домовленості. Мені здається, найвідповіднішим місцем для такого пам’ятника є парк навпроти собору Святого Юра. Постамент краще ставити у тій частині парку, де він не буде захованим між деревами.

Коли ми говоримо про національні символи та героїв, про духовність української нації, то внесок Андрея Шептицького є неймовірним! Також потрібно згадати і про державницьку складову його діяльності, про меценатство за життя. Обмеження діяльності Андрея Шептицького на чолі УГКЦ виключно духовним внеском було б применшенням його вкладу у творення української нації. Тому зрозуміло, що за такі великі заслуги було б логічним, щоб поряд із національними героями, духовними провідниками, громадськими діячами, яких нині увіковічнили у бронзі чи камені, знайшлось місце і для пам’ятника Андрею Шептицькому. Це було б справді гідним пошануванням його пам’яті, і це вже давно потрібно було зробити…

Коли говорити про місце для такого постаменту, то, звичайно, саме Святоюрська гора випромінює світло та енергію постаті Андрея Шептицького. Але зазначу, що будь-яке визначне багатолюдне місце у Львові могло б служити для пошанування цієї визначної людини.

Пам’ятник Андрею Шептицькому, звісно, потрібен. В уже далеких 1920-х рр. Українська греко-католицька церква і українська громадськість у Львові хотіли його встановити, тому скульптор Андрій Коверко створив проект, за яким побудували пам’ятник Митрополиту Андрею. Він мав стояти на площі Святого Юра. Але тоді український народ не мав своєї держави. Тут була польська влада, яка не дозволила встановити цей пам’ятник. Тому його поставили в Богословській академії на вул. Коперника у саді під стіною. Потім прийшли “совєти” і пам’ятник знищили…

У дев’яностих роках Львівська міськрада прийняла рішення про встановлення нових меморіальних дошок і пам’ятника Шептицькому. Понад 20 років уже українська влада і народ не спроможні збудувати його! У 2010-му був Всеукраїнський конкурс, на якому переміг проект Андрія Коверка. Митрополит Ігор Возняк організував оргкомітет, співголовою якого став мер Львова Андрій Садовий. До нього увійшло майже 20 осіб. Усі вони прийняли одноголосне рішення на користь створення пам’ятника Андрею Шептицькому і встановлення його на площі Святого Юра. Проект опрацювали архітектори та скульптори. Церква вже теж дала розпорядження про можливість початку будівельних робіт зі встановлення пам’ятника та почала збір коштів. Паралельно утворили громадський комітет, який займався цим питанням. Зараз він починає брати ініціативу в свої руки. Певен: пам’ятник таки з’явиться на цьому місці.

Наступного року буде 70 років від упокоєння Митрополита – 2014-ий проголосять роком Андрея Шептицького. А у 2015-му виповниться 150 років з дня його народження. Сподіваємося, що 29 липня 2015-го відбудеться відкриття та освячення пам’ятника йому на площі Святого Юра. До слова: пам’ятники Шептицькому вже є у містах Яворів, Галич та Івано-Франківськ. А у Львові й досі ні! Виглядає, що у нас до цього часу нема української місцевої влади. За стільки років уже багато людей, які були причетними до цього проекту, відійшло у вічність.

Однозначно цей пам’ятник Львову потрібен. Оптимальними для його можливого встановлення є місця, пов’язані з життям та діяльністю блаженнішого Андрея Шептицького. Це б мала бути Святоюріївська гора або ділянка біля Національного музею ім. Андрея Шептицького. Там він пасував би найбільше. Думки, що Львову його не треба, не припускаю. Хоча Львів довго жив без пам’ятника Шептицькому і прожив би далі, слідувати такій логіці надалі не можна.

