Я категорично проти легалізації в Україні будь-яких наркотиків. І готовий всіляко відстоювати свою позицію, навіть на зразок того, як свого часу депутат Григорович облила себе бензином у Верховній Раді. Правда, вона тоді сірника не підпалила.

Щодо кампаній за легалізацію наркотиків у деяких країнах, то тут потрібно зрозуміти, що загалом у світі працюють різні наркокартелі. Є чотири різновиди наркотиків – на основі марихуани, на основі листя коки, опіумні наркотики та синтетичні (як амфетаміни). І різні картелі намагаються пролобіювати послаблення законодавства для різних типів наркотиків.

А діють наркокартелі по всьому світу, проплачують лобістські компанії, співпрацюють з урядами країн, з деякими молодіжними організаціями. Після цього і виникають кампанії на підтримку легалізації наркотиків. Ще раз повторю, що за всім цим стоять наркокартелі.

Легалізація наркотиків ніяк не впливає на те, куди Україна хоче приєднатися: до Європейського Союзу чи до “тайожного”. Наркотики і там, і там заборонені. Якщо ж це легалізують, то споживатимуть більше легальних наркотиків. Такі дії не позначаться на будь-яких інших наркотичних речовинах, таких як тютюн чи алкоголь.

Ніде у світі немає такого, щоб легкі наркотики обкладали акцизами, тому й бюджету це не принесе жодної користі. Це дешевий піар політичних “лузерів”, які “випендрюються”, пропонуючи таке.

Це питання досі провокує масштабні дискусії і в суспільстві, і в експертному середовищі. Рай для ведучих ток-шоу, оскільки тема невичерпна. Доходить до бійок!

На мою думку, з легалізацією легких наркотиків в Україні варто поводитися обережно, однак плюсів однозначно більше, ніж мінусів. Такий крок виведе з тіні цілий пласт бізнесу, який так чи інакше успішно і злагоджено працює в нашій державі. Вирощування, виготовлення, фасування і збут – на цьому заробляють усі. Це, як відомо з прес-релізів МВС, мільярдні обороти щороку. Якщо пиятику не можна здолати (а не можна), то чому б її не очолити, чому б не збирати з мільярдних оборотів податки до загального бюджету?

Ще один плюс легалізації – підлітки та молоді люди, які не сидітимуть у тюрмах. Ми ж усі знаємо, що зазвичай садять пацана, у якого знайшли пакет, а не справжнього баригу, не міліцейське керівництво, яке цей бізнес покриває. Садять для галочки, а проблему вирішувати ніхто й не думає.

І останній, третій плюс – трава, як твердять науковці, не така небезпечна, як алкоголь. Вона не провокує агресії, не знищує внутрішні органи і (не знаю, не пробував, але розповідали) розширює свідомість. Словом, я за!

Я – проти легалізації легких наркотиків. Це модна тенденція Заходу. Там ці наркотики легалізовані, але там водночас є відпрацьованою система лікування залежних людей. У нас же такі “залежні” не отримують підтримки. У нас це імітація допомоги.

Легалізація наркотиків стосується багатьох сфер державного життя, медицини та міліції зокрема. А ми ж знаємо, що у нас довкола корупція. Усе, що ми робимо, набуває кривого вигляду. У суспільстві існує думка, що наркотики кращі, ніж алкоголь, ніж куриво, що вони не викликають синдрому похмілля, є легшими та менше отруюють організм. Наркотик, коли потрапляє в організм, викликає незворотні зміни. Проблема нашого життя – люди хворі і здорові, які роблять себе хворими.

Дивлячись, куди йде наша медицина і освіта, я бачу, що з дітьми практично не займаються! Дозвілля дітей неорганізоване. Відповідно, ми самі собі створюємо проблему. Ця легалізація — бомба уповільненої дії для покоління. Вона скерована на руйнування української нації.

Загалом це питання є дискусійним. Якщо дозволяємо наркотики – значить, посилюємо контроль. Мені здається, що за тим стоять великі гроші, адже порнографія, наркотики та зброя — це основні брудні гроші, які крутяться у світі. Тому тут не все так просто.

Чим менше заборон – тим більше спокою та миру. Думаю, легалізувавши легкі наркотики, менше українців вживало б міцний алкоголь чи важкі наркотики, поменшало б злочинів і отруєнь. До того ж, якщо зняти заборону, то самі легкі наркотики втратять ореол “модності” й андеграундності, який вони зараз мають, як і кожен бажаний “заборонений плід”.

В умовах українського соціуму навряд чи діятиме теза “Все дозволене – нецікаве!”. Коли людина вживає легкі наркотики, у неї притуплюється відчуття незадоволення владою, соціальним становищем, курсом валют, зрештою, навіть банальними побутовими речами. А цього притуплення і додасть легалізація.

Ще один аспект – навіть легкі наркотики можуть діяти на організм непередбачуваним чином, а, враховуючи постійні стресові обставини, у яких борсаються українці, – уявити наслідки важко.

У суспільстві є багато заборонених явищ, які викликають посилений інтерес, особливо з боку підлітків та молоді. Безперечно, наркотичні препарати посідають чи не найперше місце. Легалізація ж легких наркотиків (за умов певного контролю з боку держави) може зменшити злочинність серед неповнолітніх. Такий товар повинен продаватися у спеціалізованих магазинах і в жодному разі не повинен потрапити до рук малолітніх.

Та спершу державі потрібно провести відповідну кампанію зі зменшення кількості курців – тоді й попит на траву стане меншим. У мене є знайомі, які зі звичайних сигарет перейшли на наркотичні. Тож, така небезпека існує.

У нас небагато акцизних товарів, тому, думаю, легкий наркотик потрібно віднести до тієї групи. Так як це заборонений продукт, його ціна на ринку досить висока.

І чим більше уваги акцентують на так званій “нульовій” толерантності, не допускаючи куріння трави взагалі, тим більше піднімається ціна товару на забороненому ринку. А його контролювати не так вже й легко.

Щодо наркотиків у мене є своя думка – краще не боротись із ними, а не породжувати причин, аби люди ставали наркоманами. А легалізація відкриє більше можливостей (легальних) для спекуляції. Цього ж, як на мене, у нас більше, ніж достатньо. Іншими словами, це не визнання причин, а легалізація наслідків. Так далеко не заїдеш...