Ця людина зробила колосальний внесок у розвиток міста, тому заслуговує на те, аби пам’ять про нього увіковічнили у місті, в якому він прожив більшу частину свого життя. У Львові проводилось багато конкурсів на створення цього пам’ятника, і навіть прийняли якесь рішення щодо цього проекту. Чому постаменту й досі немає – навіть не знаю. Міська влада гальмує? Церква гальмує? Чи, можливо, просто фінансування немає? Відколи я займаюсь скульптурою, точаться розмови про те, що у Львові мав би бути пам’ятник Андрею Шептицькому. Проводять конкурси, тривають обговорення. Чи хотів би я взяти участь у його створенні? Звичайно! Я вже робив його невеличкий бюст, тому ця постать мені знайома. Щоправда, в тих конкурсах, які вже були, участі не брав. Але не виключаю можливості, що долучився би до цього проекту у майбутньому.

Вважаю, що у Львові давно мав би постати пам’ятник цій великій людині. Адже Митрополит Андрей Шептицький ніколи не відокремлював служіння Богові від служіння своєму народу. Упродовж свого життя Великий Митрополит допомагав культурним установам – “Просвіті”, “Сільському господареві”, Науковому товариству ім. Тараса Шевченка, “Рідній школі”, “Пласту”, опікувався заснуванням Національного музею, Богословської академії, “Земельного банку гіпотетичного”, “Народної лічниці”, дівочої гімназії, малих семінарій у Львові та Рогатині.

Усіх його добрих справ як ініціатора доброчинних акцій, жертводавця, мецената годі перерахувати. Ведучи дуже скромне чернече життя, Архиєрей віддавав усі прибутки з митрополичих осідлостей і свого родинного маєтку на народні потреби. А численні наукові та публіцистичні праці і досі є актуальними. Думаю, найкращим місцем для пам’ятника був би парк біля собору Святого Юра.

Тут не може бути жодних дискусій! Постать Андрея Шептицького залишила настільки важливий слід в історії України і Львова, що віддати шану встановленню пам’ятника – обов’язок львів’ян. Природним і логічним місцем була б площа навпроти собору Святого Юра.

Однозначно, що пам’ятник Андрею Шептицькому у Львові потрібен! Звісно, його можна було б поставити на території собору Святого Юра, але боюся, що тоді постамент просто “загубиться”. Тобто через величність храму може втратитися величність самого пам’ятника. Думаю, найкраще, якщо він постане на видному місці у центральній частині Львова. Якщо можна поставити пам’ятник пиву, то чому б не поставити його величному патріарху католицької церкви?!

Митрополит Андрей Шептицький – велика людина у всіх своїх діяннях, тому громада і Церква повинні долучитися до того, щоб такий постамент з’явився у нас якнайшвидше. Якщо б люди скинулися бодай по одній гривні, то можна було б зібрати достатньо грошей на його встановлення.

Наскільки мені відомо, конкурс уже відбувся, і обрали роботу Романа Петрука. Ім’я автора є надзвичайно авторитетним, і я також обрав би його скульптуру. Однозначно пам’ятник повинен бути, і думати про це треба було раніше. Якщо б мене запитали про першу особу, про лідера в історії Галичини, то моя відповідь була б – Андрей Шептицький. Я вважаю, що пам’ятник повинен бути посередині парку навпроти собору Святого Юра, з гарним виглядом на дорогу, що знаходиться нижче.

Андрей Шептицький – особа, яка визначила хід історії. Встановлюючи пам’ятну споруду такій людині, ми визначаємо світоглядність галичанина, показуємо, що є цінностями у нашому житті.

Звичайно, потрібен! Андрей Шептицький є прикладом духовного служіння людям незалежно від їхніх статків чи уподобань. На жаль, священики не часто наслідують діяння преподобного Андрея. Відомим є факт, коли взимку у далекому селі Андрей Шептицький став свідком похоронної процесії, що складалася лише із санок, на яких лежала труна, та бідолашної вдови... Коли Андрей запитав: “А де ж священнослужитель, який мав би супроводжувати тіло на цвинтар?”, вдова відповіла: “У мене не було грошей, аби заплатити йому”. Тоді Шептицький за всіма канонами відспівав парастас та супроводив труну з тілом до поховання…

Він був людиною духовною, а не релігійною, тому я – за пам’ятник. Було б добре поставити його біля лічниці, створеної Шептицьким, або у районі вулиці, названої його іменем.